АРБІТРАЖНОМУ СУДУ – 35 РОКІВ
З нагоди ювілею вищого судового органу з вирішення економічних спорів, пов’язаних із господарською та підприємницькою діяльністю, Президент Вадим Красносельський надіслав його колективу вітальне звернення.
«За минулі роки Арбітражний суд підтвердив свою важливість і необхідність. Завдяки професіоналізму суддів і фахівців апарату, уважному й неупередженому ставленню до кожної справи вдалося підвищити авторитет інституту арбітражного судочинства. Особлива подяка ветеранам, які заклали традиції чесності, принциповості та вірності закону».
Історія Арбітражного суду нашої республіки розпочалася у 1991 році. У першій редакції придністровської Конституції було зазначено: «Вирішення господарських спорів між підприємствами, установами та організаціями здійснюється Арбітражним судом ПМРСР». 24 вересня того ж року Верховна Рада ухвалила постанову про призначення на посаду голови Арбітражного суду Іллі Мільмана. Ця дата і вважається днем заснування судової інстанції.
На початковому етапі під час розв’язання економічних спорів судді застосовували норми радянського законодавства. Перша редакція Арбітражного процесуального кодексу була ухвалена депутатами вищого законодавчого органу 12 травня 1992 р. Через шість років набула чинності його друга редакція. Новий юридичний документ сприяв демократизації та відкритості судових процесів, надав можливість адаптувати структуру господарського суду до особливостей нашої республіки. Законодавство, що регулює діяльність Арбітражного суду, пройшло довгий шлях – від окремих змін конституційних норм 1991 р. до детального регулювання всіх стадій судочинства. Основними напрямами на цьому шляху стали розширення підвідомчості (особливо через адміністративні справи), гармонізація з російським законодавством, а також гуманізація судового процесу (мирові угоди під час судового спору та компенсації за затягування розгляду справ).
20 листопада 1996 р. Верховна Рада ухвалила базовий закон «Про Арбітражний суд ПМР», який діяв до 26 травня 2009 р. Чинний сьогодні конституційний закон «Про Арбітражний суд ПМР» детально визначає структуру судового органу. У документі визначено діяльність Пленуму та Президії суду як внутрішніх колегіальних органів. Також було перерозподілено повноваження щодо призначення суддів: замість Верховної Ради ця компетенція була віднесена до повноважень Президента. Законодавчо закріплена фінансова самостійність суду.
Перший голова Арбітражного суду Ілля Мільман обіймав цю посаду з вересня 1991 р. до 27 грудня 2011 р. Провідний правознавець республіки зробив вагомий особистий внесок у створення правової бази ПМР: був одним із розробників першої Конституції та основних нормативних документів, що регулюють діяльність Арбітражного суду. Він також підбирав кваліфіковані кадри та опікувався зміцненням матеріально-технічної бази цього судового інституту.
У лютому 2017 р. головою Арбітражного суду за пропозицією Глави держави був призначений Олександр Кийко строком на шість років. У 2023 р. його повторно призначено на цю посаду на другий термін.
Протягом усіх років діяльність Арбітражного суду постійно вдосконалювалася: було сформовано правову базу, склалися професійні традиції. На сьогодні правосуддя у справах про економічні спори здійснюють 10 суддів: семеро суддів – першої інстанції та троє – у касаційній інстанції. За час роботи судді процесували тисячі справ. Цього року вже було розглянуто 914 позовних заяв. Середнє навантаження на суддів першої інстанції становило 11 справ на місяць, на суддів касаційної інстанції – 3.
Пленум Арбітражного суду продовжує роботу з адаптації судової практики до мінливих економічних реалій та відповідного законодавства. Сьогодні судовий орган, що вирішує спори між суб’єктами господарювання, залишається ключовим інститутом системи органів державної влади республіки: він захищає права учасників економічної діяльності, врегульовує розбіжності між підприємцями, захищає права організацій і громадян, зміцнює законність.
Олександр ПЕТРЕНКО.