На персональну виставку «Дзеркало життя» запросив своїх шанувальників Микола Пономаренко. Вона відкрилась у Придністровському державному художньому музеї.
Перед початком заходу художник розповів нашому кореспондентові:
«Головну картину я назвав «Дзеркало життя», оскільки ці полотна, немов дзеркало, відображають моє буття: враження, переживання, роздуми. Ці роботи зафіксували частинки, фрагменти мого життя, його веселі та сумні моменти, особливо значущі й буденні».
Картини виконані майстром у техніці олійного живопису. Тут можна побачити й автопортрет, і образ веселого клоуна, і незабутнього Дон Кіхота, і натюрморти, й навіть сільські та міські пейзажі – таке розмаїття жанрів.
Враженнями від експозиції поділився голова Спілки художників Придністров’я Сергій Панов:
«У Миколи виробився своєрідний творчий почерк, що став пізнаваним. Кожна його робота – невелика історія. Для мене це ознака майстерності. Вивірена композиція, опрацьовані деталі. Не можу не сказати й про продуктивність художника. В соціальних мережах щотижня з’являється новий його витвір. А тому зичу йому подальших творчих успіхів».
Особливу увагу на вернісажі привернули художні полотна, на яких зображені знайомі кожному тираспольчанину куточки рідного міста. Не менш важливі для Миколи й образи його близьких. Героями картин стали, наприклад, дочка, бабуся, дідусь. Мудрість і життєвий досвід останніх багато в чому вплинули на світогляд художника, сформували його ставлення до сімейних цінностей.
Привітати учня прийшла директор столичної «художки» Марія Маріян.
«Микола був непосидючим учнем. Йому завжди хотілося якнайшвидше закінчити роботу та й вирушити гуляти з хлопцями. Тепер ми вже колеги, а Микола – професіонал. Багато наших талановитих випускників згодом повертаються до рідної школи вже як викладачі, щоб передавати знання і досвід наступним поколінням», – сказала вона.
Підтримати друга прийшов і заслужений художник ПМР Олег Болтнєв.
«Колись ми разом навчалися, а нині нас пов’язує не лише професія, а й багаторічна дружба. Я у захваті від виставлених робіт», – поділився колега по цеху.
Діалог продовжила ще одна колега – Ольга Коптикова:
«Ми навчалися у паралельних класах Рибницької філії мистецького відділення ПДУ. Микола вміє помічати те, що для інших залишається непомітним, збирати ці деталі в цілісний, цікавий сюжет. Ми працюємо разом уже майже 20 років, за цей час я змогла добре пізнати його і як художника, і як людину. Як викладач він досить суворий, але разом з тим уміє пожартувати, створити невимушену атмосферу».
ДОСЬЄ
Микола Пономаренко
Народився 1982 р. у Тирасполі.
2005-го закінчив Рибницьку філію ПДУ за спеціальністю «Декоративно-ужиткове мистецтво». З 1999 р. бере участь у мистецьких виставках, з 2011-го є членом Спілки художників Придністров’я, заслужений художник ПМР. Викладає в Тираспольській дитячій художній школі ім. Фойницького.
Ознайомитися з творчістю Миколи Пономаренка прийшли також і студентки 2 курсу Бендерського художнього коледжу Ольга Ярмак та Дарина Олангаєва. Вони навчаються за спеціальністю «Живопис». Дівчата зізнаються, що захоплені задумами й технікою виконання виставлених творів.
«Нам є на кого рівнятися. Колись Микола Пономаренко, як і ми, був студентом, а тепер… у залі повно людей, всі з інтересом споглядають його картини. Може, й на мене чекає таке ж саме майбутнє, треба старатися», – поділилася враженнями Дарина.
Організатори виставки «Дзеркало життя» пропонують відвідувачам сприймати творчість художника як своєрідний літопис. У знайомих вулицях, обличчях, пейзажах, простих повсякденних сюжетах кожен може побачити щось своє, згадати людей та місця, що дорогі саме йому. Можливо, в цьому і полягає її головний сенс: поки людина дивиться у дзеркало мистецтва, вона мимоволі починає уважніше вдивлятися в життя.
P.S. Охочих поринути в чарівне «задзеркалля» живописця Миколи Пономаренка чекають у залах музею аж до листопада.
Стефанія КУЧЕРЯВЕНКО.
Фото автора.