Щоденна праця членів вищого виконавчого органу влади спрямована на забезпечення гідного життя громадян республіки.
Одним із розглянутих недавно питань стало врегулювання оформлення прав на безгосподарні об’єкти інженерної інфраструктури.
Подані проекти нормативних правових актів спрямовані на спрощення та підвищення прозорості чинних процедур, скорочення термінів виконання окремих етапів роботи, а також забезпечення стабільного та безперебійного функціонування систем життєзабезпечення.
Йшлося про зміни до Цивільного кодексу та Цивільного процесуального кодексу ПМР. Поправки дозволять створити ефективніший механізм оформлення прав на об’єкти, власник яких відсутній.
Справа в тому, що під час експлуатації постійно виявляються ділянки ліній електропередачі, теплові мережі, газопроводи, водопровідні та каналізаційні комунікації, які перебувають у безгосподарному стані. За таких обставин значна кількість об’єктів фактично перебуває в обслуговуванні організацій, які забезпечують населення комунальними послугами. Проте чинне законодавство не дозволяє оперативно вирішити питання щодо їх оформлення, ремонту та модернізації.
Голова Уряду Олександр Розенберг у зв’язку з цим зазначив, що безхазяйні інженерні мережі безпосередньо впливають на якість та надійність надання комунальних послуг. За його словами, розрізненість системи та велика кількість посередників призводять до того, що відповідальність за стан інфраструктури фактично розмивається, а основні ризики та незручності в результаті лягають на споживача.
«Такі послуги та товари як електроенергія, питна вода, каналізація, теплопостачання та газопостачання повинні проводитися від джерела до споживача. Тобто до кінцевого пункту: до крана, розетки, газової плити й опалювального радіатора. Отак воно має робитися», – констатував Олександр Розенберг.
Керівник Уряду наголосив, що багато мереж монтували ще десятки років тому, зокрема під час так званого «народного будівництва» чи кооперативних програм газифікації населених пунктів. Однак нині багато таких об’єктів не стоять на обліку чи на балансі будь-яких структур, і їх ніхто не обслуговує.
Тому було запропоновано розширити перелік суб’єктів, які матимуть змогу звертатися до суду із заявами щодо визнання права власності на безгосподарні об’єкти. Таке право планується надати не лише органам, уповноваженим керувати відповідним майном, а й виконавчому органу в галузі безпеки гідротехнічних споруд, а також юридичним особам, які експлуатують інженерні мережі та забезпечують постачання електричної та теплової енергії, природного газу, води та послуг водовідведення.
Законодавчі ініціативи також передбачають скорочення терміну, після якого можливе звернення до суду з вимогою про визнання права власності на безгосподарні інженерні мережі. Якщо в даний час загальний порядок пропонує очікування протягом одного року після постановки об’єкта на облік, то тепер для таких комунікацій встановлюється тримісячний термін. Це дозволить прискорити оформлення необхідних документів та забезпечити більш оперативне прийняття рішень щодо утримання та експлуатації інфраструктури.
Олександр Розенберг наголосив, що споживачі взагалі не повинні перейматися подібними проблемами, а просто заплатити за послугу або товар та отримати їх у гарній якості. Безхазяйних інженерних комунікацій бути не повинно.
Ще раз про автоматизовану систему оплати проїзду
Перехід на сучасний формат розрахунків уже реалізовано в міському транспорті, а також міжміських рейсах. Тепер механізм застосовують і на заміському сполученні за допомогою системи «chek-in/chek-out».
Пасажиру необхідно прикладати карту до валідатора двічі: перший раз – на вході до салону, щоб програма зафіксувала початок поїздки. Другий – на виході з автобуса чи маршрутки, тоді й здійсниться оплата, відповідно до відстані проїзду. Вартість розраховується в системі автоматично.
Це сприятиме забезпеченню єдиного порядку оплати проїзду, підвищить прозорість фінансових операцій та вдосконалить контроль з обліку перевезень пасажирів та багажу.
Згідно з документами, перевізники будуть зобов’язані проводити розрахунки з пасажирами лише через транспортні термінали. Для водіїв також обов’язковою буде реєстрація кожної поїздки в автоматизованій системі. Одночасно забороняється перевозити пасажирів без урахування через АСОП.
З 15 травня на приміських маршрутах оплата проїзду здійснюється лише безготівковим розрахунком.
Як зазначив Голова Уряду Олександр Розенберг, запровадження АСОП вже підтверджує свою ефективність, зокрема за фінансовими та податковими показниками.
Ірина МАСЛОВА.