Придністровцям добре знайома постать Героя Радянського Союзу Сергія Iвановича Полецького, але мало хто знає про його життя і подвиг.
Учасник Великої Вітчизняної війни Сергій Полецький народився 25 вересня 1907 року в Бендерах у сім’ї ветерана Російсько-японської війни Івана Полецького.
«Сергій Іванович – це рідний брат мого діда Миколи Івановича, який народився в сім’ї учасника Російсько-японської війни, зауряд-прапорщика Івана Логіновича Полецького. Уже в дитинстві хлопчик дізнався, що таке війна: взимку 1918 року він допомагав залізничникам, які обороняли станцію Варниця», – розповів онук Героя Радянського Союзу Артем Полецький.
«Історію свого діда я дізнався від матері. Вона народилася в листопаді 1941-го, і свого батька більше ніколи не бачила. Так само, як і він ніколи не побачив свою дочку», – ділиться Артем.
Після подій Громадянської війни сім’я переїхала до Тирасполя, тут Сергій закінчив шосту школу і у 20 років був призваний на термінову службу в Червону Армію. Згодом він вирішив поєднати своє життя з військовою справою, захистом Батьківщини та вступив до Одеської артилерійської школи ім. М. В. Фрунзе, по закінченні якої в 1931 році у званні лейтенанта був направлений в Ульяновськ, а через 2 роки – в Приамур’я, на Далекий Схід.
З початком Великої Вітчизняної війни його одразу відправили на фронт. Оборона Москви, важкі бої під Вязьмою, Сталінградська битва, бої за Кенігсберг – війна загартувала молодого офіцера. Чого тільки вартий запис у його нагородному листі: «Ураганним вогнем не раз наводив жах на гітлерівців».
Навесні 1945 року вже полковник Сергій Іванович командував артилерією 16-го гвардійського стрілецького корпусу 11-ї гвардійської армії 3-го Білоруського фронту. Відзначився він під час штурму Кенігсберга та Піллау. Під його керівництвом корпусна артилерія успішно вела вогонь на підступах до цих міст та на їхніх вулицях. Одним із перших він переправився через річку Прегель і довгий час залишався на передовій. До речі, саме в тих боях артилерист був тяжко поранений.
Сергія Полецького було нагороджено двома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями «За оборону Москви» та «За оборону Сталінграда».
«Під час запеклих боїв за взяття міста-фортеці Піллау, він був смертельно поранений. Це сталося 25 квітня 1945 року. День Перемоги наш земляк зустрів у госпіталі, а дізнавшись, що фашистська Німеччина капітулювала, сказав: «Як же хочеться жити, хлопці!» На жаль, лікарі не змогли врятувати його життя, і 15 травня він помер. Однак 9 травня офіцер все-таки дізнався, що йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу», – розповіла директор Бендерського історико-краєзнавчого музею Ірина Смирнова.
Про те, яким було життя солдат на війні, розповідають цінні реліквії, що дісталися у спадок онуку Героя Радянського Союзу Артему Полецькому від свого уславленого діда. «Його фронтові листи, адресовані дружині, – от якби не знати, що ці листи були написані на фронті, під час важких боїв, я б подумав, що це якась романтична ідилія. Люди того покоління й у грізну годину зберегли своє кохання, вони вміли любити, цінувати життя навіть у важких умовах війни. Це були неймовірно ніжні листи. Я, звичайно, не буду їх озвучувати, але скажу так: вони сповнені любові, ніжності та краси. Сьогодні таких листів не пишуть.
Є у нас фотографія (така сама на його меморіалі), на звороті якої дуже ніжні слова, звернені до нього. Іще слід пам’ятати, що після його загибелі минуло більш ніж 30 років на той момент. Вони вміли любити, цінувати життя, дорожити одне одним, хоча й несли тоді такі важкі втрати», – розповів онук героя Артем Полецький.
Похований наш видатний земляк далеко від дому – на меморіалі «1 200 воїнам-гвардійцям» у Калінінграді, на першому в СРСР місці пам’яті, спорудженому в повоєнний час. Він увічнює подвиг радянських солдатів. Там же є бронзовий бюст С. І. Полецького. Такий же з’явився минулого року і на площі Героїв у Бендерах. Ім’я Полецького присвоєне Бендерській школі № 7. Воно викарбуване й на меморіальній дошці на будівлі гуманітарно-математичної гімназії столиці. До 110-ї річниці від дня народження героя в Придністров’ї випустили пам’ятну срібну монету.
Ім’ям Сергія Полецького названі вулиці в Калінінграді, Поліську, і, звичайно ж, на Батьківщині героя – в Тирасполі
Марія КРАВЕЦЬ.
Фото: bendery-ga.org