Шелестить від найменшого подиху вітру, піднявшись над безмежним полем, та вражає рівними золотистими масивами високих і міцних стебел із важкими, наповненими дозрілим зерном колосками, що переливаються на сонці, немов справжнє море. А над «морем», високо-високо в небі, співає свою пісню жайворонок: дзвінко, мелодійно та безперервно. Справжня сільська ідилія. Та це лиш так здається на перший погляд.
Спостерігаючи за цим морем, кожен хлібороб звертається в молитві до Бога, щоб послав гарних днів – без дощу та вітру, – доки збіжжя зберуть і перевезуть до надійного сховища.
З такими думками вийшла в поле і наша героїня, з якою ми поговорили про цьогорічний урожай, – Ніна Ананьєва разом із сином Іллею, директором ТОВ «Палагрос», що в Рибниці. Їм треба було обробити 250 га пшеничного поля, тож від погоди залежав і майбутній урожай.
«Погода видалася на славу! Ми раділи, що все складається на нашу користь. Спробувала зерно на зуб, як тато вчив, і визначила, що вологи в ньому 14 %. Вологомір підтвердив мої висновки, тож мій досвід не підвів, – розповіла Ніна Борисівна. – А це свідчення того, що саме тепер його вже треба косити».
На пшеничне поле вивели орендований у сусідньому господарстві зернозбиральний комбайн. Він нагадав, що лірика скінчилася і час братися до серйозної роботи. Підійшли й інші співробітники. У господарстві їх восьмеро.
Кожного з них Ніна Борисівна характеризує однаково: «дуже порядний, відповідальний, чесний, працьовитий».
Робота почалася. Комбайнер виконував свою місію, машини під’їжджали до комбайна одна за одною, наповнювалися молодим, стиглим зерном і везли його до спеціально обладнаної комори. Там збіжжя зважували на автомобільних вагах, висипали та поверталися на поле.
Комбайн час від часу доводилося зупиняти через несправності, як це буває зі старою технікою. Якби не вимушені простої, впоралися б раніше. Та все ж урожай вдалося зібрати за десять днів.
«Все одно, на наше щастя, погодні умови сприяли вчасному збиранню, і ми з радістю оголошуємо, що цього року отримали по 68,5 ц з кожного гектара, – гордо ділиться Ніна Борисівна.
Нащадки першого голови Рибницького товариства української культури «Поділля» Бориса Палагнюка успадкували від нього працелюбність, порядність, велику повагу і любов до землі, яка годує нас, віддячує взаємністю, дає внутрішню гармонію, відчуття глибокого коріння та сенсу життя.
Ці чесноти дісталися онукові – Іллі Ананьєву, який нині є директором господарства «Палагрос». Сам він, людина скромна, про себе не розповідає, але завдяки люблячій матусі ми дізналися дещо з біографії молодого чоловіка.
Ілля закінчив Рибницьку українську школу імені Лесі Українки й успішно вступив до Одеського національного економічного університету на факультет фінансів і банківської справи.
Здобувши вищу освіту, почав працювати у ТОВ «Палагрос» спочатку економістом, згодом (у 26 років) став директором, і на цьому посту перебуває до нині. Старанний та відповідальний, він недарма відзначений державними нагородами. Зокрема Ілля заохочений Вітальним листом і Грамотою Президента. По заслугах і нагороди!
«Спочатку йому було непросто, – ділиться мама Ніна Борисівна, – але, з огляду на те, що він усе дитинство та юнацькі роки провів поряд з дідусем, то навчився від нього дбайливому ставленню до землі-матінки. Навчився і шанобливому відношенню до людей, з якими працює. Треба зауважити, що господарство «Палагрос» з’явилося не на рівному місці, а стало наступником племптахорадгоспу, заснованого Б. Палагнюком у 1978 році».
Підприємство посідає одне з перших місць у районі за вирощуванням зернових і технічних культур. І його досягнення – це справа не однієї людини, а злагодженої роботи всього колективу, який вважає себе єдиною сім’єю.
Колеги називають спеціалістами високого рівня механізаторів Олександра Громадникова та Сергія Ємельянова. Цього року їм виповнюється по 60 років, і все своє свідоме життя вони присвятили сільському господарству.
Сорокавосьмирічний Геннадій Шадловський зі своїм трактором на «ти». До того ж він має великий досвід з обприскування рослин, майстерно керуючи машиною-обприскувачем. До речі, Геннадій нагороджений Грамотою Президента Вадима Красносельського.
Завідувач складу Катерина Філь також удостоєна Почесної грамоти Президента. У жовтні, ровесниця механізаторів, вона теж святкуватиме гарний ювілей.
«Дуже відповідальні, грамотні та чесні співробітники, – з гордістю повідомляє Ніна Ананьєва. – Такі, як і всі, з ким ми за десятки років спільної праці з’їли не один пуд солі. Нам щастить на порядних людей. А це, самі розумієте, дуже важливо. Щоб досягти успіху в будь-якій справі, треба довіряти одне одному, бути впевненим, що тебе не підведуть».
Урожай у цифрах
За підсумками збиральної кампанії в республіці намолочено 486 тис. т зернових і зернобобових культур першої групи.
ДО ВІДОМА. У середньому понад 40 ц/га за останні 25 років одержували всього чотири рази – у 2016, 2017, 2023 та 2024 роках, а понад 45 ц – тільки один раз, у 2021 році.
ПІСЛЯСЛОВО. Працівники «Палагроса» радіють здобуткам нинішнього року й розуміють: за таким урожаєм – щоденна наполеглива праця, досвід і зусилля всього колективу.
Мине всього кілька тижнів, і комбайни знову вийдуть у поле, щоб зібрати одну з найважливіших сільськогосподарських культур – соняшник. Отже, жнива у землеробів тривають…
А пшеничне поле вже відшелестіло золотим колоссям. Тепер воно чекає на оранку, щоб згодом знову прийняти в пухку землю зерно, проростити його й подарувати людям новий урожай. Так завершився один хліборобський цикл і водночас розпочався новий.
Михайло ТРЕМБІТА.
Фото автора.