Організатори чергового засідання «Експертного клубу» при газеті «Приднестровье» перенесли його проведення до приміщення Міністерства закордонних справ республіки. Журналісти поспілкувалися з міністром закордонних справ Віталієм Ігнатьєвим.
ЕКОНОМІЧНИЙ ТИСК – ШЛЯХ ДО ЕСКАЛАЦІЇ
Таку заяву зробив Президент Вадим Красносельський, коментуючи обмежувальні заходи молдовської сторони щодо імпортерів Придністров’я, які полягали у стягуванні з них із 1 вересня ПДВ та акцизів. Ця тема стала ключовою й під час діалогу керівника зовнішньополітичного відомства республіки з представниками ЗМІ.
«Введення Молдовою нових фіскальних зборів має на меті завдати Придністров’ю соціально-економічної шкоди. Нове для нашого бізнесу, а отже, і для населення податкове навантаження порушує норми міжнародного права, оскільки йдеться про подвійне оподаткування, а також суперечить основам і принципам переговорного процесу у форматі «5+2», які не допускають заходів тиску та погроз застосування сили. Негативні наслідки цього очевидні – погіршення стану економіки республіки та рівня життя населення», – зазначив Віталій Ігнатьєв.
Якщо спочатку в Кишиневі наміри стягувати з придністровського бізнесу додаткові кошти ще виглядали привабливо через сподівання, що зібрані до певного фонду конвергенції гроші повертатимуться до Придністров’я на різні потреби, то з часом справжні наміри молдовського керівництва стали очевиднішими. Про них неодноразово заявляли як нинішні, так і колишні політики.
Так чи інакше, Молдова ніяким чином не пов’язана з бюджетом Придністров’я, з якого виплачуються пенсії, соціальні допомоги, заробітні плати працівникам бюджетної сфери. Через економічні обмеження державна скарбниця, звичайно, потерпає: у ній залишається дедалі менше коштів, необхідних для функціонування держави. Тож членам Уряду та депутатам Верховної Ради доводиться скорочувати інші, соціально незахищені та непершочергові видатки, щоб забезпечити виплати пенсій, зарплат, а також утримання об’єктів охорони здоров’я та соціального захисту. Під час діалогу ніхто не зміг пригадати жодного випадку, коли з бюджету сусідньої держави було спрямовано якісь кошти на ці потреби.
З січня 2024 року Молдова стягує з наших суб’єктів господарювання експортні мита. За неповні два роки їхня загальна сума становила близько 36 млн доларів, які пішли на забезпечення потреб Молдови.
«Я не сумніваюся, що голос придністровців буде почутий і що позиція, висловлена під час загальнореспубліканських зборів народу, буде врахована міжнародною спільнотою. Це найвищий прояв демократії, про яку багато хто любить лише розмірковувати. Наше дипломатичне відомство постійно працює з посередниками, гарантами та спостерігачами переговорного формату «5+2» з цього питання. Висловлена придністровцями думка про неприйняття будь-яких форм тиску – це ще й підтримка нас, дипломатів. Нам є що пред’явити й нашим партнерам по діалогу, і міжнародним посередникам. І ми знаємо, що за спиною придністровських дипломатів – народ», – зауважив Віталій Вікторович.
На його думку, протистояти сучасним викликам, які ускладнюються ще й геополітичною перебудовою світу, жителі республіки можуть лише завдяки єдності, рішучості та довірі до органів державної влади. Яких би блокад і санкцій не зазнавало Придністров’я протягом усіх 36 років існування його державності, вони не досягли своєї мети.
ЗАСТІЙ У ПЕРЕГОВОРНОМУ ПРОЦЕСІ
Ось уже сім років молдовська сторона блокує повноцінний переговорний процес. Офіційний Кишинів намагається представити міжнародній спільноті конфлікт на берегах Дністра як внутрішньомолдовський, регіональний процес. Однак це зовсім не так: він має міжнародний характер, оскільки Придністров’я і де-факто, і де-юре є рівноправною стороною процесу врегулювання, навіть якщо переговори вже тривалий час перебувають у стані застою.
Водночас вирішення будь-якого конфлікту передбачає два шляхи: за столом переговорів, мирними політичними засобами або на полі бою, чого, безумовно, хотілося б уникнути. Цю загальновідому істину мають усвідомлювати всі, хто тією чи іншою мірою причетний до налагодження відносин між Придністров’ям і Молдовою.
Саме тому політичне керівництво ПМР і Міністерство закордонних справ республіки неодноразово намагаються домогтися відновлення роботи переговорного формату, насамперед апелюючи до міжнародних посередників. Особливо важливо, щоб під час переговорів ураховувалися права та свободи придністровців, які мають право самостійно визначати долю та майбутнє створеної ними держави.
Однак, на жаль, права та свободи постійно порушуються. Конкретні приклади навів у розмові з журналістами Віталій Ігнатьєв:
«Молдова перетворила можливість перетину своїх кордонів на інструмент шантажу, залякування та тиску щодо придністровців. Кількість випадків необґрунтованих затримань, тривалих допитів і обшуків, спроб вербування, депортацій постійно зростає».
Особливе занепокоєння викликає те, що молдовська сторона створила правове підґрунтя для таких дій. Ідеться про низку статей Кримінального кодексу, які умовно визначаються як «закон про сепаратизм». Ці норми критикували не лише в Придністров’ї, а й експерти Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ.
ГАРАНТИ МИРУ ТА БЕЗПЕКИ
Йдеться про миротворців, які вже 34 роки несуть нелегку службу на берегах Дністра. Миротворча операція, що відзначається своєю ефективністю, дає політикам можливість шукати мирні шляхи досягнення взаємоприйнятного формату відносин між Молдовою та Придністров’ям.
Віталій Ігнатьєв назвав миротворчу операцію «єдиним, дієвим, правоздатним механізмом, що забезпечує мир і гарантує ведення переговорного процесу, попри те, що в Молдові її постійно намагаються дискредитувати та видозмінити».
…І ПРО ГАЗ
Журналісти – учасники експертного клубу – не могли оминути й актуальне сезонне питання перспектив постачання природного газу. Відповідаючи на запитання, яке не належить безпосередньо до компетенції глави зовнішньополітичного відомства, Віталій Ігнатьєв зазначив:
«Питання забезпечення республіки природним газом перебуває під постійним контролем керівництва, у робочому режимі проводяться необхідні консультації з російською стороною. Є підстави вважати, що в наступний осінньо-зимовий період постачання будуть продовжені, забезпечуючи потреби населення та, за можливістю, економічних суб’єктів».
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото автора.