У день 96-річчя ПДУ відбувся перший Республіканський форум «Наукова хвиля». Важливе місце в його програмі посіла панельна дискусія «Молодий науковець XXI століття: дослідження в епоху штучного інтелекту». Експертами виступили досвідчені викладачі університету.
Сьогодні штучний інтелект активно використовується в науковій діяльності. За даними міжнародного опитування, проведеного цього року видавництвом Springer Nature серед понад 10 тис. дослідників із 117 країн, нейромережі стають повноцінною частиною повсякденної дослідницької практики. Наприклад, у біології ШІ доручають визначення видів рослин і тварин за фотографіями, у медицині його використовують для підвищення точності діагностики. Нейромережі допомагають збирати матеріал, працювати з програмним кодом, а також виявляти слабкі місця в текстах.
Однак використання передових технологій пов’язане з певними ризиками. Нейромережа не шукає інформацію, а генерує текст, тому нерідко посилається на авторів і джерела, яких не існує. Водночас викладачі зазначають, що студенти дедалі частіше подають бездоганні на вигляд роботи, а самостійно захистити їх не можуть.
Головну умову безпечної роботи з подібними інструментами назвав декан природничо-географічного факультету Сергій Філіпенко:
«Це дуже потужний, хороший інструмент для тих, хто володіє базовими, фундаментальними знаннями. Тільки маючи їх, можна сміливо користуватися цими інструментами», – переконаний завідувач кафедри біології та екології.
Сам біолог, поставивши нейромережі запитання з фізики чи інженерії, не зміг би перевірити одержану відповідь і ризикував би прийняти помилку за чисту монету. Тому все, що видає ШІ, необхідно перевіряти, вважає Сергій Філіпенко.
Окремою темою актуальної дискусії стало поняття авторства. Старший викладач кафедри психології ПДУ Анастасія Сердюк запропонувала розрізняти формальне та внутрішнє авторство. Підпис під курсовою роботою та успішна перевірка на плагіат роблять людину автором з юридичної точки зору. Справжнє ж відчуття авторства з’являється лише тоді, коли людина проходить власний шлях до вирішення завдання.
«Ви підписуєтеся під кожним висновком, який вам надав штучний інтелект, отже, у підсумку автором є ви», – зауважила практикуючий психолог Анастасія Сердюк.
Відповідальність за висновки лежить на досліднику, але межу допустимого значною мірою визначають не автори, а видавці та вищі навчальні заклади. Завідувач кафедри інформаційних технологій фізико-технічного інституту ПДУ Юлія Столяренко наголосила: якщо доручити нейромережі виконання завдання, людина перетворюється на перевіряльника, який зобов’язаний оцінити одержаний результат. Разом з тим єдиних правил для наукових публікацій поки що не існує. Видавництва та заклади вищої освіти самостійно вирішують, яка частка машинного тексту є допустимою, а програми перевірки недосконалі й іноді визначають як згенерований навіть текст, написаний людиною.
За підсумками обговорення експерти дійшли спільної думки: штучний інтелект не слід ані відкидати, ані приймати цілком, без критичної оцінки. Зупинити розвиток інформаційних технологій неможливо, тому розумніше вчитися працювати з ними. Університет же існує для того, щоб студент не сумнівався у силі власного розуму. Учасники панельної дискусії застерегли від поділу суспільства на невелику групу критично мислячих людей і величезну масу споживачів та закликали студентів не поповнювати лави останніх.
Цей заклик не залишився без відгуку. Студенти охоче ставили спікерам запитання. Аудиторію хвилювало, кого вважати автором відкриття, якщо рішення підказала машина; як формується критичне мислення у дітей, які виросли в умовах миттєвого доступу до відповідей; наскільки небезпечні нейромережі.
Обговорення виявилося настільки змістовним, що частину тем вирішили продовжити під час наступних зустрічей. Організатори висловили сподівання, що дискусія покладе початок тривалому діалогу молодих дослідників і викладачів.
Анна РУДЕНКО, студентка ПДУ ім. Т. Г. Шевченка.
Фото автора.