У кожного міста, як і в людини, є своя біографія, своя історія, власна доля. Це не стільки про територію, не про географічний населений пункт, скільки про людей, які живуть на цій землі. Долі багатьох поколінь тираспольчан органічно вплелися у строкатий і багатоголосий вінок міста, заснованого Суворовим.
НАРОДЖЕНИЙ БІЛЯ РІЧКИ
Тирасполь – у перекладі з давньогрецької означає «місто на Дністрі». З самого початку воно було пов’язане з річкою, де за указом Катерини II заклали Серединну фортецю, від якої й почав забудовуватися сучасний Тирасполь. Відтоді минуло 234 роки. Черговий день народження «найкращого міста на Землі» відзначили наприкінці цього тижня. Святкування розпочалися з урочистого зібрання з нагоди Дня міста.
Серед почесних гостей – Глава держави Вадим Красносельський, Голова Верховної Ради Тетяна Залевська, Голова Уряду Олександр Розенберг, перший Президент Ігор Смирнов.
З вітальним словом до учасників засідання звернулася глава держадміністрації м. Тирасполя та м. Дністровська Ілона Тюряєва:
«Про все, що відбувається сьогодні в Тирасполі, можна говорити багато. Та найкраще місто розповість про себе саме: своїми вулицями, парками, будинками, власною історією, а головне – людьми. Працівники комунальних та дорожніх служб, лікарі та вчителі, робітники та підприємці, працівники культури та спорту – представники різних професій. Кожен окремо й усі разом ми робимо одну велику спільну справу – покращуємо рідне місто. З цих щоденних зусиль і складається повсякденне життя нашого Тирасполя».
ОСОБЛИВА ЧЕСТЬ
Головною подією урочистого зібрання стало вручення атрибутів почесного громадянина Тирасполя Президентові Вадиму Красносельському. Рішення про це було ухвалено напередодні депутатами міськради під час чергової сесії. Як зазначено у відповідному документі, звання присвоєно «за особливі заслуги перед республікою та містом, великий внесок у становлення, захист, зміцнення та плідну роботу з міжнародного визнання ПМР».
Стрічку, нагрудний знак, свідоцтво та посвідчення почесного громадянина вручили Ілона Тюряєва та голова Тираспольської міської Ради Андрій Волкович.
ДО ВІДОМА. У різні роки цього статусу були удостоєні художник Олександр Фойницький, Герой Радянського Союзу Володимир Бочковський, льотчик-космонавт Віктор Горбатко, перший Президент Ігор Смирнов, генеральний директор ЗАТ «Тиротекс» Вілор Ордін та інші видатні особистості, які вписали свої імена в історію міста на Дністрі.
Отримуючи атрибути почесного звання, Вадим Красносельський зазначив:
«Тирасполю 234 роки. З погляду загальної історії місто молоде. Але за ці роки у нього вже склалася власна історія. Які люди причетні до заснування Тирасполя! Передусім генералісимус Суворов – геніальний полководець, який здобув 70 перемог у 70 битвах! І за цих обставин він заснував лише одне місто – Тирасполь. Минуло 234 роки, а Тирасполь, попри всі геополітичні зміни, ніколи не змінював свого вектора».
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, Президент ПМР :
Сьогодні історію Тирасполя творять небайдужі громадяни, які своєю працьовитістю примножують те, що було створено багатьма поколіннями. Столиця республіки постійно розвивається: з’являються нові будинки, дитячі садки, лікарні, спортивні майданчики. Тут зосереджені суспільне й ділове життя, освіта, наука, медицина, культура та мистецтво. Сюди приїжджають не тільки придністровці, а й гості республіки».
ВИЗНАНІ НАЙКРАЩИМИ
Напередодні головного міського свята у столиці вшановували тих, хто самовідданою працею, талантом і вірністю обраній справі робить життя в Тирасполі комфортнішим. Це переможці традиційного муніципального конкурсу «Визнання-2026» – загалом 16 лауреатів.
День міста, який припадає на свято Покрови Пресвятої Богородиці, – це ще й час, коли віддають належну шану людям праці, професіоналам із великої літери, вручаючи їм державні та відомчі нагороди. Ордени, медалі й почесні грамоти з рук глави столичної державної адміністрації Ілони Тюряєвої та голови Тираспольської міської Ради Андрія Волковича отримали понад сто мешканців Тирасполя. За кожною медаллю та грамотою – вагомий особистий внесок у розвиток придністровської столиці, міста, яке стало для них рідним.
Серед нагороджених – представники найрізноманітніших професій: лікарі, вчителі, діячі культури та спорту, аграрії, службовці, фахівці житлово-комунального господарства, працівники міських підприємств. Звертаючись до них, Ілона Тюряєва наголосила на ролі кожного тираспольчанина в поліпшенні життя міста:
«Дякую вам за професіоналізм, відданість справі, небайдужість і відповідальність. За те, що в цей непростий рік ви продовжували працювати, допомагати людям, творити, лікувати, навчати, будувати, зберігати та розвивати. Тираспольчани цінують вашу працю».
ПІД ПОКРОВОМ БОГОРОДИЦІ
Святкування Дня міста традиційно розпочалося з урочистої церемонії покладання квітів до столичного Меморіалу Слави. Біля Вічного вогню зібралися керівники республіки та міста, представники міністерств і відомств, ветеранських і молодіжних громадських організацій, мешканці Тирасполя та гості міста.
Тут спочивають солдати Великої Вітчизняної війни, визволителі міста навесні 1944 року та перші захисники Придністров’я, полеглі у 1992 році. Присутні вшанували їхню пам’ять і висловили вдячність, поклавши живі квіти на гранітні плити військових поховань. Саме вони відстояли цю землю й подарували майбутнім поколінням можливість жити в мирному Тирасполі.
Окрім світської складової Дня народження головного міста країни є й духовна, пов’язана з храмовим святом. Продовженням програми святкування 234-ї річниці Тирасполя став урочистий молебень біля каплиці Покрови Пресвятої Богородиці, розташованої поруч із міським Палацом культури.
ДО ВІДОМА. Каплицю звели у 2018 р. на місці Покровського храму, зруйнованого в 1930-х роках.
Щоб дотриматися релігійних традицій і взяти участь у богослужінні, зібралися мешканці та гості міста. Під час молебню, який відслужив архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава, підносили молитви за мир, добробут столиці та процвітання її жителів.
Керівники республіки та міста Тирасполя також поклали квіти до пам’ятників засновникам міста – імператриці Катерині II, архітектору Францу де Волану та полководцю Олександру Суворову.
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. Тирасполь уперше згадується як місто 7 лютого 1795 р. в Указі Катерини II про заснування Вознесенської губернії: «Ми наказуємо поділити Намісництво на 12 повітів, у яких мають бути такі міста: … Тирасполь біля Серединної фортеці навпроти гирла річки Ботни».
У 1795 р. в Тирасполі проживала 2 441 особа – представники багатьох національностей: росіяни (58,5 %), євреї (15,8 %), українці (12,1 %), молдавани (2,5 %), а також вірмени, греки, болгари та інші. Ці дані дають підстави стверджувати, що вже тоді Тирасполь був «містом десяти народів».
Вознесенська губернія проіснувала лише два роки. Після смерті Катерини II її спадкоємець, імператор Павло I, у грудні 1796 року скасував намісництво. Фортеця, що поклала початок місту, визначала його військове й оборонне призначення. У Тирасполі дислокувалися боєздатні військові підрозділи, які здобули славу своїми бойовими звитягами.
За 234 роки місто зробило вагомий внесок у розвиток економіки, науки, освіти, культури та мистецтва Придністров’я.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото t.me/psppmr