Цю знаменну дату відзначають територіальні органи внутрішніх справ. Восени 1991 р. першими присягнули на вірність молодій державі міліціонери з Рибниці. Їхня рішучість надихнула колег із Кам’янки.
Юрій Роман, який очолював Районний відділ внутрішніх справ із 1989-го по 1996-й, пам’ятає, як кожен із його колег-підлеглих визначав свою подальшу долю.
«Вересень 1991 р. став для підрозділу часом осмислення та свідомого вибору. Кожен робив його за велінням совісті. Зі 130 співробітників РВВС рапорти про перехід під юрисдикцію Придністров’я написали 45 офіцерів і 36 сержантів. Співробітники, які вирішили залишитися в підпорядкуванні МВС Республіки Молдова, перебралися до правобережного села Сенатовка, де був організований поліцейський відділ. Колишні колеги прагнули знекровити РОВД: намагалися вивезти на правий берег Дністра службових собак, викрасти катер. Завдяки пильності моїх товаришів ці спроби вдалося присікти», – поділився спогадами правоохоронець.
З емоціями, що за минулі десятиліття не втратили сили, він розповів і про те, як вранці 21 ве-
ресня особовий склад райвідділу, одягнувши парадну форму, строєм вийшов на центральну площу Кам’янки. Тут правоохоронці склали присягу на вірність придністровському народу. Населення з величезним ентузіазмом сприйняло перехід міліції під юрисдикцію молодої республіки. А вже за кілька годин тисячі жителів Кам’янки успішно протистояли спробі кишинівських опонівців, які приїхали під виглядом весільного кортежу, захопити будівлю РВВС.
Після цього інциденту співробітники відділу працювали в посиленому режимі: забезпечували громадський порядок, розкривали злочини та чергували через добу. Були організовані пости вздовж берега Дністра, щоб не допустити провокацій з боку націоналістів. Складну ситуацію погіршувала вкрай слабка матеріальна база: лише чотири автомати та кілька пістолетів на особовий склад.
Коли в 1992-му почався збройний конфлікт, кам’янські правоохоронці вирушили на бойові позиції в Дубоссарський район. Разом із гвардійцями та ополченцями вони захистили рідну землю.
У пам’ятну дату до Кам’янки прибув керівник Міністерства внутрішніх справ Андрій Барабаш, щоб привітати міліціонерів – і тих, хто 35 років тому зробив важливий життєвий вибір, і тих, хто сьогодні стоїть на сторожі закону. Він зазначив:
«Кожен із вас свого часу, слідуючи поклику серця, обрав непросту професію – забезпечувати правопорядок і безпеку людей. Ветерани заклали міцний фундамент служби. Вони залишили молодому поколінню не тільки професійний досвід, а й приклад того, що честь мундира, вірність присязі та відповідальність перед людьми не залежать від часу й обставин. Сьогодні молоді фахівці Кам’янського РВВС приймають естафету від наставників і з честю продовжують традиції підрозділу».
Зі словами вдячності за вагомий внесок у зміцнення правопорядку до ветеранів служби та до особового складу відділу внутрішніх справ звернулися глава держадміністрації Сергій Сокирка, голова міськрайради народних депутатів Олег Бурлака, депутат Верховної Ради Олег Наричук, представники громадськості.
Тим, хто стояв біля витоків створення місцевої міліції, та співробітникам, які сьогодні з честю й доблестю виконують обов’язки перед громадянами і рідною країною, вручено державні та відомчі нагороди.
Серед нагороджених були й ветерани правоохоронних органів із родини Ягожинських. Сергій Іванович належить до тієї славної когорти, яка в 1991-му стала надійним щитом для молодої республіки. Близько двох десятиліть він присвятив службі, ще чверть століття мешканці Катеринівки довіряли земляку керівництво рідним селом. Сьогодні майор міліції у відставці займається початковою військовою підготовкою старшокласників місцевої школи. Його нагородили медаллю «За активну участь у ветеранському русі МВС ПМР».
Пішли по стопах батька і сини. Старший – Олександр – багато років служив у Кам’янському райвідділі внутрішніх справ. У відставку пішов з посади начальника кримінальної міліції. На урочистостях йому вручили медаль «За трудову доблесть». Продовжує сімейну династію Юрій Ягожинський: десятий рік він очолює Кам’янський аварійно-рятувальний підрозділ. Зізнається, що батько та брат є для нього життєвим орієнтиром і прикладом відданості професії.
Тетяна ГРИЦЮК.