Так відзначили Купальє активісти білоруської громади Придністров’я. Це вікове язичницьке свято літнього сонцестояння, торжество природи та сонця, відбулося на березі сивого Дністра поблизу Бендерської фортеці.
ДЛЯ НЕОБІЗНАНИХ. Купаллє (або Івана Купала) – це одне з найяскравіших і найдавніших слов’янських свят, яке символізує єднання вогню, води та природи. Головні традиції ночі містять в собі плетіння вінків, стрибки через багаття, ворожіння та пошуки легендарної квітки папороті, що обіцяє щастя.
Тож пригадати давні традиції прибули представники білоруських громадських організацій з Кишинева, Тирасполя та Бендер, дипломати Посольства Республіки Білорусь у РМ, а також численні гості.
На імпровізованій сцені, мов у казці, розгорталися події. Тамара Ломтєва, голова столичного товариства білоруської культури, мудра та досвідчена хранителька народних традицій з Тирасполя, розповіла про цілющу силу польових квітів і трав, зібраних у купальську ніч.
Вона поділилася інформацією, що у ніч на Купаллє рослини досягають піка своєї магічної та цілющої сили. Зібрані в цей час трави давно наділяли здатністю зцілювати будь-які недуги, захищати будинок від негараздів і приносити успіх.
Зі слів Тамари Григорівни слухачі дізналися, що головним оберегом білорусів є полин. Він захищає від злих духів, чаклунства і пристріту. Гілочки полину вішали над вікнами та дверима. Звіробій признавали символом сонця і чоловічої сили. Він вважається «ліками від 99 хвороб», застосовується для загоєння ран і зняття запалень. Кропива уособлює собою життєву енергію. Її використовують для зміцнення імунітету, очищення крові та створення захисних амулетів. Ромашка – визнаний у світі символ чистоти й жіночого здоров’я, заспокоює нервову систему і знімає біль. Чебрець або богородська трава має здатність умиротворяти, тож її додавали до чаю для нормалізації сну та захисту домівки.
Колеги Тамари Григорівни провели майстер-клас із плетіння купальських вінків, кожен з яких таїв у собі заповітне бажання. Доктор філософських наук С. Л. Кушнір, заступник голови Асоціації білорусів Кишинева, розповів про таємниці історії та занурив слухачів у глибину традиційних обрядів. Поетичне слово лунало у виконанні Анни Мазур, чиї вірші рідною білоруською мовою, здавалося, спліталися з шелестом трав, а Тамара Шевцова, заступник керівника Бендерського товариства білоруської культури, додала до цієї чарівності власні поетичні рядки.
Ансамбль білоруської громади Республіки Молдова «Зорачкi» (художній керівник і соліст Сергій Якимов) покорив серця глядачів яскравими й запальними мелодіями та став окрасою свята, наповнивши його енергією та талантом.
Справжнім відкриттям для гостей став виступ Володимира Денисенка з Бендер. Його віртуозне мистецтво художнього свисту, в якому народні наспіви органічно перепліталися з безсмертною класикою, нікого не залишило байдужим.
Під звуки народних пісень гості поринули в атмосферу старовинних білоруських традицій. Учасники свята в яскравих національних костюмах водили хороводи, а дівчата плели вінки з лугових квітів, символізуючи єднання людини з природою.
І, звичайно ж, центральною подією став міфічний пошук квітки папороті – символу неймовірної удачі. Переказ свідчить, що вона розквітає лише невелику долю секунди вогненним кольором, відкриваючи дар ясновидіння, розуміння мови звірів, абсолютне щастя і незліченні багатства тому, хто зможе її знайти.
Конкурс на найкращий жіночий образ на Купаллє став окрасою свята, а його переможниці отримали заслужені призи.
Головним же видовищем, звичайно, стало полум’я – величне багаття, навколо якого учасники водили хороводи. Сміливі юнаки та дівчата, долаючи страх, стрибали через вогонь, очищаючись від усього негативного і загадуючи найпотаємніші бажання, вірячи в життєдайну силу літнього сонця.
Особливе місце у програмі посіли обряди, що несуть мудрість віків. Дівчата з трепетом у душі пускали вінки з квітів на тихі води Дністра, сплітаючи нитки долі та передбачаючи своє майбутнє заміжжя. Якщо вінок прибивався до берега, вважалося, суджений житиме поблизу, якщо ж плив удалину, то й доля чекала десь далеко.
Свято Купаллє в Бендерах стало не просто фольклорним заходом. Воно продемонструвало багату культурну спадщину білорусів, їхню незгасну життєлюбність і глибокий, нерозривний зв’язок із природою. Учасники, які представляли різні куточки нашого багатонаціонального краю, відчули себе часточкою єдиного духовного простору, об’єднаного вічними істинами та загальними цінностями.
Свято відбувалося в межах Року придністровського народу.
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото з архіву білоруської громади.