Досить багато придністровців різного віку, здебільшого, звичайно, старшого покоління, згадували 104-ту річницю Всесоюзної піонерської організації імені В. І. Леніна.
Перші піонерські загони в Тирасполі створювалися при комсомольських осередках заводів, артілей, товариств та інших установ. Вони брали участь у проведенні суботників, допомагали в боротьбі з дитячою безпритульністю та в роботі з ліквідації неписьменності.
У 1930-х роках піонерські об’єднання почали створюватися і в школах. Початком організаційного об’єднання підлітків-піонерів Тирасполя в міську піонерську організацію вважається 1937 рік, коли міська влада зробила дівчаткам і хлопчикам щедрий подарунок – побудувала та ввела в експлуатацію міський Будинок піонерів і жовтенят.
У Міжнародний день музеїв, 18 травня, у столичному Палаці дитячої та юнацької творчості відкрили Музей історії піонерської організації Тирасполя. Гостей святкової події на вході до ПДЮТ вітала глава столичної держадміністрації Ілона Тюряєва – ініціатор та ідейний натхненник проекту. Серед учасників і запрошених гостей були Президент Вадим Красносельський, Голова Верховної Ради Тетяна Залевська та її заступник Галина Антюфєєва, перший Президент Придні- стров’я Ігор Смирнов, начальник Державної служби з культури та історичної спадщини Марія Кирмиз та багато інших.
Відкриваючи урочисту подію, Ілона Тюряєва зазначила, що дату народження та місце розташування музею обрали не випадково: 18 травня своє професійне свято відзначають музейні працівники, а 19 травня – День піонерії.
«Для мого покоління та поколінь старших за мене назавжди залишаться в пам’яті ті часи, коли ми в піонерських таборах прокидалися під звуки піонерського горна, як збирали макулатуру й металобрухт, як ходили в піші походи. Ми ніколи не забудемо, як співали піонерські пісні біля багаття під акомпанемент гітари», – пригадала Ілона Петрівна.
Вадим Красносельський подякував Ілоні Тюряєвій та її соратникам за небайдужість і дбайливе ставлення до історії придністровського суспільства. Він наголосив, що важливою є й сама локація тематичної експозиції – у закладі, який активно відвідують діти та молодь. Крім того, музей органічно вписується в концепцію формування музейного кварталу столиці республіки. Глава держави також нагадав про ідею перейменування ПДЮТ на Палац піонерів.
Першим відвідувачам показали документи й фотографії, прапори та вимпели, атрибутику і нагороди тираспольських піонерів. Серед експонатів є і перший номер газети «Пионерская правда» від 6 березня 1925 року. Більшість із них надали небайдужі тираспольчани. Творці музею сподіваються, що його колекції та експозиції й надалі поповнюватимуться матеріалами, які передаватимуть колишні піонери.
Ольга Гальченко, яка свого часу була головою міської ради піонерської організації Тирасполя, а потім очолювала Палац піонерів і школярів, ПДЮТ у 1988–2005 роках, подарувала музею свою піонерську форму, яку отримала як делегат ІІІ Всесоюзного зльоту піонерів в Артеку 1967 року. Ця форма, на жаль, не стала піонерським стандартом, однак багато її елементів знайшли відображення в різних варіантах піонерської форми.
«Усе моє життя пов’язане з піонерством і комсомолом, – розповіла Ольга Гальченко. – Спочатку я була начальником міського піонерського штабу, потім працювала секретарем міськкому комсомолу, а завершила трудову діяльність директором ПДЮТ. Дуже добре, що відкрито музей піонерії. Вражають зібрані народними ентузіастами матеріали експозиції та особиста захопленість творців музею».
З 1937-го адреса БДЮТ та його назва неодноразово змінювалися. «Будинок піонерів» не раз переїжджав з однієї будівлі до іншої. У нинішній він функціонує з 1980 року. Я, працюючи тоді в цій установі, неодноразово брав участь у суботниках і недільниках із прибирання будівельного сміття, миття вікон та інших роботах з підготовки новобудови до експлуатації.
Через три роки Палац піонерів був перейменоваий на Центр дитячої творчості, а у 2000 році – на Палац дитячо-юнацької творчості.
Проте й донині багато хто із тих, що свого часу відвідували Палац піонерів, називає його саме так. Попри те, що інститут піонерства відійшов у минуле, у ПДЮТ дбайливо зберігають піонерську атрибутику. Адміністрація та колектив дбають, щоб історія піонерства Тирасполя стала доступнішою. Тому відкриття музею піонерії саме тут і пропозиція Президента щодо перейменування установи на Палац піонерів є важливими та своєчасними. Вони, безсумнівно, знайдуть підтримку широкої громадськості.
Олександр ЮШИН,
у 1976-1977 навчальному році
методист Палацу піонерів Тирасполя.
Фото president.gospmr.org