Напередодні Дня Республіки Президент провів традиційну прес-конференцію. Співрозмовниками Глави держави стали керівники та журналісти придністровських ЗМІ, представники РІА «Новости», ТАРС, агентства новин «Sputnik», а також очільники прес-служб органів державної влади та управління.
Головними темами спілкування, зокрема, були стан та перспективи переговорного процесу, економічний тиск з боку Молдови та її чергові неправомірні побори з придністровського бізнесу, забезпечення придністровців енергоресурсами, стан справ у промисловому та аграрному секторах, вимоги про звільнення з-під варти злочинців, які відбувають покарання у відповідних установах. Чутки про нібито рейдерське захоплення однієї з торгових компаній республіки, набуття придністровцями російського громадянства та надання Росією допомоги у забезпеченні освітньої системи республіки сучасними підручниками.
Не залишили поза увагою тему історії, питання правопорядку, реалізації програми капітальних вкладень, проблематики обміління водойм, майбутні вибори – думські в Росії та президентські у Придністров’ї.
ПРО ПЕРЕГОВОРНИЙ ПРОЦЕС
Між Придністров’ям та Молдовою існує напруженість, а переговорний процес притому відсутній. Ті ж зустрічі політичних представників ПМР і РМ, що трапляються зрідка, не дають результатів з вини молдавської сторони, заявив на прес-конференції до 36-річчя ПМР Президент Вадим Красносельський. Він пояснив:
«… уся напруга пов’язана з відсутністю переговорного процесу. Тут є причинно-наслідковий зв’язок. Без переговорного процесу не можна вирішити жодну проблему, не можна її обговорити та дійти порозуміння».
«Ми не можемо знайти консенсус, ми не можемо домовитися щодо абсолютно прозорих, зрозумілих питань. Нема майданчика. Є спроба підміни: так званий формат, як вони називають, 1+1 – це політичні представники. Тут коментарі зайві: ні про що політичні представники не можуть домовитися з вини молдавської сторони.
Тому на сьогодні можна говорити про те, що між Молдовою та Придністров’ям взагалі відсутні будь-які переговори. Це погано», – наголосив Вадим Красносельський.
«Треба все-таки прийти до здорового глузду, прийти до розуміння, що тільки переговорний процес, тільки розмова, тільки діалог – вихід із ситуації», – зауважив Президент.
На запитання журналістів про те, чи чують міжнародні партнери заяви Придністров’я про проблеми у переговорному процесі, Вадим Красносельський відповів позитивно, але додав, що, попри все, говорити про якісь кардинальні зміни у зовнішньому порядку зараз не доводиться.
ПОДВІЙНЕ ОПОДАТКУВАННЯ
На питання журналістів щодо рішення Молдови запровадити ПДВ та акцизи на товари, ввезені до Придністров’я, Вадим Красносельський відповів, що розцінює цю дію як одностороннє рішення, здатне серйозно вплинути на економічну ситуацію.
За його словами, наслідки можуть виражатися не тільки у подвійному, а в окремих випадках і у потрійному оподаткуванні, коли до ПДВ додається акциз. За таких обставин відповідні питання раніше обговорювала робоча група, а придністровська сторона представляла свої пропозиції стосовно можливого розв’язання проблеми.
Президент зазначив, що нове податкове навантаження фактично означає вилучення коштів з економіки Придністров’я. За наведеною ним оцінкою, з придністровського бюджету вже вимито близько 32 млн доларів, і надалі ця сума може зростати.
Окремо Вадим Красносельський зупинився на катастрофічних наслідках зазначених дій Молдови на фінансуванні охорони здоров’я, освіти та соціальної сфери республіки. У Придністров’ї щодня у стаціонарах системи охорони здоров’я зайнято від 2 до 2,5 тис. ліжко-місць. У республіці працюють 15 установ соціального захисту для дітей та підлітків, де утримуються і навчаються понад 1,5 тис. дітей. Ще дев’ять установ призначені для повнолітніх громадян. У системі освіти працюють понад 150 дитячих садків, які відвідують понад 15 тис. дітей, приблизно стільки ж шкільних закладів, де навчається близько 41 тис. школярів. Понад чотири тис. молодих людей здобувають середню спеціальну освіту, близько 10 тис. студентів та дорослих навчаються у Придністровському державному університеті. Пенсії отримують близько 97 тис. громадян.
Усі витрати на перелічені категорії громадян є частиною власних соціальних зобов’язань держави. Тому податкову політику Кишинева Президент розглядає насамперед як удар по економічній основі соціальної системи Придністров’я.
Президент також звернув увагу на протиріччя між заявами про можливе створення так званого фонду конвергенції та висловлюваннями молдавських посадових осіб щодо зарахування отриманих від наших економічних агентів коштів до молдавського бюджету. Тому говорити про реальний механізм повернення вилучених у Придністров’я коштів досить складно.
ПРО ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ
Відповідаючи на питання, яке нині турбує кожного мешканця республіки, Глава держави сказав, що Уряд Придністров’я, Президент роблять все необхідне для того, щоб постачання газу було стабільним.
«Це найголовніше. Ми працюємо з російськими колегами, ми у постійному контакті: і в телефонному режимі, і в очному режимі також проводяться наради за участю наших фахівців. Тому на сьогоднішній день казати, що не буде газу, не можна. Ми прогнозуємо наявність газу у Придністров’ї», – пояснив Вадим Красносельський.
Він також нагадав, що встановлено альтернативні джерела живлення, тобто твердопаливні котли. Тому, якщо навіть раптом станеться складна ситуація, розпочне діяти план «Б»: всі корекційні установи, дитячі будинки, будинки для людей похилого віку, дитячі садки, деякі школи, місця позбавлення волі, об’єкти охорони здоров’я зможуть перейти на альтернативні джерела постачання теплоенергії. Тож найменше захищені соціальні групи в жодному разі не залишаться без тепла. Ведеться також робота і щодо забезпечення необхідного запасу вугілля, дров, солярки тощо…
СТАН ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИДНІСТРОВ’Я
Глава держави зупинився на ситуації у промисловості та втратах бюджету від скорочення економічної активності. За його словами, порівнювати нинішні показники необхідно з урахуванням украй складного 2025 року, коли енергетична криза серйозно вдарила по промисловому виробництву. На цьому тлі у 2026 році спостерігається зростання приблизно на 20 %, якщо ж порівнювати з 2024 роком, зберігається падіння приблизно на 34 %.
Тому говорити про повноцінне відновлення поки що передчасно. У нинішніх умовах, вважає Президент, правильніше ставити завдання стабільного розвитку та збереження вже наявного промислового потенціалу.
Газових ресурсів на даний час достатньо для роботи середньої, не надто енергоємної промисловості. Молдавський металургійний завод, наприклад, може працювати епізодично, зокрема і вночі, коли навантаження на енергосистему нижче.
Підтримка підприємств повинна мати адресний характер, вважає Вадим Красносельський. Уряду необхідно працювати з кожним виробництвом окремо, використовувати доступні заходи державної допомоги, а за необхідності розглядати податкові пільги та інші інструменти.
Головне завдання на цьому етапі, зазначив Вадим Красносельський, – зберегти підприємства, колективи та кваліфіковані кадри, щоб за поліпшення умов республіка мала можливість швидко відновити виробництво.
ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я
Попри складну фінансову ситуацію, держава продовжує вкладати кошти у медичну інфраструктуру. Цього року завершено будівництво хірургічного корпусу в Рибниці, добігає кінця ремонт поліклініки у Слободзеї, триває ремонт поліклініки у Григоріополі. Роботи ведуться у Республіканській клінічній лікарні, на станції швидкої медичної допомоги та в Бендерській міській лікарні.
У жовтні планують завершити роботи в інфекційному корпусі РКЛ. У самій будівлі фактично все змінено: проведено реконструкцію, встановлено сучасні ліфти, приведено у відповідність санітарні вимоги.
Тривають ремонт кардіологічного відділення, будівництво симуляційного центру, адміністративно-навчального корпусу медичного інституту ПДУ. Ведуться роботи й на станції переливання крові.
Окремий напрямок – оснащення медичною технікою. Завдяки співпраці з Російською Федерацією, Республіканська клінічна лікарня отримає сучасне обладнання для малоінвазивних хірургічних втручань на колінному суглобі.
«Це дуже потрібно для наших громадян. Апарат дуже сучасний. Один є у Молдові, один буде у Придністров’ї. А найголовніше – є фахівці, люди, які працюють на цьому апараті. Ми проводимо складні операції на коліні, на кульшових суглобах, що стосується саме опорно-рухового апарату. І скажу прямо: пандемія COVID-19, що минула, ми, звичайно, її побороли, наші громадяни її побороли, однак наслідки залишилися. Тому розвиток сучасної медицини необхідний. Я взагалі прихильник освоєння всіх передових технологій», – сказав Президент.
Вадим Красносельський звернув увагу на кадрову ситуацію. Система охорони здоров’я забезпечена лікарями приблизно на 80 %, середнім медичним персоналом – на 90 %, санітарним персоналом – приблизно 5 %.
Підвищення заробітної плати та запровадження обов’язкового відпрацювання для випускників медичних спеціальностей, за словами Глави держави, позитивно вплинули на комплектування системи.
Президент окреслив важливе завдання – поступово зосередити у Придністров’ї передові медичні технології, щоб громадянам були доступні якнайбільше видів сучасної допомоги без необхідності виїжджати за межі республіки.
«Якщо подивитися на державу і дуже простою мовою позначити її функціонал, що має робити держава? Лікувати, навчати та охороняти. Все дуже просто. Лікувати, навчати та забезпечувати безпеку громадян. Якщо держава не в змозі виконувати одну з цих функцій у тих чи інших умовах, вона провалюється. Тому наголос треба робити на ці позиції. Я, природно, даю це посилання Уряду та Верховній Раді: запам’ятайте – лікувати, навчати та охороняти», – наголосив Президент.
Фактично це є визначенням пріоритетів державної політики. Тобто, Уряд повинен утримувати соціальну сферу навіть в умовах економічних обмежень.
ПРО МИРОТВОРЦІВ
Вадим Красносельський нагадав, що миротворці з’явилися у нас 19 червня 1992 року, саме після того, як Молдова здійснила віроломний напад на Придністров’я, на місто Бендери. А перед тим, 18 червня, парламент Молдови ухвалив рішення з мирного вирішення питання та незастосування сили щодо Придністров’я. Проте слова свого не дотримав.
«Миротворці зупинили те свавілля, яке творили молдовські силові структури у місті Бендери. І ось миротворча місія вже триває 34 роки на берегах Дністра. І, дякувати Богу, саме завдяки миротворцям не було допущено ескалації, напруги, немає війни на берегах Дністра. Лише завдяки миротворцям», – зазначив Президент.
ПРО РОЛЬ ОБСЄ ЯК ПОСЕРЕДНИКА
Президент, відповідаючи на запитання журналістів щодо ролі міжнародної організації у вирішенні конфлікту, зауважив:
«Я завжди висловлювався про позитивну роль ОБСЄ. Звичайно, вони потрібні, як посередники, як спостерігачі у переговорному процесі. Я не бачу підстав для виключення ОБСЄ з переговорного процесу. Як посередники – так, вони працюють. Хотілося б, щоб ОБСЄ було якось жорсткішим, чи все-таки наполягало на досягненні будь-яких домовленостей між Придністров’ям та Молдовою і, природно, стежило за реалізацією цих домовленостей. Цього, на жаль, немає. Тепер ми спостерігаємо зміни у керівництві ОБСЄ у Молдові. Однозначно продовжимо роботу. Я сподіваюся на користь, яку ОБСЄ має принести обом сторонам даного конфлікту».
ТРАНСГРАНИЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ
Відповідаючи на це питання, Вадим Красносельський зауважив, що для злочинців не існує ані кордонів, ані національностей.
Це стосується й тих, хто виготовляє та перевозить наркотики. «І я неодноразово звертався до молдавських правоохоронців. Однак тут треба не до правоохоронців звертатися, а до політиків, аби таки налагодити механізм спільної боротьби з цим злом. Я хочу навести цифри: минулого року на кордоні Придністров’я було затримано 36 кур’єрів та 24 – цього року …»
Правоохоронці Молдови готові співпрацювати з придністровськими колегами, але, Президент переконаний, що доти, доки ті чи інші посадові особи політизуватимуть нормальні робочі відносини, результату не буде й у правоохоронній діяльності.
ЩОДО РОБОТИ В МОЛДОВІ
Вадим Красносельський заявив, що повідомлення молдавських ЗМІ про нібито масовий виїзд мешканців Придністров’я на роботу до Молдови і тут політизують ситуацію.
«Знаючи цю тему, я запросив у нашої митної та прикордонної служб дані щодо перетину кордону після пандемії COVID-2019. Це 2023, 2024, 2025 та 2026 роки. Так, ми спостерігаємо зростання перетину кордону на 10-12 %, але це не валовий момент. У принципі завжди люди працювали, це абсолютно нормально».
Президент наголосив, що трудова міграція є природним явищем. За його словами, жителі Молдови працюють у Румунії, інших європейських країнах та Росії, а придністровці – в Європі, Росії та Молдові.
«Це нормально. Жодних проблем тут немає, і зробити з цього якусь історію навряд чи вийде», – наголосив керівник держави.
СТАН ГОЛОВНОЇ ВОДНОЇ АРТЕРІЇ
Торкаючись питання стану нашої річки, Президент зауважив, що обміління Дністра, подібне до нинішнього, в його історії вже бували. Є надія, що після опадів восени та взимку рівень води в річці підвищиться.
Головним, за словами політика, залишається забір води для забезпечення придністровців необхідними обсягами.
Нагадаємо, вже кілька разів цього року Дністер оновлював антирекорди маловодності. Востаннє критичне значення фіксувалося 25 серпня у Тирасполі. Зафіксовано, коли вода опускалася до мінімуму. Це було 10 грудня 1954 року – тоді під час заповнення водосховища у Дубоссарах рівень річки знизили штучно.
ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА
Один із найбільш змістовних блоків прес-конференції був присвячений сільському господарству та продовольчій безпеці.
Посуха нинішнього року стала серйозним випробуванням для сільгоспвиробників, проте її наслідки виявилися значно м’якшими завдяки системній роботі з розвитку меліорації. Так, 2017 року площа зрошуваних земель становила близько 9 тис. га. Нині вона перевищує 40 тис. га – це понад 17 % від загальної площі сільськогосподарських угідь.
Саме розширення меліорації дозволило сільгоспвиробникам зберегти врожайність та особливо підтримати культури, які безпосередньо залежать від наявності води. Овочі, кукурудзу, горох та низку інших культур без зрошення вирощувати значно складніше. На окремих зрошуваних полях урожайність пшениці досягає 100 ц/га за середнього показника в республіці близько 50 ц/га.
Придністров’я повністю забезпечує себе зерном та зерновими. Більше того, власне виробництво створює можливості для експорту та одержання валютної виручки.
З овочами ситуація також оцінюється позитивно: республіка забезпечує себе практично всім овочевим кошиком. Існує деякий дефіцит картоплі, але потенціал для збільшення її виробництва є.
За молочною продукцією рівень самозабезпеченості становить близько 65 %. Як орієнтир Президент назвав 80 %.
Щодо м’яса, то республіка практично повністю закриває внутрішню потребу у яловичині, приблизно на 70 % забезпечена свининою та приблизно на 57 % м’ясом птиці. Імпортна яловичина переважно використовується підприємствами переробки, тоді як потреба населення у свіжому м’ясі покривається внутрішнім виробництвом.
Поточна ситуація у сфері забезпеченості продовольством розглядається як результат багаторічної політики підтримки сільського господарства, розвитку меліорації та збереження виробничої бази.
НОВІ ПІДРУЧНИКИ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ
Ще одне питання стосувалося запланованого оновлення фонду шкільних підручників. Проблема добре відома батькам та педагогам. Вирішити її вдалося завдяки залученню російської допомоги. Перші партії вже надходять до шкіл. Надалі планується виготовити близько 150 тис. екземплярів. Вадим Красносельський висловив подяку російській стороні за надану допомогу.
Президент зазначив, що нинішня робота стане першим етапом поновлення фонду. Для багатьох шкіл це особливо помітна зміна: старі підручники доводилося підклеювати та використовувати попри значне зношування.
ІСТОРИЧНА ПАМ’ЯТЬ
Збереження історичної пам’яті Президент назвав системним державним завданням. Відновлюються меморіали, створюються нові суспільні простори, проводяться культурні та просвітницькі заходи.
Одним із головних проектів залишається музейний квартал у Тирасполі. У комплексі планується близько 20 залів та тематичних локацій, що охоплюють період від археології до сучасної історії. Тут будуть представлені стародавність та Середньовіччя, період Російської імперії, історія МАРСР та Молдавської РСР, Громадянська війна, Велика Вітчизняна війна, історія Радянського Союзу, Афганська війна та сучасне Придністров’я. Окремий музейний простір буде присвячено природі краю, козацтву, релігійним конфесіям та народам Придністров’я.
Однією з незвичайних експозицій стане реконструкція скіфського кургану у розрізі. Відвідувачі зможуть побачити, як виглядало стародавнє поховання та які предмети знаходилися всередині.
У музейному комплексі з’явиться бібліотека приблизно на тисячу книг. Її основу складуть твори російської класики, історична література та придністровські видання.
Проте особливого значення Президент надає тому, щоб музей став місцем живого спілкування. Після Дня Республіки тут планується щоп’ятниці проводити екскурсії та лекції для учнів 9–11-х класів з усієї республіки. Після відвідування експозицій школярі матимуть змогу зустрічатися з керівниками держави, депутатами, міністрами, главами держадміністрацій та іншими посадовими особами. Передбачається, що зустрічі присвячуватимуть конкретним історичним періодам і темам, які школярі щойно побачили в експозиціях.
На такий формат, за словами Вадима Красносельського, покладається вирішення одразу кількох завдань: допомогти молоді глибше дізнатися про історію, повернути музею роль простору для освіти та створити безпосередній контакт між дітьми та державними діячами.
У музейному кварталі також плануються поетичні та музичні вечори, лекції та інші культурні заходи.
ПРИДНІСТРОВСЬКИЙ НАРОД
Протягом двох років поспіль особлива увага приділялася Року придністровського народу. Однак, за словами Президента, завершенням календарного року ця робота не повинна обмежуватись. Зміцнення спільності придністровського народу, повага та розвиток мов, культур і традицій названо одним із постійних державних завдань. Вадим Красносельський підкреслив багатонаціональний характер республіки і зазначив, що сформований культурний код проявляється насамперед у повсякденному житті.
Глава держави наголосив, що збереження придністровської ідентичності пов’язане зі збереженням і розвитку рідної мови, традицій, культури та історичної пам’яті. За його словами, саме незалежне Придністров’я забезпечує можливість зберігати цю самобутність.
Президент висловив упевненість у майбутньому республіки та зазначив, що протягом усього часу перебування на посаді глави держави спирався, насамперед, на народ.
«Я впевнений у майбутньому Придністров’я. Я гордий за придністровський народ, що він такий самобутній і виживає в таких складних умовах», – наголосив Глава держави.
ПРО ТУРИЗМ
Розвиток туризму Президент розглядає значно ширше, ніж просто залучення гостей та отримання прибутків. Головне завдання – розповідати про Придністров’я через його історію, архітектуру, музеї, культурні події та людей.
Вадим Красносельський згадав, яким був образ республіки в інтернеті десять років тому. Під час пошуку інформації про Тирасполь та Бендери переважали фотографії військової техніки, блокпостів, парадів та інших елементів конфліктної тематики.
Завдання держави, за його словами, полягало в тому, щоб змінити це уявлення, цей образ. Нині в інформаційному просторі дедалі більше з’являються фотографії парків, музеїв, історичних об’єктів, Бендерської фортеці, фестивалів, дітей та звичайного життя міст.
Зростає й потік туристів. Серед іноземних гостей значну частину становлять громадяни Молдови, а також збільшується кількість відвідувачів з Італії, Польщі та інших країн.
Особливу роль у туристичному потенціалі республіки відіграє Бендерська фортеця. Вона здатна приймати культурні, релігійні, концертні та фестивальні заходи. Є й конкретний економічний результат. Муніципальне унітарне підприємство «Бендерська фортеця» перейшло на повну самоокупність. Колектив із 28 осіб самостійно забезпечує заробітну плату, комунальні витрати та податкові платежі.
Очікується, що після запуску столичного музейного кварталу аналогічний економічний ефект з’явиться і в Тирасполі. Проте фінансова віддача залишається лише однією стороною питання. Головним результатом Президент назвав пізнаваність республіки через її культуру, історію та людей.
Завершуючи прес-конференцію, Вадим Красносельський звернувся до придністровців напередодні 36-ї річниці створення Придністров’я. Він пов’язав появу республіки насамперед із волею людей, які прагнули захистити право говорити рідною мовою, зберігати свою культуру та жити на своїй землі.
За словами Президента, за роки свого розвитку Придністров’я стало для його мешканців простором збереження мови, традицій та власної ідентичності:
«…Право говорити рідною мовою, право жити на рідній землі, право чути сміх наших дітей – воно дорогого варте. За це треба боротися завжди», – констатував Вадим Красносельський.
ПІСЛЯСЛОВО: На жаль, через обмежений формат газети ми не можемо викласти відповіді на всі запитання в цьому огляді. Повну версію зустрічі Глави держави з представниками ЗМІ можна прочитати у стенографічному записі на сайті Президента.
Огляд підготував Михайло ТРЕМБІТА.
Фото прес-служби Президента.