У часники звітної колегії Міністерства просвіти підбили підсумки 2025-2026 навчального року.
У її роботі взяли участь заступник Голови Верховної Ради Галина Антюфєєва та заступник Голови Уряду Віталій Нягу.
У звіті міністр просвіти Світлана Іванишина представила аналіз стану всіх рівнів освіти, розповіла про основні напрями роботи відомства: формування у юних громадян придністровської ідентичності, упровадження дуального навчання, акредитацію навчальних закладів, а також їхню цифровізацію.
Атестати про середню освіту в минулому навчальному році отримали 2 130 випускників, 190 із них були нагороджені золотими та срібними медалями. Підсумки єдиного державного іспиту в 11 класах показали позитивну динаміку з математики: показник якості знань зріс на 6,3 %, середній тестовий бал збільшився на 1,84. Троє випускників одержали по 100 балів з рідної мови.
За підсумками діагностичних перевірочних робіт було відзначено певне зростання успішності. Разом із тим експерти виявили ознаки необ’єктивного оцінювання, зафіксовані у 76 школах. Порушення полягали у завищенні балів та недотриманні критеріїв виставлення оцінок. У зв’язку з цим Міністерство просвіти планує посилити контроль за об’єктивністю оцінювання результатів навчання школярів, надати методичну допомогу вчителям математики, які викладають у 5-х та 8-х класах, де зазвичай фіксуються низькі показники.
Керівник системи освіти республіки констатувала напружену кадрову ситуацію. Середній вік шкільних учителів становить 54 роки, частка працюючих пенсіонерів – 34,3 %. Найгостріша потреба спостерігається у підготовці вчителів хімії, математики, фізики, молдавської мови та початкових класів. Для вирішення проблеми дефіциту кадрів розроблено заходи державної підтримки: житлові субсидії для молодих фахівців, президентські премії.
Однією з головних тем колегії була демографічна ситуація. За рік кількість дітей та підлітків скоротилася на 6 % і становить 64 096 осіб. Аналітики відомства прогнозують, що у найближчі п’ять років школярів та вихованців дитячих садків може стати ще менше. Така динаміка змушує по-новому сприймати та оцінювати освітню мережу. Важливо розуміти, де за кілька років навчатимуться діти, як вони добиратимуться до школи, чи вистачить для всіх учнів педагогів і наскільки раціонально сьогодні використовуються будівлі та обладнання галузі.
Заступник Голови Уряду Віталій Нягу визначив кілька ключових завдань, виконання яких залежить від Міністерства просвіти. Він звернув увагу на демографічну ситуацію, запропонував уже тепер сформувати середньострокову модель розвитку освітньої мережі, яка враховуватиме кількість дітей у кожному місті та районі, кадрове забезпечення, стан матеріальної бази та потребу у шкільних автобусах. Водночас головними орієнтирами мають залишатися якість і доступність освіти.
Особливу увагу Віталій Нягу приділив професійному закріпленню молодих педагогів у системі освіти. За його словами, необхідний системний підхід: слід відстежувати не лише кількість випускників педагогічних спеціальностей, які працевлаштувалися у школах та дитсадках, а й те, скільки з них залишаються у професії через 3-5 років. Причини їхнього звільнення слід вивчати комплексно, зокрема враховуючи й побутові умови. Серед потенційних заходів підтримки він назвав створення фонду службового житла для молодих фахівців.
Віталій Нягу звернув увагу й на те, що скорочення звітності, яку подають педагоги, має оцінюватися не за кількістю документів, а за тим, скільки реального часу в них вивільнилося для підготовки до занять та професійного розвитку.
За дорученням заступника Голови Уряду Міністерству просвіти належить визначити конкретні вимірювані показники, за якими через рік можна буде об’єктивно оцінити зміни в системі освіти.
За підсумками колегії визначено пріоритетні напрями розвитку галузі на 2026-2027 навчальний рік. Серед них найважливішими є завершення роботи над новою редакцією закону «Про освіту», розвиток цифрової платформи «Електронна школа Придністров’я», реалізація проекту «Школа без образ», спрямованого на профілактику булінгу.
Ігор ШЕВЧЕНКО.