Міністерство фінансів у форматі онлайн-конференції провело для платників податків черговий семінар, присвячений питанням застосування податкового законодавства.
Метою заходу було ознайомлення учасників зі змінами у правовій базі та порядком їх застосування, а також надання рекомендацій щодо усунення найбільш поширених порушень. Предметом жвавого обговорення стали поправки та доповнення до чинного податкового законодавства, ухвалені депутатами Верховної Ради протягом третього кварталу поточного року, зокрема до Закону «Про податок з доходів фізичних осіб».
Таким чином, з 1 серпня 2026 р. зі ст. 9 виключено норму, яка передбачала право одруженої фізичної особи на одержання додаткового стандартного податкового відрахування у випадку, коли чоловік (дружина), який (яка) перебуває у трудових відносинах із роботодавцем або зареєстрований (зареєстрована) у Центрі зайнятості, не скористався (не скористалася) стандартним відрахуванням, а також у період навчання непрацюючого чоловіка (дружини) незалежно від форми навчання.
Водночас ст. 26-1 доповнено пунктом, який встановлює фіксований розмір прожиткового мінімуму для працездатного населення – 2 600 руб., що застосовується під час обчислення заробітної плати за липень 2026 р. та наступні періоди з метою визначення стандартних податкових відрахувань, передбачених підпунктами «а» та «б» п. 1 і п. 8 ст. 9 вищезазначеного закону.
Низка змін стосується ст. 15 Закону «Про податок на доходи фізичних осіб». Зокрема, зміни внесено до частини другої п. 9. У ній зазначено: «Податкова ставка встановлюється у розмірі 5 % щодо виплат, перерахованих на користь працівника, який поєднує роботу з навчанням за очною (денною) формою навчання у закладах вищої або середньої професійної освіти. Ця ставка застосовується до доходів працівників, які вперше здобувають освіту у закладах вищої або середньої професійної освіти, за винятком осіб, зазначених у пункті 9-1. Податкова ставка встановлюється у розмірі 0 % щодо виплат, нарахованих на користь працівника, який не досяг вісімнадцяти років».
Зміни внесено також до ст. 7 цього закону. Поправки уточнюють порядок визначення правової бази щодо страхових виплат за пошкодження майна, передбачаючи відрахування витрат на ремонт та сплачених страхових внесків, а також встановлюючи вимогу щодо документального підтвердження таких витрат. У новій редакції п. 3 ст. 7 зазначено, що за договором добровільного громадського страхування, страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів у разі настання страхового випадку дохід платника податків, що підлягає оподаткуванню, визначається таким чином. Підпункт «а» п. 3 залишається в попередній редакції, тоді як підпункт «б» цього пункту змінено. Тепер у законі зазначено: «б) у випадках пошкодження застрахованого майна – як різниця між сумою отриманої страхової виплати та: 1) витратами, необхідними для проведення ремонту (відновлення) цього майна, збільшеними на суму сплачених страхових внесків за страхування цього майна (у разі, якщо ремонт не здійснюється); 2) вартістю ремонту (відновлення) цього майна, збільшеною на суму сплачених страхових внесків за страхування цього майна (у разі здійснення ремонту)».
Крім того, обґрунтованість витрат на проведення ремонту (відновлення) застрахованого майна має підтверджуватися договорами та іншими документами.
Окрім юридичного аналізу змін, внесених до податкового законодавства, учасників семінару ознайомили з поширеними порушеннями чинних правових норм, а також зі способами щодо їх усунення.
Більш докладні матеріали семінару опубліковані на сайті Міністерства фінансів у розділі «Контрольнонаглядова діяльність».
Павло ОСТАПЕНКО.