В же два десятки років українці у всьому світі відзначають День вишиванки – свято національної єдності та любові до традицій. Започатковане у 2006 році в Чернівцях, воно перетворилося на масштабну міжнародну подію, що згуртовує людей через живий зв’язок із нашими предками, з їхньою мудрістю, красою та духом.
У цей день люди одягають вишиті сорочки, вітають одне одного та вкотре нагадують про духовність української культури, підкреслюють свою ідентичність, повагу до стародавніх звичаїв.
Не залишилися байдужими до такої чудової традиції й учні та вчителі Бендерської гімназії № 3 імені І. П. Котляревського. Щороку в освітньому закладі влаштовують яскраву концертну програму, школярі з задоволенням беруть участь у творчих номерах, виконують українські пісні, декламують вірші та демонструють красу національного вбрання. Тут навчаються й майже півсотні дітей з України, якими опікується навчальний заклад, керівництво нашої республіки, а також міжнародні організації.
Тому не дивно, що на свято вишиванки сюди завітали численні гості: представники Посольства України в Республіці Молдова Андрій Віщик та Нестор Ільницький, центру «Милосердя» та Організації Об’єднаних Націй з питань допомоги біженцям, адміністратор «Українського дому» м. Тирасполя Руслан Білоруський та голова республіканського організації «Укрпросвіта» Володимир Боднар. Усі присутні були вдягнені в сорочки та костюми з різними орнаментами та традиційними візерунками, що підкреслило самобутність і неповторну красу культурного надбання.
До всіх, хто прибув розділити це свято з придністровськими гімназистами, зі щирими словами привітання звернулася директор освітньої установи Валентина Боднар. Вона зауважила, що завдяки таким заходам молоде покоління не лише знайомиться з українськими традиціями, а й вчиться шанувати культурну спадщину свого народу, зберігати духовні цінності та моральні заповіти попередників.
Актова зала, де відбувалися урочистості, рясніла яскравими вишиванками, а перші акорди пісень створювали неймовірно теплу і доброзичливу атмосферу. «Два кольори мої, два кольори», «Мова єднання», «Вишиванка» та інші відомі авторські та народні пісні лунали під акомпанемент роялю, знайомі рядки підспівували представники старшого покоління, з теплотою згадуючи мелодії.
Гімназисти радісно посміхалися, хоча й хвилювалися перед своїми виступами. Вони дарували глядачам щирі емоції, дивовижні творчі номери та веселий святковий настрій. Батьки та гості підтримували юних артистів гучними оплесками.
Особливо зворушливим став виступ маленької Христини, яка приїхала з Одеси, а цього року стане першокласницею. Дівчинка зачарувала декламацією вірша про вишиванку. Автентичне вбрання мама Тетяна заздалегідь придбала на Буковині, щоб передати доньці любов до національної культури.
Гостей свята зацікавила виставка робіт гімназистів і педагогів, присвячена сьогоднішній події. Тут були яскраві малюнки, вироби декоративно-прикладного мистецтва, вишиті сорочки, які люб’язно надали батьки та бабусі. В експонатах відчувався творчий підхід, оригінальність та майстерність виконання.
Діти зворушено розповідали про малесеньку, вишиту бабусею, сорочечку, з якої вже виросли, але бережуть на пам’ять. Старші дівчатка хвалилися власноруч оздобленими блузочками, в яких виступають, ходять у свята.
Вихованці Іраїди Корній, вчительки української літератури і класного керівника, знають багато історій з літератури, легенд і прикладів з життя про вишиванку. Наприклад, про те, що її витоки сягають часів Київської Русі (ІХ – ХІІІ ст.), коли вона була повсякденним одягом зі скромними геометричними візерунками.
У кожній хаті завжди була вишиванка, що є оберегом і символом чогось вічного.
Старшокласники знають, що без цього вбрання не вирушали в далеку дорогу, бо кожен візерунок на одежі несе своє значення та сенс, є сильним оберегом від всіляких бід, особливо якщо вишитий рідною, люблячою людиною.
Батьки і школа можуть пишатися такими вихованцями та їхніми знаннями.
Вишиванка є святинею та передається від покоління до покоління, уславлена в поезіях і піснях, розповідає історію українського народу крізь роки та століття. А подібні заходи є надзвичайно цікавими та необхідними для учнівства, адже вони сприяють популяризації української культури та зміцненню духовних цінностей у нашій багатонаціональній республіці.
Ольга АЗАРОВА.
Фото автора.