Тираспольські художники, дизайнери, музейні працівники, журналісти та численна громадськість столиці стали свідками відкриття незвичайної виставки, присвяченої черговій річниці виведення радянських військ з Афганістану під назвою «Мій Афган», яка відбулася у глядацькій залі меморіального дому-музею М. Д. Зелінського.
Саме сюди запросив їх автор живописних та графічних робіт, зразків монументальної та станкової скульптури, колишній афганець Сергій Горульов, представивши понад 20 своїх витворів, виконаних за майже двадцять останніх років. Разом з ним прийшли його бойові побратими.
Кілька рядків з біографії
Так уже сталося, що збіглися дві важливі для Сергія дати: 15 лютого 1989 року, коли останній радянський солдат залишив територію Афганістану, і день 15 лютого, але 1968 року, коли він, майбутній художник, народився в Тирасполі.
У 1986 році його призвали на строкову військову службу до лав Радянської Армії. Служити довелося в одній із гарячих точок того часу – Афганістані. По завершенні служби Сергій повернувся до Тирасполя, працював гравером на радянсько-італійському підприємстві «Тірпа». Там йому і стали в нагоді знання та навички, отримані колись у художній школі ім. О. Фойницького.
У 1992 році під час збройного конфлікту Сергій добровільно став на захист своєї батьківщини – не міг залишатися осторонь у такий складний для неї час.
Усе своє свідоме життя він мав пристрасть до мистецтва, тому і серед його близьких товаришів – тираспольський художник-педагог Віктор Радованов, московський дизайнер Вадим Циганов та багато інших. Саме завдяки творчій дружбі з Вадимом, він придбав чималий досвід у дизайні авторських меблів.
Не зупиняючись на досягнутому, Сергій у 2016 році закінчив факультет образотворчого мистецтва ПДУ імені Т. Г. Шевченка. Під час навчання мав можливість тісно співпрацювати та навчатися у визнаних придністровських майстрів пензля Ігоря Мосійчука і Сергія Панова. Вони й вплинули на формування світогляду та професійного становлення художника.
Про себе
«Я за фахом гравер, різьбяр по дереву, але основна моя робота – це дизайн меблів. Тому й на цій виставці, окрім усього, я показую крісла та інші речі, виготовлені з натурального дерева. Мої роботи вже побували в музеях Одеси, Мінська, Москви, Томська, Кишинева, Челябінська та інших міст, – каже Сергій. – У роботах, які ви бачите тут – частина мого життя, яка минула в Афганістані. Я хотів передати свої відчуття, біль від втрати товаришів, тугу за Батьківщиною, щоб глядачі перейнялися настроєм і диханням тієї далекої, але й досі такої близької для нас війни. Ми ніколи не зможемо стерти з пам’яті події майже тридцятирічної давнини. Колишніх афганців не буває».
Пройшовши крізь війну в Афганістані, відчувши на собі усі труднощі подій 90-х, зіткнувшись віч-на-віч зі смертю, Сергій усвідомив силу віри в Бога. Тому він вважає для себе великою честю довіру, яку йому виявили, запросивши створити Поклонний Хрест на місці загибелі царської сім’ї в урочищі Ганиної ями в м. Єкатеринбурзі та Поклонний Хрест в Покровській церкві м. Тирасполя.
Що кажуть про нього друзі
Сергій дуже працьовитий. Його друзі кажуть, що на нього можна покладатися, йому можна довіряти. Красною лінією його творчого шляху була колись і залишається тепер патріотична тематика. Він цілком усвідомлює, наскільки важливо передавати підростаючому поколінню через свої роботи вічні цінності: мир, добро, любов до близьких, до рідної землі та вміння нести відповідальність за її долю.
Нині за підтримки та сприяння Президента ПМР, держадміністрації Тирасполя, Придністровської асоціації ветеранів війни в Афганістані, Тираспольського об’єднаного музею Сергій Горульов працює над творами, які стануть експонатами майбутнього музею воїнів-інтернаціоналістів у придністровській столиці.
Ірина МАСЛОВА.