Важко описати узагальнений образ іноземних туристів, які відвідують республіку, адже всі вони дуже різні. Однак нам випала нагода розповісти про одного з них.
Газета «Гомін» та її інтернет-ресурси неодноразово інформували читачів про дедалі більший туристичний потік до Придністров’я. Не забуваймо, що туризм у будь-якій країні світу, окрім вражень, які залишаються в пам’яті, є ще й важливою економічною складовою, що має мультиплікативний ефект. І ПМР вже давно долучилася до цього сучасного тренду. Яких тільки розмов не почуєш на столичних вулицях і площах, а також в інших населених пунктах нашого краю. Особливо часто це трапляється влітку.
Ось і до редакції видання завітав уродженець французької столиці Джеймс Дюкло. Він – досвідчений мандрівник. Для своєї першої закордонної подорожі у 2021 році обрав Великобританію. Потім побував у всіх країнах Західної Європи, США, Канаді, Лаосі, Камбоджі, Таїланді, а також в одній із найзакритіших країн світу – КНДР. У планах – африканський континент і Південна Америка. І зверніть увагу… лише до Придністров’я він приїздить вдруге.
Громадянину Франції 44 роки, і він має звичайну для людини його віку біографію: школа, університет (бакалаврат), вивчення історії та журналістики. Але, як зізнається сам Джеймс, після кризи влаштуватися в ЗМІ стало складніше. Нині він працює на залізничному вокзалі у Версалі.
На запитання «Що спонукає його залишати рідний дім і вирушати в подорож?» – наш гість відповідає:
«Мені хочеться побачити й пізнати цей світ, його історію, культуру інших народів і держав, краще зрозуміти людей, дізнатися, як вони живуть, перейнятися їхніми переживаннями, відчути свою причетність до їхнього життя».
Про Придністров’я він дізнався, коли читав статтю про невизнані держави. На першу поїздку сюди виділив не більше трьох днів. Однак цього часу для нього виявилося надто мало, і він вирішив повторити та розширити цей досвід. Здебільшого Джеймс добирається до місця призначення літаком. Щодо приїзду до нас, то цьогорічний тур виявився комбінованим: повітрям він дістався з Парижа до Бухареста, з румунської столиці до молдавської – потягом, а потім – автомобілем.
За зізнанням Дюкло, уперше, а це було у 2024 році, Тирасполь справив на нього неоднозначне враження. З одного боку, це сучасне місто, з іншого – у ньому він відчув спокій, умиротворення, якусь безтурботність. Вдруге приїхав сюди вже наче до рідного міста: тут у нього з’явилися друзі.
«У французьких ЗМІ дуже мало інформації про вашу країну. А якщо вона й з’являється, то сповнена нав’язаних стереотипів, міфів і певних страшилок, після прочитання яких уже не дуже хочеться їхати. Мені ж захотілося побачити все на власні очі», – каже мешканець Парижа.
Мовний бар’єр долав завдяки спілкуванню англійською та російською мовами, а також за допомогою загальнозрозумілих жестів.
Під час другого візиту Джеймсу вдалося побувати в Бендерах, Кам’янці, Рашкові, Григоріополі та Дубоссарах. Екскурсія видалася насиченою та цікавою, адже її супроводжував компетентний місцевий гід.
«У вас тут просто фантастичні місця. Національна кухня різноманітна, сподобався борщ. Мені пощастило пообідати в «Столовій СРСР» – смачно й недорого. Незвично було їсти в атмосфері радянських часів. Особливе враження справили спортивний комплекс «Шериф» та Будинок народних традицій і ремесел», – розповів турист із Франції.
Але найбільше йому сподобалися придністровці – чесні, відкриті, доброзичливі й гостинні люди.
На прощання ми запитали гостя: «Приїдете до нас ще?»
Відповідь не змусила на себе чекати: «Хочу приїхати! Головне, щоб фінанси дозволили».
Сергій ХОХЛОВ.
Фото Анастасії Попової.