Ой на Івана та й на Купала
Дівчина долі віночок сплітала.
З трав шовковистих, з гарного цвіту.
Та й опускала, щоб плив він по світу.
Надія КРАСОТКІНА
Свято несе в собі таємничість і сакральний зміст для народу. Цей день сповнений споконвічними обрядами, звичаями й традиціями наших пращурів. Він поєднує християнську релігію та язичницькі ритуали. Українці пронесли їх крізь віки, як невіддільну складову культури.
Що таке свято Івана Купала та що воно символізує
У це східнослов’янське свято відзначають літнє сонцестояння та найбільший розквіт природи. Його історія бере початок ще за часів язичницької релігії. Саме поклоніння дарам природи нагадує нам про істинні корені дійства. Щоб висловити шану природі, люди слідують доволі великому переліку традицій та обрядів.
Свято у язичницькій та християнській традиції
Спочатку це було шануванням язичницького божества Купало, який символізував для наших пращурів літо, кохання, родючість земель та лікарські рослини. За язичницькими традиціями плели вінки, ворожили.
З часом свято набуло більше християнських рис, що обумовлено становленням нової релігії. Найбільш значущою ознакою цього стало поєднання з народженням Іоанна Предтечі (Хрестителя).
Однак, навіть у наш час, дотримуються таємничих та магічних язичницьких обрядів. Зокрема, народ вшановує сонце, як джерело життя, природу та всі її стихійні прояви, важливі складові гарного врожаю та добробуту.
Традиції Купальської ночі
Стрибки через вогонь
Одним із найбільш значущих обрядів вважається велике вогнище. Часто на жердині біля багаття розміщували опудало Марени – богині ночі та природних змін, а також череп та колесо. Череп символізував усе погане, чого варто позбутися через спалювання, а колесо навпаки ототожнювали з добробутом і процвітанням.
Популярною забавкою під час нічних гулянь були стрибки через полум’я. Їх виконували молоді пари, тримаючись за руки. Такий ритуал обіцяв закоханим щасливе подружнє життя. Наші предки вірили, що вогнище має цілющу силу, тому навколо нього водили хороводи й танцювали. Стрибки через багаття теж вважалися ритуалом очищення.
Плетіння вінків та пускання на воду
Святкування важко уявити без традиційного плетіння вінків. Кожна дівчина обов’язково плела вінок особисто. Вечір та ніч були нагодою для ворожіння, тому незаміжні дівчата гадали на судженого. Для цього на вінку розміщувалась свічка, так дівчина запускала його у воду. Якщо віночок не тонув, а свічка горіла довго – значить, стане нареченою, а якщо навпаки – то весілля буде ще не скоро.
Пливи, віночку, за бистрою водою,
Знайди милого, зчаруй красою!
Світи нам, місяцю, з високого неба,
Більше для щастя нічого не треба.
Купальське дерево та пошук папороті
Оскільки поклоніння природі має особливе місце у святкуванні, невіддільними атрибутами вважалися купальське дерево та папороть. Дерево є символом родючості та сонця. Його приносили парубки, а прикрашали дівчата. Для оздоблення використовували квіти, трави, ягоди. Навколо прикрашеного дерева водили хороводи, співали пісні, а по закінченню святкування його спалювали або топили у воді. Купальське дерево називали по-різному: купайло, купало, купайлиця, гільце тощо.
Однією з найважливіших традицій був пошук папороті. Існувало повір’я, що в ніч на Івана Купала квітка несе в собі магічну силу. Оскільки ж папороть дуже швидко відцвітає, то знайти її складно. Хто ж таки знаходив, мав би здобути щастя, магічну силу, можливість спілкуватися з тваринами та знайти заховані скарби.
У культурі українського народу існувало ще чимало способів поворожити, зокрема з воском, за допомогою гребінця, кленового листя, на ромашці й травах. Вважається, що зібрані в цю ніч трави та квіти мають максимальну цілющу силу.
Що не можна робити на Івана Купала
Найбільшою забороною було купання у відкритих водоймах вночі, а вдень такий ритуал мав допомогти позбутися всіх хвороб. Не можна й стрибати через полум’я з будь-ким, адже обряд призначений виключно для закоханих пар.
Існують заборони, пов’язані з грошима, наприклад, не слід давати в борг, бо можна віддати й своє щастя. Неможна піднімати гроші з землі, щоб таким чином не взяти на себе проблеми, яких хотів позбутися попередній власник. Не бажано було й спати у цю святкову ніч.
Святкування Івана Купала в наші дні
Хоча свято є уособленням збереження культурних цінностей наших пращурів, все ж існують певні регіональні відмінності. Наприклад, у Львівській області дівочі вінки не запускають у воду, а традиція плетіння та розривання біля вогнища зберігається.
На Полтавщині спущений на воду вінок ловить наречений. Народ тут також вірить у переліт-траву, що здатна зробити людину щасливою.
Загалом для Західної України існують традиції збирання та освячення зілля, паління вогнів, прикрашання оселі зіллям. У центральних областях святкування мають більш сучасний та розвинений характер, проте українцям вдалося зберегти чимало обрядів, вірувань і традицій: це гарна нагода віддати шану природі, поворожити на кохання та відсвяткувати літнє сонцестояння.
Івана Купала 2026 року вже безумовно адаптований під сучасність, проте стрибки через багаття, ворожіння, плетіння вінків та народні гуляння залишаються популярними дійствами, особливо серед молоді. Це дає змогу упевнитися, що крізь час, від покоління до покоління українці зберігають свої культурні цінності та звичаї.
Марфа ДМИТРЕНКО.
Фото i.pinimg.com