Республіканський науково-просвітницький круглий стіл за міжнародної участі відбувся на природничо-географічному факультеті ПДУ імені Т. Г. Шевченка. Його присвятили Всесвітньому дню навколишнього середовища.
У роботі тематичного заходу взяли участь науковці, екологи та спеціалісти з Придністров’я, а також представники Академії наук Молдови – провідної науково-дослідної установи сусідньої країни.
Всесвітній день довкілля покликаний привернути увагу до актуальних екологічних проблем, питань збереження природних ресурсів, захисту біологічного різноманіття та до необхідності спільних дій у подоланні наслідків кліматичних змін.
У вітальному зверненні до учасників події декан природничо-географічного факультету, доктор біологічних наук, професор Сергій Філіпенко зазначив:
«Питання екологічної безпеки та збереження природного потенціалу регіону потребують постійної уваги й конструктивного наукового діалогу. Від наших спільних дій сьогодні залежить стабільність і сталий розвиток рідного краю у майбутньому».
Центральною темою обговорення був сучасний стан річки Дністер та її екосистеми. Учасники обговорили вплив кліматичних змін і гідроенергетики на водні ресурси, проблеми збереження та відновлення рибних запасів, стан водних біоресурсів і мікробіологічного режиму річки, питання екологічного моніторингу та охорони рідкісних видів риб.
Виконавчий директор Міжнародної асоціації охоронців річки «Еко-ТИРАС», кандидат біологічних наук, доцент Ілля Тромбицький наголосив:
«Необхідно активізувати роботу наукової спільноти, державних структур і громадських організацій для розв’язання актуальних екологічних проблем басейну Дністра, інакше може бути надто пізно».
Особливу увагу приділили проблемі відсутності екологічного попуску на Дністрі. (Попуск – цілеспрямоване, планове скидання води з водосховища через гідротехнічні споруди (греблі) в русло річки).
За словами Іллі Тромбицького, вже третій рік поспіль річка залишається без необхідного обсягу води, від чого залежить успішний нерест риби. Причиною такої ситуації є критично низький рівень води в Новодністровському водосховищі. Фахівець зазначив, що рівень води у Дністрі досяг рекордно низьких значень за всю історію спостережень.
У процесі обговорення було зазначено, що нещодавні опади не мають істотного впливу на гідрологічну ситуацію. Наповнення Дністра залежить від кількості опадів у верхів’ях річки, танення снігу в Карпатах та режиму роботи Дністровської гідроелектростанції. На цей час сукупність цих факторів не забезпечує необхідного припливу води.
Окремим питанням стала проблема масової загибелі риби, зафіксована цього року. За даними Державної служби екологічного контролю та охорони навколишнього середовища, причиною замору став дефіцит кисню у воді. Фахівці пов’язують це з підвищеним вмістом органічних речовин, зокрема аміаку й нітритів. Серед можливих причин називають потрапляння стічних вод, змивання органічних залишків і добрив із сільськогосподарських угідь, а також зниження рівня води в річці, що зменшує здатність водойми до природного розведення забруднюючих речовин.
Учасники круглого столу зазначили, що випадки загибелі риби на Дністрі трапляються регулярно, переважно у весняний період, проте цього року масштаби загибелі водних організмів виявилися значно більшими, ніж зазвичай.
Дослідження якості води в районі Чобручів, Слободзейського порома та Карагаша виявили перевищення допустимих концентрацій нітритів, що свідчить про несприятливий екологічний стан окремих ділянок річки.
Підбиваючи підсумки круглого столу, учасники зійшлися на думці, що збереження Дністра потребує об’єднання зусиль вчених, екологів, органів влади та громадськості. Особливу увагу приділили розвитку міждисциплінарної співпраці, екологічній освіті молоді та необхідності продовження комплексних досліджень, спрямованих на збереження біологічної різноманітності та сталий розвиток унікальної екосистеми однієї з найбільших річок регіону.
Софія ЛОНСЬКА.
Фото атора.