Спека та сонячне випромінювання добре відомі своїми наслідками для здоров’я: від зневоднення до шкірних висипів та опіків.
Однак високі літні температури майже непомітно впливають на стан, пов’язаний із психічним здоров’ям.
За словами фахівців, коли мозок працює з останніх сил і відчуває тепловий стрес, намагаючись охолодити організм, у нього залишається менше ресурсів на те, щоб зберігати спокій та концентрацію.
Головне у періоди сильної спеки – підтримувати водний баланс. Медики постійно повторюють, наскільки важливо пити достатню кількість рідини: по одній склянці води впродовж години та як мінімум два-три літри на день, нагадує Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).
Зневоднений організм гірше регулює власну температуру, що може викликати сонливість, запаморочення та головний біль. Це також впливає на роботу мозку.
Прості способи допомогти собі – пити щось прохолодне або прикласти холодний рушник чи пакет з льодом до ділянок тіла, де судини розташовані ближче до поверхні шкіри, наприклад, до шиї, зап’ясток і щиколотків.
«Перегрівання може створювати відчуття, ніби мозок перевантажений стимуляцією. Якщо ви помічаєте, що стаєте дратівливими, тривожними чи відчуваєтеся переповненими враженнями, змініть ситуацію», – рекомендують спеціалісти.
ЧИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ ПОВНОЦІННИЙ НІЧНИЙ СОН
У тому, як наш організм функціонуватиме вдень, сон відіграє ключову роль.
Однією з особливостей хвиль спеки стають так звані тропічні ночі, коли температура не опускається нижче за 20 °C. Раніше це було характерно здебільшого для теплого клімату, але тепер все частіше спостерігається і в прохолодніших країнах.
Наприклад, найвища нічна температура у Тирасполі в червні 2026 року становила близько +22–24 °C. Такі високі для нічного часу доби значення були зафіксовані наприкінці місяця, в ніч на 30 червня, на тлі аномальної спеки, коли денна температура досягала +38 °C. Перші дні (ночі) липня характеризувалися також високими температурами.
Вночі організм має відновлюватися, це відомо кожному. А якщо температура не знижується, то нема повноцінного відновлення, тож тіло залишається у стані навантаження.
«Уві сні знижується наша внутрішня температура, відпочиває серцево-судинна система, а накопичений за спекотний день стрес починає спадати», – пояснює лікар-кардіолог Тетяна Скрипник на своїй сторінці у ФБ.
Вона також називає поганий нічний сон одним із факторів, які провокують перепади настрою та емоційну нестабільність.
«Навіть одна безсонна або просто важка ніч робить нас більш емоційно збудливими, нетерплячими та менш здатними впоратися з повсякденними подразниками», – додає фахівець.
КІЛЬКА СЛІВ ПРО СЕРЦЕ
Ознайомимося з порадами Тетяни Скрипник, яка щоденно дбає про наше з вами здоров’я. До речі, кожен, хто зайде на сторінку лікаря у соціальній мережі ФБ, може не тільки знайти слушні поради, а й самостійно поставити запитання лікареві та дістати відповіді на них.
Чому спека небезпечна для серця? Для підтримання нормальної температури тіла організм включає механізми охолодження. Кровоносні судини шкіри розширюються, посилюється потовиділення, збільшується приплив крові до поверхні тіла. Все це допомагає віддавати зай-
ве тепло у навколишнє середовище. Однак така адаптація потребує додаткової роботи серця. Щоб забезпечити кровопостачання органів та одночасно посилити тепловіддачу, серцю доводиться скорочуватися частіше та інтенсивніше.
В результаті частішає пульс, знижується артеріальний тиск, збільшується навантаження на серцевий м’яз, зростає потреба міокарда в кисні.
ЗНЕВОДНЕННЯ – ГОЛОВНИЙ ВОРОГ ЛЮДИНИ У СПЕКУ
Відомо, що разом із потом організм втрачає не лише воду, а й важливі електроліти: натрій, калій і магній. Якщо втрати рідини не поповнюються, розвивається зневоднення. Це призводить до згущення крові, підвищення ризику утворення тромбів, погіршення кровопостачання органів, виникнення порушень серцевого ритму.
Особливо небезпечне зневоднення для пацієнтів з ішемічною хворобою серця, хронічною серцевою недостатністю та порушеннями ритму.
Як розповідає Тетяна Сергіївна, ще 10–15 років тому інфаркт, інсульт та деменцію часто розглядали як окремі захворювання. Тепер вже очевидно, що вони мають загальні механізми розвитку, тому багато заходів профілактики одночасно захищають і серце, і судини, й головний мозок.
Ось п’ять звичок, ефективність яких підтверджується сучасними дослідженнями та рекомендаціями.
Звичка перша, чи не найважливіша – контроль артеріального тиску
Підвищений тиск ушкоджує внутрішню оболонку судин, прискорює розвиток атеросклерозу, збільшує навантаження на серце та викликає зміни дрібних судин головного мозку.
Що це дає: знижує ризик інфаркту міокарда, а також ішемічного та геморагічного інсульту; зменшує ймовірність судинної деменції та уповільнює погіршення когнітивних функцій.
Кардіолог стверджує: «Добре контрольований тиск – це захист не лише серця, а й пам’яті». Особливо це важливо у спеку.
Звичка друга: регулярно рухатися
Фізична активність діє відразу на кілька механізмів: знижує тиск; покращує чутливість до інсуліну; зменшує запалення; допомагає контролювати масу тіла; поліпшує функцію ендотелію; стимулює утворення нових зв’язків між нейронами.
Навіть 150 хвилин помірної активності на тиждень вже помітно знижують серцево-судинний ризик. Однак уникайте виходу на сонце в пікові години (з 10:00 до 16:00 –19:00). Обирайте тінь, одягайте легкий, вільний одяг із натуральних тканин (льону, бавовни) світлих кольорів.
Треття звичка: підтримування здорової маси тіла та зменшення вісцерального жиру
Адже вісцеральний жир є активним джерелом хронічного запалення.
Саме тому зменшення об’єму талії – це не питання естетики, а питання профілактики інфаркту, інсульту та когнітивного зниження.
А ще – не курити, щоб не прискорювати розвиток атеросклерозу і не погіршувати кровопостачання мозку; стежити за рівнем цукру й холестерину, щоб зменшувати утворення атеросклеротичних бляшок; знижувати ризики інфаркту та інсульту.
Бувайте здоровими, веселими та живіть довго!
Марія БІЛОЦЬКА.
Фото cdn.images.express.co.uk