Зміна пір року супроводжується не лише змінами температури повітря і тривалості світлового дня, а й фізіологічною адаптацією організму до нових умов навколишнього середовища.
Коливання температури, зменшення кількості денного світла, зміни режиму сну, фізичної активності та харчування можуть впливати на загальне самопочуття, емоційний стан, рівень енергії та функціонування травної системи.
Особливо відчутними ці зміни можуть бути восени. Зі скороченням світлового дня змінюється природний режим сну та неспання, бадьорості, що може позначатися на працездатності й сприяти появі сонливості та підвищеної втомлюваності. Зниження температури та зміна звичного рівня фізичної активності також можуть впливати на обмінні процеси й функціонування організму в цілому.
За словами завідувача гастроентерологічного відділення Республіканської клінічної лікарні Наталії Крецул, наш кишечник недарма називають «другим мозком». Він не лише відповідає за травлення та засвоєння поживних речовин, а й тісно пов’язаний із нашим настроєм.
Дотримання регулярного режиму сну, збалансованого харчування, достатнього питного режиму та помірної фізичної активності допомагає підтримувати нормальне функціонування організму та полегшити сезонну адаптацію.
Сезонні зміни можуть впливати на роботу травної системи. Корекція раціону позначається на кишковій мікрофлорі: достатня кількість овочів, фруктів і клітковини підтримує корисні бактерії, тоді як надлишок оброблених продуктів може порушувати баланс мікрофлори. Стрес і зниження активності можуть провокувати здуття, запори та інші проблеми з травленням.
Фахівець зауважила, що кишечник і мозок постійно взаємодіють через нервову, гормональну та імунну системи, а також кишкову мікробіоту. Тому стрес може провокувати або посилювати симптоми. Синдром роздратованого кишечника (СРК) – це стан, за якого порушується взаємодія між кишечником і мозком. На функцію травної системи можуть впливати стрес, емоційний стан, харчування та робота нервової системи. У деяких людей симптоми посилюються під час стресу чи після вживання певних продуктів. Найпоширеніші прояви: біль або дискомфорт у животі, здуття, бурчання, зміни випорожнень: діарея, запор або їх чергування.
«Якщо такі прояви повторюються, тривають довгий час або впливають на якість життя, не варто займатися самолікуванням – необхідно звернутися до лікаря-гастроентеролога. Надзвичайно важливо пройти обстеження при появі крові у випорожненнях, незрозумілому схудненні, анемії, підвищенні температури, при сильному чи постійному болю в животі», – зазначила фахівець.
СРК спостерігається у дорослих віком від 23 до 40 років, причому, за даними більшості досліджень, жінки страждають приблизно у два рази частіше, ніж чоловіки. Фахівці пов’язують цей доброякісний, але хворобливий стан із підвищеною чутливістю товстої кишки.
Важливу роль у взаємодії між кишечником і мозком відіграє серотонін. Його значна частина утворюється в кишечнику і допомагає регулювати його рух, секрецію та чутливість. Скорочення світлового дня восени може впливати на сон, настрій і рівень стресу. Це, своєю чергою, позначається на функції кишечника та посилює симптоми СРК.
Осіння профілактика – це простий і доступний спосіб підтримати організм у період змін. Збалансоване харчування, фізична активність, повноцінний сон та психологічне здоров’я допоможуть зберегти рівновагу, гарне самопочуття і продуктивність.
Лікар надала декілька важливих порад, щоб запобігти загостренню СРК:
робіть щоденні прогулянки та помірні фізичні навантаження;
намагайтеся лягати спати та прокидатися приблизно в один і той самий час;
не експериментуйте з дієтами;
корисними можуть бути релаксаційні техніки, медитація, психотерапія та інші методи, що допомагають знизити напруження.
Володимир УС.
Фото gemotest.ru