Урядовці працюють над вирішенням важливих для життєдіяльності республіки питань.
Одне з них стосується нового механізму надання онкодопомоги.
Нині в республіці на обліку в онкологів перебувають понад чотирнадцять тисяч пацієнтів. До того ж захворюваність продовжує зростати як серед дорослих, так і серед дітей. У МОЗ звертають увагу, що злоякісні новоутворення посідають друге місце серед причин смертності та становлять 19,2 % від загальної кількості померлих у республіці. На сьогодні профільне відомство працює над новим механізмом організації онкологічної допомоги, який дозволить вдосконалити чинні норми.
Важливо те, що протягом багатьох років держава надає підтримку цій категорії громадян. У Придністров’ї діє Державна цільова програма розвитку онкологічної допомоги. Наприклад, за минулий рік у рамках ДЦП було проведено близько 79 тис. цитологічних досліджень, понад 9,3 тис. біопсій та близько 2,9 тис. мамографій. Також виконано понад 166 тис. профілактичних флюорографічних обстежень та низку інших діагностичних досліджень. У результаті виявлено майже 2 тис. нових випадків раку, що на 1,4 % більше, ніж у 2024 році. За таких обставин зростає показник виживання пацієнтів.
З метою подальшого розвитку системи онкологічної допомоги, МОЗ працює над удосконаленням нормативного документа, який дозволить актуалізувати порядок надання такої допомоги з урахуванням сучасних вимог.
Запропоновано встановити єдині правила ведення пацієнтів та медичної документації. Наприклад, буде визначений порядок і терміни диспансерного спостереження, а також періодичність спостереження онкопацієнтів та нагляду після лікування.
Ще одне нововведення – створення канцер-реєстру, тобто, єдиної бази даних онкологічних пацієнтів. Він сприятиме підвищенню якості медичного супроводу, оскільки забезпечить більш ефективне спостереження за пацієнтом на всіх етапах лікування та своєчасне реагування на зміни його стану здоров’я. Крім того, наголошують у МОЗ, зібрані дані допоможуть придністровським фахівцям робити аналіз захворюваності та використовувати отриману інформацію в науковій роботі з метою подальшого вдосконалення підходів до лікування.
«У проект було внесено пропозицію щодо запровадження поняття «четвертої групи» пацієнтів. Вона передбачає ведення та спостереження осіб, яким не показана активна протипухлинна терапія, але необхідна симптоматична допомога вдома, корекція стану, знеболювання та паліативний догляд. Такі пацієнти перебуватимуть у віданні поліклінічної служби», – пояснили у МОЗ.
Йшлося і про надання паліативної допомоги в республіці. На думку фахівців, ця категорія має отримувати допомогу у спеціалізованих установах, а не у звичайних стаціонарах. За словами профільного міністра Христини Албул, відомство розглядатиме питання про відкриття паліативних ліжок на базі медико-соціальних центрів, якщо буде така можливість.
Учасники зустрічі звернули окрему увагу на роботу онкологічного консиліуму. У МОЗ вважають, що всі пацієнти, яким показано планове хірургічне лікування, мають проходити його розгляд. Такий підхід допоможе точніше визначати тактику лікування в кожному конкретному випадку. Планується, що в роботі консиліуму братимуть участь фахівці з усієї республіки, а за потреби матеріали пацієнтів направлятимуться для консультації російським колегам.
На нараді також порушили питання підготовки дитячого онколога-гематолога. Нині такого фахівця у придністровських лікувальних закладах немає. Міністр охорони здоров’я доручила детально вивчити можливість навчання або запрошення такого фахівця.
ЗУСТРІЧ ІЗ ГРОМАДСЬКІСТЮ
На майданчику Уряду відбулася актуальна розмова заступника Голови Уряду Віталія Нягу з представниками Загальнопридністровського народного форуму (ЗНФ), створеного у 2016 році з ініціативи Глави держави Вадима Красносельського.
Учасники зустрічі наголосили, що громадський контроль довів свою ефективність. З кожним роком зростає довіра до роботи ЗНФ, а виявлені під час перевірок недоліки оперативно усуваються підрядними організаціями.
Наприклад, у Дубоссарах під час перевірки Меморіалу жертвам фашизму після завершення реконструкції привернула увагу поява білого нальоту на окремих ділянках цегляної кладки. Після звернення ЗНФ підрядна організація оперативно включилася до вирішення питання. І найчастіше, наголосили керівники територіальних відділень, виявлені недоліки усуваються ще до офіційного оформлення зауважень. Такі приклади свідчать про довіру та поважне ставлення до роботи руху.
Нинішнього року громадські інспекції вибірково перевірили 46 об’єктів, реалізованих за програмами Фонду капітальних вкладень та Дорожнього фонду у 2024-2025 роках. Перевірки проводяться вже після введення об’єктів в експлуатацію, що дозволяє оцінити якість виконаних робіт на практиці, виявити приховані недоліки та проконтролювати їх усунення. Загалом результати перевірок підтверджують якість виконання робіт, але є об’єкти, за якими складені зауваження.
На думку представників Форуму, накопичений за роки діяльності досвід показує, що громадський контроль необхідно поширювати. Зокрема, перевірки доцільно проводити протягом гарантійного терміну та на окремих етапах будівництва. Це дозволить своєчасно виявляти недоліки та усувати їх. Віталій Нягу з пропозицією погодився:
«Саме завдяки вашій роботі ми бачимо, які є недоліки, які є проблеми, та й які є успіхи. І дуже важливо, що ми сьогодні можемо говорити про це відкрито».
Зустріч завершилася церемонією нагородження. Листами подяки ЗНФ відзначили активістів, а також окремих керівників підрядних організацій.
Ірина МАСЛОВА.