День слов’янської писемності та культури посідає чільне місце в календарі пам’ятних дат Придністров’я. У межах заходів з цієї нагоди у конференц-залі ПДУ імені Т. Г. Шевченка відбулася зустріч з головою Спілки письменників Миколою Димченком.
Ініціатор зустрічі, директор центру дослідження культурно-історичної та духовної спадщини нагадав присутнім, як починали відзначати День слов’янської писемності та культури у Придністров’ї. У Тирасполі свято вперше відбулося 26 травня 1990 року у Центральній міській бібліотеці й ознаменувалося відкриттям пам’ятника О. С. Пушкіну. Відтоді воно стало джерелом пізнання невичерпних духовних багатств слов’янських народів і сприяє культурному обміну, зміцненню міжетнічних відносин та соціальної згуртованості.
Святі брати Кирило та Мефодій не тільки дали слов’янським народам абетку, а й заклали фундамент літератури, писемності та культури загалом. На основі кириличної графіки були написані великі літературні та музичні твори, описані архітектурні пам’ятки, зроблені наукові відкриття. Завдяки власному алфавіту, слов’янська культура здійснила воістину гігантський ривок, маючи інструмент для запису своєї історії, для закріплення ідентичності ще в далекі часи, коли більшості сучасних національних мов просто не існувало.
Слов’янська абетка дивовижна і досі вважається однією з найзручніших систем писемності. А імена Кирила та Мефодія стали символом духовного подвигу. Це свято освіти, рідного слова, книги, культури та літератури, мистецтва, науки та богослов’я. Воно важливе як для філологів, істориків і працівників культури, так і для всіх жителів ПМР.
Микола Димченко є автором книг з історії слов’янства «Міжнародний слов’янський рух і Придністров’я», «Свято усіх слов’ян». Він упевнений, що книга – це не просто джерело інформації, а й наш духовний ресурс, що збагачує внутрішній світ людини, розширює її кругозір. Микола Вікторович поділився власною думкою щодо важливості читання і книги для розвитку людини:
«Читання збільшує наш словниковий запас, збагачує та урізноманітнює мову, підвищує грамотність, вчить більш ясно, чітко та якісно викладати думки. Відомо, що чим більше ми читаємо, тим краще володіємо мовою – завдяки читанню ми автоматично запам’ятовуємо, як пишуться слова, використовуються різні мовні конструкції, ставляться розділові знаки. Ми формуємо уявлення про стильове розмаїття мови, засвоюємо крилаті фрази, жарти, метафо-
ри – і наша власна мова стає яскравішою та образною. Ми стаємо цікавішими співрозмовниками і почуваємося більш впевнено».
Культурознавець зазначив, що кожна людина повинна піклуватися про своє духовне зростання і культурне збагачення. Сам він особисто вдячний долі, що знайомий з відомим російським мандрівником Федором Конюховим.
Пам’ятною подією Микола Димченко назвав проведення у столиці Придністров’я міжнародного форуму православного кіно «Золотий Витязь». Цікаво, що зазвичай кінофестиваль проводився наприкінці травня, напередодні Днів слов’янської писемності та культури. Проте 1994 року його провели у вересні – на честь проголошення незалежності республіки.
Заслужений працівник культури ПМР з сумом зазначив, що у вік інформаційних технологій люди часто забувають про спілкування з близькими, чуйне ставлення до знайомих чи сусідів, до самотніх і представників старшого покоління. Він упевнений, що інколи проста розмова може приносити полегшення.
На завершення спілкування проректор ПДУ з молодіжної політики Ілона Співак висловила вдячність гостеві за цікаву розмову, яка сприятиме духовному збагаченню студентів головного вишу республіки.
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото автора.