У розташуванні селянсько-фермерського господарства «Кизил А. А.» в селі Малаєшти Григоріопольського району вперше відбулися тактико-спеціальні навчання на тему «Вирішення завдань в галузі цивільної оборони під час ліквідації наслідків епізоотії парнокопитних тварин (ящур) на території Придністров’я».
Подія зібрала представників держадміністрації, ветеринарних служб та студентів аграрно-технологічного факультету ПДУ. За словами директора ДУ «Республіканський центр ветеринарно-санітарного та фітосанітарного благополуччя» Олега Карпинського, головними завданнями навчань були: відпрацювання чіткої взаємодії у разі виникнення надзвичайної ситуації, перевірка готовності сил і засобів цивільного захисту, а також практичні навчання фахівців з ліквідації осередку небезпечної інфекції.
Зустріч розпочалася в місцевому Будинку культури, де учасників події ознайомили з відеоматеріалами, які стосувалися цієї хвороби в інших країнах світу, а також ілюстрували її вплив на економіку та сільське господарство. Ящур – це гостре вірусне захворювання, яке вражає переважно парнокопитних тварин: велику рогату худобу, свиней, овець, кіз тощо. Хвороба супроводжується підвищенням температури та появою характерних пухирців на слизових оболонках і в ділянці копит.
У навколишнє середовище вірус потрапляє разом зі слиною, молоком, калом і сечею інфікованих тварин. Зараження людини може відбуватися через найменші пошкодження шкіри, а також через слизові оболонки очей, носа чи рота. Від людини до людини захворювання не передається. Найбільш сприйнятливими до інфекції є діти.
Специфічного лікування ящуру немає. Пацієнтів з таким діагнозом госпіталізують. Для того, щоб полегшити їхнє самопочуття, використовують противірусні, знеболювальні, протизапальні, антигістамінні (протиалергічні) лікарські препарати, рідше антибіотики.
У деяких країнах світу (Монголія, Китай, Росія) й досі фіксуються осередки ящуру серед тварин, що потребує посилених заходів ветеринарного контролю та профілактики поширення інфекції. Особливу небезпеку становить легкість поширення вірусу. Тому успіх програм боротьби з ящуром залежить не лише від дій окремої країни, а й від узгоджених заходів країн-сусідів. Осередок інфекції, що залишається без належного контролю, може звести нанівець результати багаторічної роботи з протидії захворюванню в сусідніх країнах.
На щастя, у Придністров’ї спалахів ящуру не реєструвалося, проте це не привід послаблювати пильність. Важливу роль у профілактиці захворювання відіграє постійний ветеринарний контроль за станом здоров’я сільськогосподарських тварин, своєчасна планова вакцинація з використанням інактивованих вакцин проти ящуру, а також запровадження карантинних заходів у разі виявлення хворих тварин.
Водночас події останніх років свідчать про актуальність цієї проблеми. Наприклад, у країнах Європи у 2025 році було зафіксовано спалахи ящуру, через які довелося знищити близько 27 тисяч голів худоби. Це свідчить про те, що навіть країни з розвиненою системою ветеринарного нагляду не застраховані від виникнення осередків інфекції. Саме тому дотримання профілактичних заходів і постійний моніторинг епізоотичної ситуації залишаються запорукою благополуччя тваринництва та біологічної безпеки регіону.
Згодом для учасників події відбулися практичні навчання, під час яких кожен, одягнувши спеціальний захисний костюм, долучився до відпрацювання комплексу протиепізоотичних заходів. За легендою навчань, на території СФГ «Кизил А. А.» було виявлено підозру на ящур серед парнокопитних тварин. Учасники відпрацьовували алгоритм дій у разі виникнення осередку небезпечного захворювання. Програма включала декілька етапів: правильне вдягання засобів індивідуального захисту, що є необхідною умовою для запобігання винесенню інфекції за межі осередку. Також фахівці провели клінічний огляд тварин, здійснили дезінфекцію спеціалізованого транспорту та обладнання за допомогою дезінфекційних розчинів. Окрему увагу було приділено практичному освоєнню методики відбору біологічного матеріалу для подальшої експрес-діагностики ящуру в лабораторних умовах.
Проведення таких навчань дозволяє вдосконалити взаємодію служб, підвищити готовність до оперативного реагування та мінімізувати ризики поширення особливо небезпечних інфекційних захворювань тварин.
Катерина СИДОРЧУК.
Фото автора.