З лекцією на цю тему перед студентською молоддю Тираспольського міжрегіонального університету виступив заступник начальника Державної служби управління документацією та архівами Микола Димченко.
Науковець нагадав, що у липні цього року за ініціативою Президента депутати Верховної Ради ухвалили закон «Про жертви геноциду придністровського народу та увічнення їхньої пам’яті у зв’язку зі злочинами німецько-румунського фашистського окупаційного режиму 1941–1944 років».
Фахівець зазначив, що з 3 липня 1941 р. територія Молдавської РСР та низка прилеглих областей України в роки німецько-румунської окупації були поділені на три адміністративні області: Буковину, Бессарабію та Трансністрію*. Територія Придністров’я входила до складу останньої області.
Процес винищення мирного населення незалежно від етнічної приналежності виправдовували ідеологічними та політичними цілями. Офіційно причинами геноциду місцевого населення була боротьба з «радянськими агентами та шпигунами», які влаштовували «акти саботажу, заворушення та опір у тилу» німецько-румунських військ, а також дотримання цілей пануючої ідеології «расового та етнічного очищення румунської раси».
Після звільнення Рибниці Червоною Армією 2 квітня 1944 р. було складено акт про звірства німецьких і румунських фашистів у місті. У документі описувалися випадки масових вбивств: «румунська військова влада морила зігнаних людей голодом, не давали ніякої їжі і навіть води… Стосовно євреїв було встановлено варварський режим: люди зазнавали насильства, їх топтали ногами, били прикладами рушниць і розстрілювали». Окупантами було замучено, заморено голодом і вбито близько 3 тис. осіб.
У Тирасполі та Рибниці було створено в’язниці, де утримувалися політичні в’язні та мирні жителі, яких підозрювали у підпільній та партизанській діяльності. Катування, знущання та голод стали причинами масової смертності.
Микола Димченко нагадав, що минулого року архівісти Придністров’я видали книгу «Без терміну давності. Придністров’я», яка містить 4 розділи. Основна частина архівних матеріалів, що увійшли до збірки, охоплює часовий відрізок весна – осінь 1944 р., коли на звільнених територіях Придністров’я розпочали роботу сільські, районні та міські комісії в рамках діяльності Республіканської надзвичайної комісії МРСР.
У підрозділах документального видання за територіальним принципом представлені також фотодокументи, зняті під час роботи членів комісій, які виявляли та розслідували злочини німецько-фашистських загарбників та їхніх спільників. Матеріали свідчать про злочини нацистів на території сучасного Придністров’я – це списки розстріляних, повішаних і замучених фашистами мирних громадян; акти та протоколи опитувань свідків про злодіяння нацистів, про викрадення та вивезення людей, зокрема молоді, на примусові роботи до Німеччини, відомості про руйнування, про втрачене державне та особисте майно тощо.
Щоб більш докладно і досконало вивчити тему, Микола Димченко порадив студентам ознайомитися з книгою відомого історика Ігоря Шорникова «Зондеркоманда в Дубоссарах», яка розміщена на Придністровському історичному порталі.
* На території ПМР термін прирівняно до символів фашизму.
Олександр ЗАЙЧУК.
Фото автора.