Республіканська акція, приурочена до 85-ї річниці початку німецько-румунської окупації Тирасполя, відбулася на Меморіалі Слави під назвою «Згадати всіх!».
Захід провели з метою збереження історичної правди та увічнення пам’яті радянських громадян, які загинули або були закатовані в роки окупації. Ініціатива проведення належить Президенту Вадиму Красносельському, а дата внесена до календаря пам’ятних дат республіки.
Для Тирасполя Велика Вітчизняна війна розпочалася вранці 22 червня 1941 року. Над містом з’явилася ворожа авіація. Групи літаків бомбили мости, дороги та залізничні колії. Удари були завдані й по переправах через Дністер поблизу Рибниці та Бендер.
У середині літа розпочалася евакуація населення Лівобережжя Дністра. На початку серпня під натиском переважаючих сил противника, радянські війська були змушені залишити Тирасполь.
У серпні 1941 року на території Молдавської РСР був встановлений окупаційний режим. Захоплені території загарбники поділили на губернаторства. Лівобережжя Дністра потрапило до утворення під назвою «Трансністрія»*. Її адміністративним центром став Тирасполь. Таким він залишався до жовтня 1941 року, а після захоплення Одеси центр управління губернаторством Трансністрія був перенесений до цього міста.
Для жителів Тирасполя розпочалися 970 днів окупації – період важких випробувань і втрат. Це були постійні пограбування населення, насильство та примусова праця. Окупація завдала значної шкоди місту. Були зруйновані школи й лікарні, знищені промислові підприємства та пошкоджена міська інфраструктура.
Глава столичної держадміністрації Ілона Тюряєва підкреслила важливість збереження історичної пам’яті та об’єктивного висвітлення подій минулих років.
«Навіть в умовах окупації Тирасполь не скорився. У місті діяло підпілля. Групи Паніна, Кустова, Сосидко та Чабан, ризикуючи життям, здійснювали диверсії, знищували ешелони з військовим майном, поширювали зведення Радінформбюро. Так люди отримували інформацію з фронту і зберігали надію на визволення. Вона справдилася 12 квітня 1944 року. У ході нічного штурму воїни 3-го Українського фронту звільнили Тирасполь від ненависних окупантів.
Після визволення рідного краю багато учасників підпілля приєдналися до радянських військ і продовжили боротьбу проти нацистської Німеччини», – зазначила градоначальник.
У спільній боротьбі проти фашистських загарбників брали участь жителі Лівобережжя Дністра, а також партизани, які діяли на сусідніх територіях. Їхні зусилля стали одним із прикладів єдності народів Радянського Союзу та їхнього внеску у Перемогу.
Живі квіти до гранітних плит Меморіалу Слави поклали: перший заступник Голови Уряду Сергій Оболоник, заступник Голови Уряду Віталій Нягу, перший Президент Ігор Смирнов. До церемонії також долучилися представники державної та муніципальної влади, громадських, молодіжних і ветеранських організацій.
Міністр просвіти Світлана Іванишина розповіла про подвиг свого дідуся, який брав участь у визволенні придністровських земель під час Яссько-Кишинівської операції. Згадала вона і про його синів, які не повернулися з війни. Світлана Миколаївна зазначила, що особисто їх не знала. Проте в душі назавжди збереглася гордість за рідних, які наближали Перемогу. За її словами, стійкість і мужність, самовідданість та віра – це ті цінності, які необхідно передавати від покоління до покоління.
Подвиг тих, хто наближав визволення рідного краю, залишатиметься невіддільною частиною історичної пам’яті Придністров’я.
* На території ПМР цей термін прирівняний до символів фашизму.
Ольга АЗАРОВА
Фото автора