У всіх містах і районах республіки 19 червня відбулися урочисті меморіальні заходи. Їх приурочили до 34-ї річниці Бендерської трагедії.
Другий рік становлення молодої республіки видався неспокійним. Особливо небезпечною ситуація була в березні в районі Дубоссар, у квітні активізувалися терористичні спецпідрозділи Молдови. Їх поповнювали снайпери. На цьому тлі керівництво РМ із керівництвом ПМР вели інтенсивні переговори про припинення бойових дій. У результаті були ухвалені відповідні постанови про розведення збройних формувань, у Бендери направлена парламентська комісія спостерігачів.
Тим часом у місті готувалися до випускних вечорів у школах. Однак – не судилося… Спокій мирного міста 19 червня 1992 року порушили збройні формування Молдови. Тим самим вони зневажили не лише людські, суспільні, політичні, правові принципи та норми, а й досягнуті буквально напередодні домовленості про мирне врегулювання конфлікту. Упродовж 40-денного натиску збройних спецпідрозділів РМ понад 1 200 бендерчан і тих, хто прийшов їм на допомогу, дістали поранення; понад 80 тисяч городян залишили Бендери, стали біженцями; десятки донині вважаються зниклими безвісти; 489 осіб, зокрема 132 мирні жителі – жінки, діти, старі – загинули.
Швидко лине час, а події минулого – живі. Пам’ятний день цього року розпочався поминальними службами, заупокійними панахидами, що відбулися у Преображенському соборі та в усіх храмах міста. Миряни зібралися, щоб помолитися за душі загиблих та вшанувати пам’ять захисників міста в один із найтяжчих періодів історії Бендер.
Продовжила заходи громадсько-патріотична акція «Дорога Пам’яті». Учасники пройшли традиційним маршрутом від площі Визволення до Меморіалу Пам’яті та Скорботи. Молоді бендерчани несли портрети захисників міста. Хода об’єднала покоління і стала символом поваги до подвигу полеглих героїв.
На пам’ятному місці, відкритому в перші роковини Бендерської трагедії, зібралися бендерчани та гості міста, керівництво країни, військовослужбовці, духовенство, громадські діячі, молодь. Тут відбулася пам’ятно-жалобна церемонія покладання вінків. Хвилиною мовчання вшанували жертв збройної агресії, яка позбавила життя жителів міста на Дністрі та його захисників Голова Уряду Олександр Розенберг віддав шану жертвам кривавого конфлікту, розв’язаного владою Молдови. Він поклав квіти до Вічного вогню і до бойової машини піхоти – символу мужності та стійкості воїнів Придністров’я.
Яскраві гвоздики лягли до пам’ятника генерал-лейтенанту Олександру Лебедю, який став ключовою фігурою у процесі припинення збройного конфлікту на берегах Дністра та розгортання миротворчої операції, а також до Меморіалу Пам’яті та Скорботи, на плитах якого висічені імена загиблих у Бендерах.
Олександр Розенберг в інтерв’ю журналістам прокоментував значення подвигу захисників міста:
«До людини приходять додаткові сили, коли вона захищає свій дім, своїх дітей, сім’ю. Це найсвятіше, що вона має. І коли посягають на ці святині, то, повірте, в людях пробуджується твердість духу, яку неможливо побороти. Тому, безумовно, придністровці вистояли у цій нерівній боротьбі, ми досягли мирного існування. Ця дата назавжди залишиться в пам’яті кожного громадянина».
Керівник виконавчої гілки влади наголосив на важливості збереження історичної пам’яті та донесення правди про події 1992 року майбутнім поколінням придністровців. За його словами, сьогодні вкрай важливо добиватися міжнародної правової оцінки військового конфлікту 1992 року.
На Борисівському цвинтарі заупокійну літію за загиблими вчинили священнослужителі Тираспольсько-Дубоссарської єпархії. Там на Алеї Героїв спочивають захисники міста та республіки, чиє життя обірвалося через збройну агресію Молдови проти Придністров’я. До могил захисників керівництво республіки та міста, рідні, близькі, бойові друзі загиблих поклали квіти.
Цього дня о 16:45 у всіх містах і районах Придністров’я пролунали сирени, що нагадали про трагічні події 34-річної давності, відбулася хвилина мовчання в пам’ять безневинних жертв.
Володимир ДАНИЛОВ.
Фото автора.
