Кілька десятків активістів численних національних товариств нашої республіки ясного осіннього дня долучилися до ініціативи українців Придністров’я зі створення мальовничого куточка на території республіканського дендрарію.
Ідея народилася з глибокого відчуття: коли людина висаджує дерево, вона залишає у світі частинку себе, бере на себе турботу про його майбутнє. У цю мить поряд відчувається плече друга, присутність однодумця.
Працюючи разом серед зелені й тиші, ми садимо не лише дерева – ми сіємо довіру, тепло й надію, з яких виростає справжня єдність.
Адміністратор «Українського дому», що в Тирасполі, Руслан Білоруський, прислухавшись до поради фахівців республіканського дендропарку, які запропонували прикрасити куточок у центральній його частині, придбав молоді рослини в спеціалізованому розпліднику.
Разом з Юрієм Дирулом, начальником служби зеленого будівництва МУП «Спецзеленбуд», він вибрав, окрім кленів, ялівець Мунглоу ((Juniperus scopulorum Moonglow) – дуже красивий хвойний чагарник, з густою і пухнастою кроною.
Інженер-технолог цього ж підприємства Тетяна Негривода розповіла:
«Завдяки цій акції у нас з’явилися клени «Кримсон Кінг». Це декоративне листопадне дерево з густою кулястою кроною і характерним темно-бордовим або пурпуровим листям, яке під час розпускання набуває яскраво-червоного кольору. Воно відрізняється високою морозостійкістю та стійкістю до міського середовища, посухи та забруднення повітря. Його практикують у ландшафтному дизайні для одиночних та групових посадок, як це ви бачите в нашому випадку».
Фахівець із задоволенням зазначила, що тепер тут ростиме й саджанець клена Друммонді – декоративний сорт клена гостролистого з красивим листям, з кремово-білою облямівкою, які, розпускаючись, мають рожевий відтінок. Дерево має округлу крону та добре пристосоване до міських умов. Клен невибагливий до ґрунту, але потребує достатнього поливу і любить сонячні місця для кращого забарвлення листя. Його часто використовують у ландшафтному дизайні для поодиноких посадок або створення кольорових акцентів у композиціях.
«Цих рослин у нас ще не було. Тому ми дуже раді, що в композиції з ялівцем ці дерева створять нову розкішну галявину для прогулянок, додадуть особливого шарму дендропарку. Ми вдячні представникам української громади за таку прекрасну ініціативу. Наші працівники доглядатимуть за деревами, а з часом тут буде створена зона відпочинку», – поділилася Тетяна.
Володимир Боднар, голова республіканського товариства «Укрпросвіта» імені Т. Г. Шевченка:
«Славно ми попрацювали! Тепер, хочеш-не-хочеш, а будемо навідуватися сюди, та ще й разом з онуками, щоб перевіряти, в якому стані наші «малята».
Сергій Калинєдєля, голова Союзу гагаузів Придністров’я:
«Яка чудова ідея! Ми з радістю приєдналися до неї, тепер думаємо, що й самі щось подібне влаштуємо».
Роберт Киракосян, голова вірменської громади, Григоріополь:
«Почувши про таку акцію, я вирішив, що не тільки приїду сам до Тирасполя, а й підключу своїх колег з інших міст. Радісно відчувати себе частиною такої прекрасної дружної команди. Дякую організаторам – українській громаді республіки».
Тамара Ломтєва, керівник товариства білоруської культури:
«Дякуємо за запрошення! З великим бажанням і захопленням ми приєдналися до спільної справи – створення «Саду єдності». Колись ми на набережній садили берези, привезені з Гомеля. Сьогодні це вже великі дерева. Ваш і наш сад теж стане великим і дуже гарним».
Людмила Плукчі, провідник громадської організації «Товариство німецької культури «Байштанд-Сприяння»:
«Я вперше приєдналася до такого великого дружнього колективу однодумців. Садити дерева – почесна справа, а робити це разом з друзями – подія, що назавжди залишиться в пам’яті».
Юрій Крейчман, директор Єврейського Центру «Хесед»:
«Щиро вдячний за прекрасну ініціативу. Нам, усій нашій дружній команді, приємно долучитися до акції. Ви зробили добру справу, запросивши національні товариства. Тепер, приходячи до дендрарію, я буду своїм дітям показувати, що до цієї краси ми теж приклали руки».
І НАЙЦІКАВІШЕ: ніхто нікого не просив жертвувати кількома годинами свого часу. Просто всі прийшли на справжнє свято – свято єдності, взаєморозуміння, поваги. Навіть погода, втомившись після кількаденного дощу, подарувала нам яскраве сонце та ніжно-синє небо. Здавалося, ніби цей незвичайний день усміхається на знак того, що добра справа вдалася.
Михайло ТРЕМБІТА.
Фото Віктора ГРОМОВА.
