Історія сучасного Придністров’я не знала нічого подібного: хресний хід Дністром, що відбувся з нагоди дня народження міста Бендери, сколихнув суспільство і привернув увагу тисяч придністровців.
ЗВЕРНЕМОСЯ ДО ІСТОРІЇ
Хресна хода на човнах по річці, або водний хресний хід, – це унікальна та видовищна традиція, що існує у багатьох християнських культурах світу.
Замість пішого маршу вулицями чи дорогами, духовенство та віряни пересідають на плавзасоби – від великих катерів і теплоходів до звичайних рибальських човнів, надувних рафтів чи байдарок.
Вадим КРАСНОСЕЛЬСЬКИЙ, Президент ПМР :
Існують традиції, повне викорінення яких було б непоправною втратою. На щастя, істинна віра і добра пам’ять – як два крила, що вкривають найкраще, що є у людей. Богоборчі роки, часи заборони віри, гонінь православ’я, руйнування храмів минули. І поступово відновлюються з руїн Божі храми, повертаються з забуття православні традиції».
У багатьох прибережних країнах та містах Європи й Латинської Америки хресний хід на човнах є важливою культурною подією. Зазвичай човни прикрашають квітами, стрічками та ліхтарями. На головному човні встановлюють великий хрест або фігуру святого покровителя міста, наприклад, святого Миколая чи апостола Андрія. За ним пливе ціла флотилія вірян. Мета такої ходи – благословити воду, помолитися за безпеку рибалок і моряків, а також за хороший улов.
У східнохристиянській (православній) традиції такі ходи проводять для освячення великих водних артерій або під час великих ювілеїв.
Головне судно, наприклад, великий катер, облаштовують як «плавучий храм». На ньому розміщують ковчег із мощами святих, великі чудотворні ікони та церковні хоругви.
Священнослужителі під час руху річкою служать молебні, окроплюють воду святою водою та благословляють прибережні міста й села, повз які пропливають.
Віряни на менших моторних або веслових човнах супроводжують «храм на воді», утворюючи довгу кільватерну колону.
Історично першою та найвідомішою хресною ходою на Русі вважається саме процесія до річки Дніпро під час хрещення киян князем Володимиром у 988 році. Тоді масовий похід людей до води став початком християнізації країни.
НЕЗВИЧАЙНИЙ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ
У Дністра також є своя історія: перший подібний хресний хід нашою річкою відбувся понад 120 років тому. Нині традиція повертається, поєднуючи пам’ять про предків, православну віру та прагнення зберегти духовну спадщину краю.
Архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава:
Настрій духовний, тому що ми здійснили святкову недільну Літургію. Ми, звичайно ж, сьогодні з особливим натхненням Христової любові будемо робити це добре починання, яке, сподіваємося, покладемо на чільне місце, щоб воно й далі з роками знаходило своє відображення. І люди, які прийшли на зміну, і молодь, яка сьогодні брала участь, теж продовжували б ці живі духовні традиції нашого народу».
Отже, представники духовенства, органів влади, спортсмени та жителі республіки пройшли річкою, щоб у такий спосіб відзначити чергову річницю від дня першої літописної згадки про м. Бендери та дня пам’яті преподобного Сергія Радонезького, небесного покровителя міста.
Місцем початку хресного ходу стала база Центру веслувального спорту імені М. О. Туфанюка. Близько 20 човнів, як 10-місних класу «Дракон», так і невеликих моторних, вирушили в дорогу Дністром. Серед учасників події можна було побачити Голову Уряду Олександра Розенберга, його заступників, міністрів та представників громадськості. Їх очікували 12 кілометрів річкового шляху, а в серцях жевріла надія на спільну молитву, що надає сили.
Вода цього дня стала не лише дорогою для хресного ходу, а й приводом замислитись про долю самої річки. Дністер, який віками годував людей, поєднував населені пункти та служив важливою транспортною артерією, сьогодні переживає непрості часи. І учасники релігійної процесії змогли побачити це на власні очі.
ВРЯТУЄМО ДНІСТЕР РАЗОМ
Олександр Розенберг, залишивши човен, признався, що дистанція пройшла дуже легко: «І з Божою допомогою жоден човен не сів на мілину. Я думаю, що найближчим часом русло Дністра поповниться. От повірте мені. Все буде добре!». На запитання, чи вплине на збільшення води хресна хода, він відповів упевнено: «Обов’язково! Тільки так – з вірою в душі, з надією та впевненістю».
На березі річки поряд з оздоровчим табором «Дністровські зорі» учасників зустрів Вадим Красносельський зі своєю дружиною. Всі разом вони, сповнені особливого настрою, попрямували до місця молебню, який очолив архієпископ Тираспольський та Дубоссарський Сава.
Заступник Голови Уряду Віталій Нягу, один з ініціаторів проведення хресного ходу на воді, також говорив про значення річки для мешканців республіки. Для нього цей маршрут став можливістю не лише підтримати відродження православної традиції, а й привернути увагу до Дністра.
З ДУМОЮ ПРО НАЩАДКІВ
Попри тривалий час перебування у човнах, учасники не виглядали втомленими і не приховували позитивних емоцій. Віталій Нягу зазначив, що дистанція протяжністю у 12 кілометрів виявилася нескладною, а саму ініціативу варто зробити постійною. Люди, що супроводжували з берега героїв водного походу, рибалки вітали їх з усмішкою і теплими емоціями.
Після молебню до присутніх звернувся Вадим Красносельський, підкресливши, що Бендери – місто з багатою історією, а проведення хресного ходу стало однією з подій, що об’єднала мешканців. За його словами, віра, повага до історичної спадщини та турбота про майбутнє залишаються важливими складовими життя придністровського народу.
Президент також звернув увагу на розвиток православного життя в республіці. Якщо в період утворення ПМР тут налічувалося чотири православні храми, то сьогодні їх близько 140. Нові церкви продовжують будувати для збереження та зміцнення духовних традицій.
Віталій НЯГУ, заступник Голови Уряду:
Дністер наш бідний страждає, ми знаємо, що його води завжди наповнювалися та допомагали людям, які жили і живуть тут. Це життєво важлива артерія для нашого народу, для всієї нашої республіки».
Глава держави подякував організаторам заходу, духовенству, спортсменам та всім, хто підтримав ініціативу. Раніше глава Бендер Роман Іванченко оголосив збір коштів на будівництво поклонних хрестів на в’їздах до міста, а також пам’ятника преподобному Сергію Радонезькому на одній із центральних вулиць.
Так уже сталося, що саме у Рік придністровського народу відбулася така важлива для православних подія – Хресний хід на воді. У цьому контексті її значення виходить за межі святкової. А отже, це наша спільна історія, наступність поколінь та збереження того, що дає можливість людям відчувати свій зв’язок із рідним краєм.
Христина ЖУРАВЕЛЬ.
Фото president.gospmr.org