Спеціальному загону швидкого реагування «Дністер» МВС виповнилося 35 років. У Палаці Республіки відбулися урочисті збори, присвячені цій даті.
Свято об’єднало спецпризначенців-міліціонерів різних поколінь, завжди готових безстрашно вступити у двобій з озброєними злочинцями. Міцні, атлетичної статури чоловіки, здебільшого у формі, та навіть якщо і не в ній, то все одно в них упізнавалися спецпризначенці, які радісно посміхалися, обіймалися з бойовими товаришами, з тими, з ким доводилося дивитися смерті в очі. Це еліта міліцейського відомства. Люди, для яких мужність, самовідданість, витримка, готовність пожертвувати собою заради захисту громадян – не порожні слова, а властиві їм риси характеру.
Історія СЗШР «Дністер» розпочалася 9 серпня 1991 року, коли президентським Указом було сформовано Окремий батальйон міліції спеціального призначення. Легендарний військовий підрозділ став першим формуванням спецназу молодої держави, покликаним захищати її основи. Записувалися до нього добровільно, до складу увійшли переважно військові: колишні воїни-інтернаціоналісти, десантники, прикордонники, досвідчені співробітники радянської міліції. Матеріальна база тоді була на мінімумі: бракувало зброї, спецзасобів та обмундирування. Однак це не заважало особовому складу виконувати покладені на нього завдання. Вже через півроку після створення, у березні 1992-го, батальйон прийняв перший бій на Кошницькому напрямку. Паралельно військовослужбовці забезпечували охорону особливо важливих державних об’єктів, нейтралізували дії диверсійних груп ворога.
Привітати ювілярів прийшли почесні гості: заступники Голови Верховної Ради Галина Антюфєєва та Олександр Коршунов, заступник Голови Уряду Віталій Нягу, представники міністерств і відомств, глава столичної держадміністрації Ілона Тюряєва. Її присутність була не випадковою, адже на початку 90-х чоловік Ілони Петрівни Микола проходив службу в батальйоні спецпідрозділу МВС на посаді начальника штабу, а потім заступника командира.
У тривожну атмосферу того суворого часу учасників зборів занурив документальний фільм «СЗШР «Дністер». Вони були першими». Архівні відеоматеріали про найгарячіші дні збройного конфлікту 1992 року, спогади ветеранів-спецпризначенців про те, як усе починалося, кадри затримань особливо небезпечних злочинців у кримінальні 90-ті, сьогодення загону – у хронометражі біографічної стрічки загону «Дністер». На екрані молоді обличчя тих, кого сьогодні називають ветеранами, й тих, хто пішов у вічність. Пам’ять загиблих під час виконання службового обов’язку вшанували хвилиною мовчання.
За три десятки років загін перетворився на символ професіоналізму й мужності, а бійці спеціального загону «Дністер», їхні справи були у всіх на вустах. Тому що вони першими приходять туди, де особливо небезпечно, де потрібна рішучість, витримка і готовність ризикувати собою.
«Я пишаюся тим, що певний етап життя провів разом з вами, стояв в одному строю, поділяв радість перемог та гіркоту втрат. Впевнений у кожному з вас, тому що ви є людьми честі та обов’язку, ви зустрічаєте смерть віч-на-віч», – зазначив Віталій Нягу, який кілька років очолював міліцейське відомство.
І він, і офіційні особи, які виступили після нього, адресували ветеранам щирі слова подяки. Саме вони заклали традиції бойового братства, передали молодому поколінню унікальний досвід, завжди дотримуючись головного професійного призначення: служити законові та народові. Чотирьом із них вручили ордени Пошани. Особисто мені приємно було бачити на сцені Володимира Тетерю. Ми навчалися з ним у паралельних класах однієї школи. Понад два роки Володя служив в Афганістані, а 1992-го у складі батальйону «Дністер» став на захист молодої республіки. І таких, як він, у спецпідрозділі було чимало.
Найкращих нагородили також орденами «Трудова слава», медалями «За відмінність у праці», «За трудову доблесть», «За відмінну службу з охорони громадського порядку», надали почесні та військові звання.
Зі словами привітань до колег і товаришів по службі звернувся керівник МВС Андрій Барабаш:
«Проходити службу у лавах спецпідрозділів – це усвідомлений вибір та величезна відповідальність, адже у спецназі немає випадкових людей. Війська спеціального призначення – це сплав залізної дисципліни, бездоганного вишколу, взаємовиручки та вірності присязі. Ви перебуваєте на передньому краї боротьби зі злочинністю, де потрібна максимальна зібраність, миттєва оцінка ситуації та прийняття рішення. Нехай будь-яке бойове завдання завжди завершується успішним поверненням у стрій, до рідних родин».
Особливо зворушливим, до сліз, видалося вручення ювілейних нагрудних знаків родичам бійців загону «Дністер», які загинули під час виконання службового обов’язку: їх отримували матері, вдови, дочки міліціонерів, які не повернулися з бою зі злочинністю. Зал стоячи привітав їх, а проводжав тривалими бурхливими оплесками. Звичайно, це не поверне матері сина, дочці – батька, а вдові – чоловіка, але точно одне: їхні подвиги назавжди залишаться в історії Придністров’я і в нашій пам’яті.
Безпосередньо цього ювілейного дня також відбулися пам’ятні заходи. Ветерани й нинішні службовці загону поклали квіти до меморіальної композиції, що складається зі стіни пам’яті та скульптури скорботної матері на столичному Меморіалі Слави. Тут же відбулася урочиста церемонія вшанування тих, хто стояв біля витоків створення загону. За мужність, вірність присязі та багаторічну службу ветеранам СЗШР «Дністер» вручили пам’ятні ювілейні нагороди.
Віктор ЗАРЕЙЧУК.
Фото автора