У Науково-дослідному інституті сільського господарства відбулося приймання нових селекційних розробок. Виведені гібриди томатів, баклажанів і солодкого перцю проходять випробування на врожайність та стійкість до кліматичних і погодних умов Придністров’я.
Селекціонери працюють, зокрема, над новими сортами баклажанів, випробовують солодкий перець та виводять перспективні для відкритого ґрунту сорти помідорів. Лише тиждень тому методична комісія оцінювала десятки різновидів помідорів, вирощених у тепличних умовах, а вже сьогодні різнобарв’ям стиглих плодів вражають дослідні ділянки у відкритому ґрунті.
За словами завідувача лабораторії пасльонових культур, кандидата сільськогосподарських наук Марії Пітюл, великоплідні сорти томатів користуються попитом серед городників завдяки високій врожайності, відмінним смаковим якостям і привабливому товарному вигляду.
Особливу увагу привернули м’ясисті зразки: «Руслан», «Райська насолода» та «Дика троянда». Це середньоранні сорти, що вирізняються солодкою, цукристою м’якоттю, великими плодами масою до 500–700 грамів і високими смаковими якостями.
Сьогодні вчені трудяться над створенням нового середньораннього типу томату з овально-циліндричною формою плодів, придатного як для свіжого споживання, так і для консервування.
«Основна частина пропонованих сортів затребувана, адже кожен споживач обирає на свій смак: ранні, середньостиглі або пізні. На наших полях можна побачити, що рослини добре розвинені, мають міцне бадилля та великі плоди. Важливу роль у цьому відіграє стаціонарне зрошування, яке є обов’язковою умовою для отримання високого врожаю», – розповіла науковець.
Після оцінювання томатів члени методичної комісії перейшлидо приймання досліджуваних баклажанів і солодкого перцю. Експерти оглянули рослини, оцінили врожайність, якість плодів та відповідність основним селекційним вимогам. За словами старшого наукового співробітника лабораторії пасльонових культур Олександра Кушнарьова, нинішній етап експериментальних робіт розпочався у 2024 р. й розрахований на п’ять років. Основне завдання науковців – створення нових конкурентоспроможних сортів баклажанів і солодкого перцю, які відповідатимуть сучасним вимогам ринку та потребам споживачів.
«Нашим завданням є створення смугастого баклажана і довгоплідного перцю зі щільною м’якоттю. Ми повинні встигати за попитом на ринку, адже світова селекція розвивається стрімко. Сьогодні особливо цінуються овочі без гіркоти, тому саме над такими характеристиками ми й працюємо», – пояснив фахівець.
Серед перспективних розробок лабораторії слід згадати смугастий баклажан «Чумацький шлях». Він вирізняється оригінальним забарвленням, раннім терміном достигання та універсальністю у використанні. Плоди придатні для тушкування, запікання, консервування й маринування. Не менший інтерес викликає й білоплідний ранньостиглий гібрид. Технічної стиглості він досягає вже через 60–65 днів після висаджування, має ніжну м’якоть без гіркоти та відзначається високою врожайністю.
Серед видів округлої форми одним із найпопулярніших залишається «Королева Марго», що цінується за стабільну врожайність, добрі смакові якості та привабливий зовнішній вигляд плодів. Насіння овочу слугує основою для створення нових перспективних різновидів баклажанів.
Не менш цікаві результати селекціонери представили й щодо болгарського перцю. За словами фахівців, одним із важливих показників якості плоду є довга й міцна плодоніжка, оскільки вона часто свідчить про товсті, соковиті стінки перцю.
Ще один перспективний напрям селекції – створення довгоплідного багатолінійного сорту солодкого перцю, який поєднуватиме високу врожайність, стійкість до захворювань і відмінні товарні характеристики. Саме такі види, за словами дослідників, мають найбільший попит як серед овочівників, так і серед споживачів. Його основою став сорт «Ніцца». Науковці працюють над виведенням світлозеленого овочу з привабливим зовнішнім виглядом, покращеними смаковими якостями та щільною м’якоттю.
Сприятливі погодні умови, належний догляд і відсутність вірусних захворювань позитивно позначилися на розвитку рослин. Попередні результати свідчать, що багато селекційних розробок мають позитивні перспективи для подальшого впровадження у виробництво.
Ольга АЗАРОВА
Фото автора