Історію миротворчої операції на берегах Дністра почали писати влітку 92-го.
Тоді завершилася збройна фаза молдо-придністровського протистояння. Підписана сторонами 21 липня у Москві Угода «Про принципи мирного врегулювання конфлікту» започаткувала миротворчу місію. Відповідно до цього документа військові формування були відведені до місць постійної дислокації. Політична угода передбачала також створення зони безпеки; введення спільних миротворчих сил, а також дію миротворчої операції до повного врегулювання конфлікту.
Першим кроком з її реалізації стало прибуття до Придністров’я російських десантників, покликаних стати миротворцями. Придністровці зустрічали їх хлібом-сіллю, квітами, словами подяки за настання миру. Двома днями раніше була створена Об’єднана контрольна комісія (ОКК), 34 річницю якої відзначали минулого тижня. До її складу увійшли представники Росії (пізніше до них приєдналися спостерігачі від ОБСЄ та України), а також колишніх конфліктуючих сторін, у чому власне і полягала унікальність миротворчої операції, ефективність якої пізніше визнавалася численними експертами. Зберігати мир на берегах Дністра взялися самі колишні ворожі сторони – Молдова та Придністров’я.
Специфіка початкового етапу функціонування ОКК зажадала оперативних рішень щодо визначення її структури, складу, чисельності та місць дислокації миротворчих сил, повноважень Об’єднаного військового командування (ОВК), військових спостерігачів, розташування миротворчих постів. На додаток до цього було розроблено статус та регламент діяльності комісії, військових контингентів сторін, що входять до об’єднаних миротворчих сил, правоохоронних структур у зоні безпеки. Важливим чинником було й те, що рішення у рамках ОКК приймалися лише з урахуванням консенсусу.
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, Президент ПМР.
Влітку 92-го Об’єднана контрольна комісія об’єднала на рівноправній основі три сторони: Придністров’я, Молдову та Росію. Об’єднала, щоб на цій землі не гинули люди та настав бажаний мир. Упевнений, унікальна робота ОКК, як і сама миротворча місія в Придністров’ї, базується і має функціонувати надалі саме на рівноправному діалозі сторін – без кон’юнктури, миттєвих політичних вигод, на діалогові в ім’я миру на Дністрі. ОКК – необхідна складова частина миру та стабільності.
Костянтин КАЛИНЬОНОК, співголова ОКК від Придністров’я.
Альтернативи нинішній миротворчій місії на Дністрі на сьогодні немає. Заміна цього формату на якусь громадянську місію в наших умовах нежиттєздатна. Тим більше, що ми вже маємо сумний досвід початку 1990-х. Придністровці чудово знають, чим усе скінчилося.
У миротворцях жителі обох берегів бачать запоруку неповторення силового сценарію розв’язання проблем, що виникають у відносинах між Молдовою та Придністров’ям. Тому, як свідчать соціологічні опитування, придністровці не хочуть згортання миротворчої місії чи зміни її формату. За минулі 34 роки вдалося досягти головного – зберегти мир, не скотитись у прірву ескалації. Цьому якраз і сприяло дотримання принципів та механізмів, понад три десятиліття тому закладених в основу роботи ОКК, Спільних миротворчих сил (СМС), Об’єднаного військового командування (ОВК).
Характерно, що принципи та досвід роботи ОКК можуть бути використані для відновлення сторонами переговорів у міжнародно визнаному форматі «5+2», який було перервано у 2019 році. Поки несуть службу миротворці, у політиків є час для пошуку оптимальних рішень.
Павло ОСТАПЕНКО.