На цьогорічному лавандовому фестивалі ми познайомилися з Оленою Коміссаровою. Як з’ясувалося, людина вона надзвичайно комунікабельна і всебічно обізнана, з нею цікаво спілкуватися, тож дізнаємося про неї докладніше.
Олена присвятила своє життя нутриціології – науці про правильне харчування. Вивчення функціональних, метаболічних, гігієнічних та клінічних аспектів взаємодії поживних речовин спрямоване на розуміння того, як харчування впливає на організм. Нутриціолог вивчає механізми здорового харчування, мотиви вибору їжі. У завдання фахівця входить визначення системи та стратегії раціонального харчування для кожної конкретної людини.
Познайомилися ми з Оленою на відкритті її офісу в Рибниці, куди були запрошені 16 серпня. Ми домовилися, що я прийду на півгодини раніше, і вона відповість на мої запитання. Так, мало не забув, – вона запросила мене разом із дружиною й навіть назвала її ім’я. Як виявилося, вони знайомі давно. Щоправда, раніше, з її слів, вона важила кілограмів 120, з усіма обтяжливими наслідками.
На підході до офісу гуртувалося 12–15 осіб, яких запросили на захід.
Коли ми зустрілися, переді мною постала гарна, цілком струнка жінка. Дивлячись на неї, навряд чи можна було б здогадатися, що колись вона могла мати інший вигляд. Перше і природне моє запитання до нової знайомої було про те, як вона досягла таких успіхів, і з чого все почалося.
Не вдаючись у подробиці, Олена розповіла, що після проходження курсу лікування онкології радіаційною терапією перед нею постало питання відновлення організму. Потрібно було піклуватися про правильне харчування і здоровий спосіб життя, як про невіддільну складову повсякденності. Їй просто довелося заглибитися в ці питання і випробувати на собі різні системи оздоровчого харчування, процедур загартування і лікувальної фізкультури.
«Нині, завдяки нутриціології та правильному способу життя, я здорова, – констатувала господиня нового офісу. – Те, через що я пройшла, багато чого мене навчило. Я хочу ділитися цими знаннями, допомагати тим, хто опинився в подібній ситуації».
Багато зусиль доклала ця жінка, щоб перетворити своє захоплення (яке, до речі, дало їй можливість повноцінно жити) на справжню справу, на реальну допомогу людям.
Олена демонструвала свої сертифікати про проходження курсів нутриціологів, бізнес-тренінгів, курсів комп’ютерної грамотності. Вона висловила глибоку вдячність керівництву нашої республіки, й, зокрема, Торгово-промисловій палаті, за сприяння якої проводяться безплатні курси «Основи створення власного бізнесу». Саме завдяки їм, вона змогла розібратися в усіх тонкощах ведення бізнесу і зробити правильні кроки на шляху до здійснення своєї мрії.
Олена Коміссарова розповіла про те, що спочатку хотіла відкрити кафе безглютенового харчування, однак, під час проходження курсів ТПП зрозуміла, що кафе – це бізнес, який вимагає великих фінансових вливань. Відразу такий проект не підняти. Тому початком стало відкриття кабінету нутриціолога. «Тут теж довелося чимало вкластися і попрацювати, зокрема й руками», –
зізналася Олена. У цьому дуже допоміг її чоловік: ремонт приміщення і навіть меблі в офісі зроблені його руками.
На момент перерізування червоної стрічки кількість людей збільшилася вдвічі. Дехто забігав на пару хвилин, щоб привітати Олену, подарувати квіти, залишити презенти. Це були однодумці й ті, кому вона вже допомогла у вирішенні якихось проблем. За словами Дар’ї, яка також прий-
шла підтримати Коміссарову в починанні, завдяки Олені в її житті відбулося багато змін. Вона змогла поправити своє здоров’я і набути багато корисних звичок: змінила раціон, разом з Оленою вранці купається в Дністрі, регулярно відвідує парну і намагається щодня проходити не менше ніж 10 000 кроків за день.
Сама Коміссарова повідомила, що вона і нині продовжує навчатися. Нещодавно власним коштом замовила в друкарні невеликий тираж книги з рецептами приготування безглютенових страв. Вона прагне допомогти людям, які не можуть вживати глютен, а також тим, хто хоче позбавитися зайвих кілограмів.
Ми бажаємо Олені Коміссаровій успіхів, а людям, яким вона допомагає, нагадаємо її слова про те, що «…все – в наших руках»
Дмитро ВЛАДОВ.