Літні канікули чимало школярів давно сприймають не тільки як час для відпочинку, а також і як шанс набути трудового досвіду та заробити гроші. Вони прагнуть проводити вільні місяці з користю й самостійно накопити на сучасний гаджет або модні речі.
Як влаштована система літнього підробітку? Де юні придністровці знаходять свої перші вакансії? Скільки можна заробити за літо? Ці запитання наш кореспондент поставив фахівцям Центру соціального страхування та соціального захисту Кам’янського району.
«Програма літньої зайнятості – це вельми корисний досвід для підлітків, перший крок у доросле життя. Вони офіційно влаштовуються на роботу, з кожним укладається строковий трудовий договір. У новому колективі хлопці та дівчата усвідомлюють важливість трудової дисципліни, розуміють особисту відповідальність за якість виконаної роботи, – підкреслила Олена Штирба, начальниця відділу, покликаного сприяти зайнятості населення. – Обов’язки у школярів різні, але вони завжди відповідають їхньому вікові. Здебільшого підлітки займаються упорядкуванням рідного краю».
Тривалість робочого дня суворо регламентована. Підлітки віком 14-15 років можуть працювати не більше як 24 години на тиждень, а юнаки та дівчата до 18 років – до 36 годин. За повний місяць молодші школярі заробляють понад 1 400 рублів, а старшокласники – близько 2 500 рублів.
Цьогоріч до відділу звернулися 43 учні, які бажали тимчасово працевлаштуватися. Вакансії для них надали міські навчальні заклади та сільські адміністрації. У червні на свої робочі місця вийшли 19 юних мешканців Кам’янщини. І лише семеро з них вирішили, що одного місяця ранніх підйомів і копіткої праці з них достатньо. Решта пролонгували договори на липень. Приєдналися до них і новачки.
Тепер у Кам’янці працюють 17 юних містян. Зранку вони поспішають до середніх шкіл № 1 та № 2: допомагають готувати кабінети до нового навчального року, наводять лад у дворах і на прилеглій території, виконують посильні господарські роботи. У Центрі розвитку дитини старшокласниці доглядають за клумбами й ігровими майданчиками. А іноді й розважають малюків на свіжому повітрі, допомагаючи вихователям.
У спеціалізованій дитячо-юнацькій школі олімпійського резерву приміщення та чимала територія – завжди в порядку. Не тільки технічний персонал, а й весь колектив дбає про те, щоб кабінети та зали для тренувань, стадіон і спортивні майданчики були акуратно прибрані після занять. Своїм прикладом дорослі привчають вихованців СДЮШОР цінувати чистоту й затишок. Тут нерідко проводять загальні суботники, разом висаджують дерева та квіти на подвір’ї.
Артем Слюсар знає про це не з чуток. Дев’ятикласник уже кілька років займається у СДЮШОР легкою атлетикою. У складі кам’янської збірної регулярно виїжджає на республіканські та міжнародні змагання, які відбуваються в Придністров’ї й Молдові. Спортсмен демонструє хороші результати у спринті та естафетах. Цього року він став переможцем чемпіонату ПМР у бігу на 60 метрів з бар’єрами.
Попри щільний графік тренувань, хлопець вирішив попрацювати влітку і зрадів, дізнавшись, що на рідному стадіоні є вакансії. Уклала трудову угоду і його однокласниця Олександра Тампей. Разом вони підмітали бігові доріжки та спортивні майданчики, прибирали з футбольного поля скошену траву, на клумбах, що прикрашають двір спортивної школи, прополювали бур’яни.
Директор СДЮШОР Юрій Греков відзначив старанність і працьовитість підлітків. Особливо підкреслив важливість їхньої допомоги трудовому колективу в літні місяці:
«Це період, коли багато співробітників прагнуть піти у відпустку. А роботи з упорядкування в літній сезон не стає менше. Виконувати все вчасно та якісно нам допомагають старшокласники».
Кипить робота й у селах Подойма, Ротар, Северинівка, Хрустова. У тутешніх адміністраціях тимчасово працевлаштували 11 школярів, які обладнують громадські місця та доглядають за зеленими зонами.
«Влітку багато вільного часу. І щоб не змарнувати його даремно, вирішили влаштуватися на роботу, зайнятися чимось корисним, – розповіли Софія Ляхович і Вікторія Стригуненко (на фото). – Робота нескладна. Дбаємо про клумби біля школи, дитячого садка та сільської адміністрації, стежимо, щоб серед квітів не було бур’янів. Поливаємо декоративні дерева та кущі, гарні вазони, встановлені на центральній вулиці. Працюємо разом – так веселіше».
Займаючись своїми справами, дівчата наспівують. Музика – їхнє спільне захоплення. Обидві як учасниці вокального ансамблю «Юність» виступали на різних заходах у рідній Северинівці та побували на фестивалях у багатьох населених пунктах Кам’янщини. Соня ще й закінчила Дитячу школу мистецтв за класом акордеона.
Тепер, щоправда, самодіяльність відійшла на другий план. Старшокласниці більше уваги приділяють навчанню, підготовці до майбутніх державних іспитів. І свій літній заробіток планують витратити на обновки до навчального року, необхідні канцелярські товари та шкільне приладдя.
Віка вперше на канікулах знайшла підробіток, а Соня – вже третій рік поспіль. Для неї літній заробіток – можливість фінансово підтримати близьких. Її сім’я – це матуся, бабуся та молодша сестра. Живуть дружно, але скромно. Тому Олена Ляхович підтримує прагнення старшої доньки заробити на канікулах. Вона зауважує:
«Дитина має розуміти, як заробляють гроші. Це хороший життєвий досвід, який виховує справжню відповідальність».
Та й Соня зізналася: за минулі роки навчилася не тільки самостійно заробляти гроші, а й раціонально їх витрачати.
Коли розговорились, дівчата поділилися ще одним спільним захопленням: вони люблять читати, причому віддають перевагу паперовим книгам, а не сучасним електронним. І серед запланованих покупок обов’язково будуть цікаві новинки для особистих бібліотечок, поки що невеликих, але підібраних на власний смак. А ще з’ясувалося: родини Ляховичів та Стригуненків передплачують «Гомін», щоб бути в курсі всіх подій, які відбуваються в республіці. Софія з Вікторією теж читають нашу газету й уважно стежать за публікаціями в редакційних месенджерах. Особливо цікавлять дівчат краєзнавчі матеріали, які допомагають пізнати й осмислити історію Придністров’я, складену з подвигів і досягнень земляків, їхніх талантів та щоденної сумлінної праці. А тепер і імена юних активісток із Северинівки стануть рядками літопису, що рік за роком створюється на сторінках «Гомону».
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.