Амброзія, як відомо з міфології, вважалася їжею давньогрецьких богів, що давала їм молодість і безсмертя. Цю рослину природа нагородила гарним ажурним листям з яскраво-зеленим кольором. Однак її зовнішність оманлива, бо ця красуня є одним із найнебезпечніших і найагресивніших бур’янів у світі.
Рослина завдає колосальної шкоди сільському господарству та викликає сильну сезонну алергію (поліноз) у мільйонів людей.
Звідки вона взялася. Амброзія полиннолиста – північноамериканський подарунок нашому континенту. До кінця XVIII століття Євразія чудово обходилася без неї, а в 1873 році, як свідчить історія, вона була завезена до Європи разом із насінням червоної конюшини.
1914 року амброзію було зафіксовано в Україні. Її, як лікарський засіб, зокрема замінника хіни, культивував німець на прізвище Крикер, який проживав у станиці Кудашівка. Піз-
ніше амброзію було завезено на південний схід України з-за кордону з фуражем для армії Денікіна. А після Великої Вітчизняної війни насіння ще раз було у великій кількості занесене на колесах вантажних автомобілів – «студебеккерів». Через війну за століття цей вид розселився на європейських територіях площею понад 5 млн га.
У зв’язку з помітним потеплінням клімату і тривалою теплою осінню насіння амброзії стало повністю визрівати і в наших краях.
Виснажує та висушує ґрунт. Варто «завести» одну рослинку амброзії, і сміливо можна прогнозувати її суцільні зарості через 2-3 роки. Стрижневий корінь здатний на 4 метри проникати вглиб ґрунту, а сама рослина досягає висоти 180 см (зустрічалися і двометрові екземпляри!). Розвиваючи таку потужну надземну масу та кореневу систему, бур’ян стрімко пригнічує всі культури, що ростуть поряд.
Затіняє культурні рослини. Своїм густим листям бур’ян створює щільну тінь і закриває від світла культурні рослини. Зазначено, що на засмічених амброзією ділянках урожай різко знижується.
Є експериментальні дані: для того, щоб виростити 1 кг власної речовини (сухої), амброзія використовує 948 кг води, забирає з ґрунту 1,5 кг фосфору та 15,5 кг азоту. Уявляєте, як збіднюється та висушується ґрунт! Декілька років буяння амброзії і ґрунт стає просто непридатним для обробітку.
Витісняє лугові трави. На луках і пасовищах амброзія витісняє злаково-бобові трави. Якщо бур’ян потрапив у сіно, кормові якості його значно знижуються.
Псує смак молока. Якщо в їжу дійних корів, кіз та інших тварин потрапляє квітуча амброзія, молоко набуває різкого неприємного запаху і смаку.
Викликає у людини алергію. Цвіте амброзія в липні-серпні, виділяючи при цьому багато алергенного пилку. У ньому міститься велика кількість амброзійної кислоти, яка спричиняє сильну алергію у людей. Період цвітіння та плодоношення у наших широтах продовжується до жовтня. Розмножується бур’ян самосівом. Одна доросла рослина може виробити до 30–40 тисяч насінин за період. Така плідність і висока стійкість амброзії полиннолистої до природних умов є основною причиною занесення її до списку карантинних рослин, що несуть біологічну загрозу земельним угіддям Придністров’я. Алергологи вважають крихітний пилок амброзії одним із найагресивніших алергенів, який поряд з алергічною реакцією здатний викликати і астму. Ніякі інші бур’яни та дерева не мають такого широкого спектру впливу пилку на шкіру та слизові оболонки людини.
У нашій республіці боротьба з цією рослиною триває щороку.
Експерти Мінсільгоспприроди зазначають, що профілактична робота щодо боротьби з карантинним бур’яном, дає позитивний ефект.
Будемо вірити, що вживані заходи допоможуть не лише аграріям, а й сприятимуть кращому здоров’ю громадян, які страждають на алергічні захворювання.
Марія БІЛОЦЬКА.