З нагоди 150-річчя від дня народження відомого декоратора та ілюстратора книжок Івана Білібіна у Придністровському державному художньому музеї відбулася презентація поштових марок із зображенням героїв його творів.
Серед представлених на мініатюрах – ілюстрації до популярних казок «Вольга і Микула», «Ілля Муромець і Соловей-Розбійник», «Добриня Микитович», «Казка про царя Салтана», а також інші відомі образи та герої.
Один із найяскравіших представників російського модерну, виходець зі старовинного купецького роду, Іван Білібін створив власну неповторну казкову реальність. З дитинства він захоплювався живописом і, зрештою, після закінчення Санкт-Петербурзького університету, обрав мистецтво замість професії правознавця. У 1900 році юнак вступив до Вищого художнього училища при Академії мистецтв, де його наставником став видатний живописець Ілля Рєпін.
Особливий інтерес до народної культури та етнографічних мотивів у творчості Білібіна пробудила картина Віктора Васнецова «Богатирі», яку він побачив на одній із виставок. Важливу роль у формуванні його мистецького стилю відіграли численні подорожі Тверською губернією та російською Північчю. Саме там він робив замальовки селянської архітектури, орнаментів і предметів народного побуту, поступово формуючи власний пізнаваний стиль. У той же час майстер пензля активно долучався до кола художників, які зверталися до образів російської старовини та прагнули відродити традиції народного мистецтва.
Під час подорожей живописець багато замальовував, фотографував і детально описував побачене. Ці матеріали згодом стали важливою основою його творчості. Особливо митця цікавила дерев’яна сільська архітектура. Попри казковість, його роботи вирізняються достовірністю: куполи, ґанки, печі з лежанками, скрині, різьблення, каптани, сарафани та рушники – усе відтворено з увагою до найменших деталей. Художник звертав увагу на інтер’єри традиційного житла – російські печі з лежанками, червоні кути з іконами, лави та столи з характерним розписом.
Паралельно автор створював театральні декорації, оформлював книжкові обкладинки, етикетки, листівки, рекламні плакати й календарі, а також поштові марки.
Згодом Іван Білібін став визнаним майстром і знавцем давньоруського мистецтва та дерев’яної архітектури. Його авторитет визнавали колеги-художники, зокрема представники професійного об’єднання «Світ мистецтва».
Художник активно працював і в галузі сценографії, створюючи ескізи костюмів і декорацій для постановок російських оперних сезонів у Парижі. Серед його робіт слід назвати оформлення до «Казки про царя Салтана» та «Царської нареченої» Миколи Римського-Корсакова, до опер «Князь Ігор» Олександра Бородіна та «Борис Годунов» Модеста Мусоргського. Творчість Івана Яковича дістала широке визнання у Європі: його персональні виставки відбулися в багатьох європейських столицях.
Після повернення з еміграції, визнаному ілюстратору запропонували посаду професора графічної майстерні Інституту живопису, скульптури та архітектури Всеросійської академії мистецтв.
Останні роки життя педагога припали на важкий період блокади Ленінграда. Митець відмовився від евакуації, однак не зміг вижити в обложеному місті. Він помер під час блокади й був похований у братській могилі професорів Академії мистецтв на Смоленському кладовищі.
У нашій республіці шанують ім’я художника, до того ж Придністровський державний художній музей має у своїх фондах одну з найвідоміших ілюстрацій Івана Білібіна – образ Баби Яги з казки «Василина Прекрасна». Цього року картині виповнюється 124 роки.
Поштові мініатюри з зображенням творів відомого ілюстратора можна придбати в офісі видавництва «Марка Придністров’я», а також у відділеннях поштового зв’язку.
Володимир УС.
Фото t.metv_pmr