У Республіканському спортивному реабілітаційно-відновлювальному центрі інвалідів відбувся спортивний фестиваль, присвячений 25-річчю закладу. Його
Заступник директора з організаційної та спортивної роботи Ольга Юрченко розповіла про захід:
«У фестивалі беруть участь близько 60 спортсменів із Тирасполя, Бендер, Слободзеї та прилеглих населених пунктів. У програмі представлені змагання з дартсу, боччі та жиму гирі. Суддями виступають тренери нашого Центру. Сподіваємося, що сьогоднішнє спортивне свято подарує кожному учаснику яскраві враження та позитивні емоції».
Фестиваль відкрив керівник РСЦІ Георгій Чебан, побажавши спортсменам чесної боротьби, нових досягнень і гарного настрою. Перед початком змагань відбулася церемонія нагородження вихованців Центру, які раніше досягли високих спортивних результатів.
Такі змагання мають велике значення для людей з інвалідністю. Це не лише можливість проявити себе та зміцнити здоров’я, а також і спосіб соціальної адаптації.
Особливий інтерес глядачів викликали змагання з дартсу, де кожен точний кидок супроводжувався бурхливою підтримкою учасників та вболівальників.
Не менш видовищним виявилося змагання з жиму гирі. Ця вправа розвиває силу, витривалість та координацію. Використання адаптованих полегшених гир дозволяє параспортсменам підтримувати фізичну форму та перемагати у змаганнях.
Бочча – офіційний вид спорту Паралімпійських ігор із 1984 року. Перемога у цій грі залежить від точності, концентрації та вміння прораховувати кожен кидок. Завдання спортсменів – розмістити свої м’ячі якомога ближче до білого цільового м’яча – джека.
Тренує спортсменів Андрій Моор – багаторазовий призер змагань, який працює у Центрі від дня його заснування. Сам він, як людина з інвалідністю, особистим прикладом доводить своїм вихованцям, що наполегливість, цілеспрямованість та любов до спорту допомагають долати будь-які життєві труднощі.
Вікторії Александровій 21 рік. Вона мешкає в селі Тернівка. Ще в ранньому дитинстві лікарі поставили їй діагноз – дитячий церебральний параліч. Вже багато років дівчина пересувається на інвалідному візку і потребує постійної допомоги близьких.
Деякий час Вікторія відвідувала Бендерський центр адаптивного спорту, проте добиратись туди доводилося самостійно, що було непросто, особливо у вечірній час. Тепер за нею приїжджає спеціалізований транспорт реабілітаційного центру – маршрутка, обладнана підіймачем. Тут вона бере участь у боччі та відвідує адаптований тренажерний зал.
«Я вже кілька років із великим задоволенням приїжджаю сюди двічі на тиждень. Про цей Центр я дізналася завдяки самому Президенту Вадиму Красносельському. Він часто бачив, як ми гуляли по Тернівці. Одного разу мені повідомили, що Президент хоче поговорити зі мною. Це стало для мене несподіванкою. Вадим Миколайович зателефонував особисто, розповів про Центр та запропонував його відвідувати. Я дуже йому вдячна. Ми й тепер іноді зустрічаємось, він завжди цікавиться моїм самопочуттям, а нещодавно подарував мені новий ноутбук, – похвалилася дівчина. – Головне – зберігати силу духу і не замикатися в собі. Я рекомендую всім відвідувати цей реабілітаційний заклад. Тут я дістаю не лише користь для здоров’я, а й величезну кількість позитивних емоцій».
Світлана Радулова приїхала на змагання з села Паркани. Вона вже кілька років є постійним його відвідувачем, і з-поміж усіх спортивних напрямків обрала саме боччу.
«З 1975 року я пересуваюсь на інвалідному візку. Дуже шкода, що в роки моєї молодості не було таких реабілітаційних центрів. Про нього мені розповіла сусідка, і я дуже рада, що тепер я маю можливість регулярно стежити за своїм фізичним здоров’ям і спілкуватися з людьми, які, як і я, зіштовхуються зі схожими життєвими труднощами», – зазначила учасниця.
Світлана розповіла про цей спортивний заклад своїй сусідці Вікторії Садохіній. Вже кілька років вона, як і Світлана, регулярно буває на заняттях.
«Я із задоволенням приїжджаю до цього Центру. Тут я знайшла нових друзів, з якими ми разом тренуємося та підтримуємо одне одного. Кожне заняття дарує гарний настрій, нові враження і не дозволяє здаватися», – поділилася Вікторія.
Спортивні змагання для людей з обмеженими можливостями здоров’я – це набагато більше, ніж боротьба за медалі. Вони дають змогу зміцнювати здоров’я, знаходити нових друзів, відчувати впевненість у своїх силах і залишатися часточкою активного життя. Саме такі заходи доводять: для сили духу та прагнення перемоги немає перешкод.
Діана ВИШНЕВА.