Під час IV з’їзду депутатів усіх рівнів Придністров’я, який відбувся рівно через рік після проголошення придністровської державності, народні обранці виступили з пропозиціями щодо створення спеціальних військових формувань для захисту республіки.
Більшість делегатів вважала, що цю місію може взяти на себе гвардія. У резолюції з’їзду наголошувалося на необхідності вжити заходів щодо захисту суверенітету та незалежності ПМРСР, а також ухвалення закону «Про республіканську гвардію». Цей правовий акт депутати Верховної Ради ухвалили 10 вересня 1991 року.
Про той час згадує перший Президент Ігор Смирнов:
«До розпаду СРСР ми й не уявляли собі, що нам доведеться створювати власну армію. Це здавалося нам дикістю, нісенітницею. Адже «непереможна й легендарна», якщо щось трапиться, захистить! Однак поступово приходило розуміння, що потрібно створювати власну армію».
Безпосереднє формування Республіканської гвардії розпочалося 29 вересня. До її складу ввійшли управління та чотири окремі батальйони (у Тирасполі, Бендерах, Рибниці та Дубоссарах). Її першим командиром став Стефан Кицак.
Після цього розпочалася розробка положень та інструкцій нового військового підрозділу, визначення його структури та укомплектування кадрами. Необхідно було також вирішувати питання матеріального забезпечення, визначати місця дислокації особового складу, забезпечувати його обмундируванням та харчуванням.
На початковому етапі до вирішення цих проблем залучалися колективи промислових підприємств і колгоспів, адміністративні та господарські структури, місцеві Ради, громадські організації. Одночасно створювалися збірні пункти, де проводився набір добровольців до народного ополчення – основного резерву формування гвардії.
Уже 2 листопада особовий склад Республіканської гвардії присягнув на вірність ПМРСР. Її підрозділи заступили на охорону стратегічних об’єктів вздовж кордону з РМ (мостів, транспортних розв’язок, об’єктів електро- та газопостачання). У грудні 1991 року, після обрання на посаду президента, Ігор Смирнов видав низку указів, що стосувалися організації захисту республіки. А 26 грудня він узяв на себе обов’язки Головнокомандувача Збройних сил.
Бойове хрещення гвардії відбулося 13 грудня, коли довелося відбивати атаку поліцейських Молдови на Дубоссари. Однак головне випробування чекало на гвардійців навесні-влітку 1992 року – і вони його з честю витримали.
Роль Республіканської гвардії в захисті нашої держави, особливо в найскладніший період її становлення, була ключовою.
«Наша гвардія стала одним із головних силових інструментів, який допоміг республіці відстояти суверенітет в умовах гострого конфлікту», – згадував Володимир Атаманюк – людина, яка стояла біля витоків її створення, в минулому – перший заступник Голови Верховної Ради, начальник Головного штабу Збройних сил ПМР, перший заступник міністра оборони.
Олександр ПЕТРЕНКО.