Це не вперше, коли республіці доводиться переживати економічну ситуацію, близьку до кризи. Значною мірою вся історія придністровської державності – це літопис спільного вироблення органами держвлади та громадянського суспільства захисних заходів, здатних купірувати негативні наслідки економічного тиску, що перманентно чиниться на суб’єкти господарювання, їхні трудові колективи та мешканців Придністров’я ззовні.
Тримати удар нам не вперше. Саме ж поняття «економічна блокада» історичним корінням сягає 90-х – 2000-х. Щоправда, за останні кілька років у неї з’явилася специфіка – енергетична. Якщо раніше придністровці були впевнені, що за довгостроковим контрактом між «Молдовагаз» і «Газпромом» і РМ, і ПМР обов’язково одержать необхідні й для роботи великих промислових підприємств, і для соціальної сфери обсяги природного газу, то тепер з цим не все так однозначно.
Складна схема поставок та оплати за енергоресурс, що закуповується на спотових біржах, не дає жодних гарантій, що в той чи інший період ми будемо з газом, а відповідно і з теплом, гарячою водою та електрикою. Придністровці неодноразово відчували їх фізичну відсутність на практиці, перенесли та відчули на собі в прямому розумінні цього слова. І чого в цьому більше – політики чи економіки, розібратися досить складно.
У ситуації, коли практично неможливо вплинути на зовнішні обмеження щодо функціонування економіки, залишається використовувати захисні інструменти всередині республіки. І органи державної влади повною мірою використовують арсенал захисних механізмів. Як зазначено
в офіційних документах з цього приводу, «…введення екстрених заходів здійснюється в умовах, що склалися внаслідок важкої загальноекономічної кризи та триваючого погіршення соціально-економічних показників, спричинених скороченням поставок природного газу до ПМР, з метою відновлення необхідних умов життєздатності держави та забезпечення
основних потреб населення».
Керівництво республіки, маючи вже багатий досвід зведення до мінімуму негативного впливу криз, що час від часу виникають, на економіку республіки та рівень життя її громадян, використовує всі наявні в його розпорядженні заходи. Це, зокрема, тимчасове зниження податкового навантаження на економічних агентів, яке загалом спрямоване на стабілізацію господарсько-фінансового стану підприємств, організацій, установ, збереження їхнього кадрового потенціалу, а також на захист доходів працівників.
Особливу підтримку держави дістають суб’єкти господарювання, які за результатами господарської діяльності зазнали прямих збитків, спричинених зовнішньоекономічними факторами. Для таких підприємців передбачено скасування перерахунку податку на прибуток організацій за підсумками фінансового року.
У попередніх публікаціях ми побіжно торкалися питання запровадження нульової ставки єдиного соціального податку на виплати працівникам у період вимушеного простою щодо сум, які не перевищують 2/3 посадового окладу (тарифної ставки). Цей крок органічно вписується в парадигму розв’язання найважливішого соціального завдання зі збереження кадрів, яке з кожним роком набуває дедалі більшої актуальності. У цьому ж контексті лежить рішення державних структур про звільнення від стягнення єдиного соціального податку, якщо економічному агенту вдалося досягти приросту загального фонду оплати праці порівняно з попереднім звітним періодом. Таким чином, держава стимулює платників податків навіть у цих скрутних обставинах робити все можливе для підвищення заробітної плати працівників.
Крім того, платникам податків з-поміж юридичних осіб, які зазнали фінансових збитків через вплив зовнішніх факторів, надано право на відстрочку (розстрочку) зі сплати податків і зборів без нарахування пені.
Починаючи з 2023 року, ставки платежів за забруднення навколишнього середовища та користування природними ресурсами не індексуються. Це, у свою чергу, позитивно позначається на фінансовому стані підприємств та організацій, що виробляють товари або надають різноманітні послуги, оскільки дає змогу уникнути зростання обов’язкових платежів до бюджету.
Податковими пільгами галузевого характеру продовжують користуватися підприємства швейної та взуттєвої промисловості, які працюють із використанням сировини, наданої замовником, а також організації санаторно-курортного профілю.
Державна допомога поширюється також безпосередньо на працівників з метою збереження їхніх доходів. Виплати за час вимушеного простою (в межах 2/3 окладу) звільняються від стягнення прибуткового податку та обов’язкового страхового внеску. Саме для трудових колективів промислових підприємств розширено перелік умов для застосування стандартного податкового відрахування з прибуткового податку. Нагадаємо, що в минулому та позаминулому роках право на стандартне податкове відрахування мали працівники виробничого сектору, зокрема іноземні громадяни та нерезиденти, які працюють на території Придністров’я.
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, Президент ПМР
Дякую придністровцям, які не тільки з розумінням ставляться до нинішніх труднощів, а й виявляють готовність зробити внесок у їх подолання. Після того, як Уряд ініціював створення Фонду соціальної підтримки «Разом», у його наповненні взяли участь понад
3,5 тис. організацій та громадян республіки.
Це дозволило пом’якшити гостроту ситуації та розширило можливості органів державної влади у боротьбі з кризою. У цьому полягає вся суть придністровського народу, придністровського характеру.
Нестандартна ситуація вимагає прийняття неординарних рішень та оперативних дій, спрямованих на стабілізацію фінансового становища економічних суб’єктів республіки з метою продовження виробничої діяльності та забезпечення можливості здійснення платежів до бюджетів різних рівнів. Щодо соціального захисту працівників, то акти, які ухвалюють органи влади, стосуються, насамперед, збереження реальних доходів фізичних осіб.
Як приклад можна назвати наділення Верховною Радою Уряду повноваженнями щодо оперативного прийняття нормативно-правових актів у межах компетенції вищого виконавчого органу влади, що стосуються, зокрема, надання тимчасових податкових пільг, відстрочок і розстрочок з обов’язкових платежів, перерозподілу бюджетних ресурсів на пріоритетні напрямки, насамперед для виконання державою соціальних зобов’язань перед громадянами щодо виплати пенсій та заробітних плат бюджетникам, розробки та вжиття додаткових заходів підтримки вітчизняних товаровиробників і населення без тривалих законодавчих процедур.
Та навіть у такій складній ситуації, викликаній зовнішніми обмеженнями, держава не забуває і про підтримання в технічно справному стані інженерної інфраструктури, зокрема дорожньої мережі республіки. Наприклад, із цільового Дорожнього фонду в першому півріччі 2026-го вдалося витратити 8,5 млн руб. для ремонту та обслуговування доріг. У Дубоссарському районі на ці цілі використали 2 млн руб., у Слободзейському – півтора. Майже 5 млн руб. виділено на капітальний ремонт об’їзної дороги в Григоріополі.
Відтепер лише наявність коштів у Дорожньому фонді визначатиме обсяг фінансування дорожніх робіт. Навіть у таких складних економічних обставинах це необхідно робити, якщо ж не займатися ремонтом доріг чи інших інфраструктурних об’єктів взагалі, то в майбутньому на ці цілі знадобиться набагато більше фінансових ресурсів. На жаль, раніше це неодноразово підтверджувалося на практиці.
Попри економічні труднощі, підтримка молодих сімей, які купують житло за державної підтримки, триває й цього року. Як повідомили в Уряді, за перше півріччя на ці цілі спрямували 2,3 млн руб. До кінця року планується виділити ще стільки ж.
Не вперше помічено, що коли республіці стає особливо важко, придністровці об’єднуються у прагненні підтримати її. Так сталося й цього разу. Прикладом може слугувати поповнення створеного громадського фонду «Разом», куди було переказано понад 150 млн руб. Найбільший внесок зробило ТОВ «Шериф» – 100 млн руб. Серед провідних фінансових донорів також є: «Придністровський Ощадбанк» – 15 млн, «Ексімбанк» – 10 млн руб. Серед жертводавців є як бізнесмени, так і пересічні громадяни, внески яких варіювалися у межах від 1 до 101 тис. руб. У цьому повною мірою проявилася наша готовність разом протистояти сучасним викликам та обмеженням.
Витрати коштів фонду є публічними та прозорими для громадськості. Їх можна відстежувати в режимі онлайн на спеціально створеному для цього сайті фонду «Разом». Там відображаються як надходження, так і витрати. З фінансових звітів випливає, що кошти використовуються виключно на суспільні потреби: соціальні пенсії; стипендії; компенсаційні виплати; щомісячні допомоги на дітей; на підтримку дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, їх утримання під час навчання в організаціях професійної освіти; на придбання харчових продуктів для лікувальних установ, а також підпорядкованих Міністерству з соціального захисту та праці; на закупівлю лікарських засобів і виробів медичного призначення, забезпечення ними пільгових категорій громадян; утримання дитячих будинків, інтернатів, будинків ветеранів і реабілітаційних центрів для дітей-інвалідів.
Віктор ЗАРЕЙЧУК.