Яссько-Кишинівська наступальна операція, відома також як Яссько-Кишинівські Канни*, розпочалася 20 серпня 1944 року. Тривала вона всього 10 днів і вважається однією з найбільш вдалих стратегічних операцій Великої Вітчизняної війни.
За своїм значенням вона стоїть в одному ряду з такими битвами, як Сталінградська та Курська, входить до «Десяти Сталінських ударів» і вважається у цій десятці сьомою. А почалося все з боїв біля Кіцканського плацдарму, невеликого клаптика землі, захопленого нашими військами ще 14 квітня 1944-го в межах Одеської та Умансько-Ботошанської на-ступальних операцій. На світанку 20 серпня околиці розбудила масована артилерійська підготовка. Авіація завдала потужних ударів по опорних вузлах оборони противника, його штабах і скупченнях бойової техніки. О 7:40 піхотинці, підтримані вогнем артилерії, пішли в атаку.
Кандидат історичних наук Петро Шорников так описував ситуацію, що складалася напередодні, в авторському дослідженні на цю тему: «Червоній Армії протистояло не збіговисько, а 6-та німецька армія, відновлена після двох розгромів – під Сталінградом та під час Корсунь-Шевченківської операції. Німецькі солдати мали бойовий досвід, були добре озброєні та оснащені: у їхньому розпорядженні були танки, гармати, літаки, автомобілі – все необхідне для успішної оборони».
У перший день наступу наші війська прорвали оборону ворога та ввели в бій другий ешелон. У результаті шість добірних дивізій фашистів були розгромлені. Протягом наступних восьми днів успішні дії тривали. Ударна 5-та армія під командуванням генерала Миколи Берзаріна звільнила Кишинів. А 29 серпня, в останній день операції, десант Чорноморського флоту зайняв важливий стратегічний опорний пункт – румунський порт Констанцу. Того ж дня наш передовий загін уже вийшов до Бухареста й заволодів столицею цієї держави. В результаті один із основних союзників Гітлера – Румунія – капітулювала. На цьому переможна Яссько-Кишинівська наступальна операція завершилася.
Основні підсумки стратегічного наступу. Яссько-Кишинівські Канни зробили вирішальний вплив на подальший перебіг бойових дій на Балканах: розгромлено головні сили групи армій «Південна Україна»; виведено з війни Румунію; звільнено Радянську Молдавію та Ізмаїльську область України; створено передумови для звільнення Угорщини та Югославії.
У результаті наступальної операції 126 з’єднань і частин Червоної Армії були удостоєні почесних найменувань, більш ніж 140 бійцям і командирам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, шестеро радянських воїнів стали повними кавалерами ордена Слави. Нарешті, командувачам 2-го та 3-го Українських фронтів, генералам армії Родіону Малиновському та Федору Толбухіну було присвоєно військове звання «Маршал Радянського Союзу». Згодом розпочалося відновлення народного господарства Молдавії.
Історик Петро Шорников так написав про це: «Стратегічний удар був надзвичайно успішним. Він став одним із найрезультативніших наступальних ударів Другої світової війни. Війська Червоної Армії втратили всього 1 % особового складу, безповоротні втрати склали 13 800 осіб. Це і ті, хто загинув у бою, й ті, хто помер пізніше у госпіталях. Водночас втрати противника становили 50 %. Група армій Німеччини «Південна Україна» втратила 22 дивізії вермахту та всі союзницькі румунські дивізії.
Яссько-Кишинівська операція – це «витвір мистецтва» ратної справи. Вона досі слугує навчальним посібником, прикладом для молодих воєначальників».
Олександр ПЕТРЕНКО.
* Аналогія з битвою при Каннах у III столітті до н. е., коли війська Карфагена, оточивши ворога, вдарили з флангів і розгромили армію римлян.