Умінню відгадувати загадки в давні часи надавалося дуже велике значення: воно було мірилом мудрості й розуму. Від цього вміння залежала подальша доля людини, а іноді й саме життя. Загадки – це своєрідний скарб нашої мови, який дістався нам у спадок від предків. Вони охоплюють майже весь людський світ, усю природу, господарське буття людини.
Ось, наприклад, у русальній пісні співається:
Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за єю да русалочка:
– Ти послухай мене, красна панночко,
Загадаю тобі три загадочки,
Як угадаєш – до батька пущу,
Не угадаєш – до себе візьму.
Відгадування загадок було важливою частиною весільного обряду – це був своєрідний екзамен на розумову зрілість молодого чи молодої.
У ліричних піснях є згадки про той давній звичай.
Дівчинонько моя, Галю, щось я тобі загадаю;
Як вгадаєш – моя будеш, не вгадаєш – чужа будеш.
Традиційними в багатьох видах фольклору були такі загадки:
Що на світі найпрудкіше, Що на світі найситніше, Що на світі наймиліше?
Уникнення небезпеки, подолання перешкоди завдяки відгадуванню загадок – відомий мотив у казках багатьох народів світу. В українських фантастичних казках серед різних видів змагання з ворожими силами (зі Змієм, Кощієм, Велетнем) є і випробовування загадками. Перемога завжди за тим, хто може відповісти на всі каверзні запитання.
У народних казках герою часто доводилося відгадувати загадки, щоб досягти своєї мети чи побороти противника (наприклад, «Мудра дівчина»).
Отже, це дотепне метафоричне запитання, поставлене у формі хитромудрого короткого опису будь-якого предмета чи явища, завжди було неодмінною умовою не лише розумового розвитку дитини, а й випробовування кмітливості, мудрості та зрілості дорослих.
Специфіка загадок полягає в тому, що в них зашифровано якийсь предмет чи явище, і треба відшукати його первісне значення.
Загадки мають багато спільного з прислів’ями, приказками, образними порівняннями. Їх об’єднує насамперед метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою й побутом, а також стислість і чіткість викладу.
Загадки виникли дуже давно, коли людина ще не розуміла багатьох явищ природи, боялася й обожнювала їх. Щоб пристосуватися до диких тварин, до небесних явищ (грому, блискавки), до різноманітних духів та дивовижних істот, у яких тоді вірили, їм давали умовні імена, назви, щоб не прогнівити.
Дуже цікаво відображують загадки народний світогляд, наприклад, про день і ніч, які ворогували між собою: «Сестра до брата в гості йде, а брат від сестри втікає», «Двоє стоячих, двоє ходячих, та два роздорники». (Небо і земля, сонце і місяць, день і ніч)
Загадки були і засобом виховання, розвитку розуму, перевірки кмітливості. Вони спонукають до порівняння, зіставлення речей, вчать спостерігати за природою, виділяти головне.
Тематика загадок
Явища природи: «А що сходить без насіння?» (Сонце); «А що біжить безперестанку?» (Час); «А що шумить без буйного вітру?» (Річка)
Людина: «Між білими березами талалай плеще». (Зуби, язик)
Рослинний і тваринний світ: «Чотири чотирники, два закопирники, а третій вертун». (Корова); «Хату на хаті має, жабам рахунок знає». (Лелека); «Вдень мовчить, а вночі кричить». (Сова)
Духовне життя людини: «А що плаче – сліз не має?» (Серце); «А що горить без полум’я?» (Любов)
Трудова діяльність: предмети побуту, знаряддя праці: «Між ногами – тривога, на пузі дорога». (Прядка); «В лісі росте, у коня товсте, у баби теліпається». (Сито)
Загадки можуть мати національні образи: «Прийшли татари, людей забрали, а хата вікном утекла» (Рибалка. Риба, вода, волок); «Під одним козирком чотири козаки стоять» (Ніжки стола).
Ознаки загадки
Конкретність теми, лаконізм, стійкість традиції українського народу.
Основні типи
Предмети зіставляються на основі їхнього загального зовнішнього вигляду, схожості: «За лісом, за пралісом золота діжа горить». (Сонце); «Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм лупай, під лупаєм сапай, під сапаєм хапай». (Волосся, вії, очі, ніс, рот) Зіставлення предметів відбувається на ґрунті їхньої зовнішньої схожості за кольором: «Два ряди білих хуст, а всередині червона запаска». (Зуби і язик); «Красно, ясно в землю вросло». (Буряк)
Предмети зіставляються на основі ознак їхньої внутрішньої організації: «В одній барилі та дві пиві, а барило без дна і без чопа». (Яйце)
Предмети порівнюються за їхніми функціями та роллю в побутовому житті народу: «Біленьке, синеньке, увесь світ одягає». (Голка)
Предмети порівнюються за особливостями їхнього руху, співвідношенням нерухомого і рухомого: «Батько лежить у сповитку, а син пішов по світу». (Вогонь і дим); «Стоїть дід над водою, коливає бородою». (Очерет)
Предмети зіставляються за особливостями їхнього руху та на основі спільних властивостей їхнього переміщення та їхньої поведінки: «Без ніг, без рук, а вилізе на друк». (Горох); «Без рук стука, без вогню горить». (Блискавка і грім)
Форма загадок
Загадки-запитання складаються з одного питального речення, яке зазвичай починається з’ясувальними сполучниками: «що то», «хто», «кому». Творення художнього образу в цих текстах відбувається за принципом повідомлення якостей і властивостей предмета загадування. Наприклад: «Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?» (Ячмінь); «Що то: з гори лисий заглядає, а з долини босий бреше?» (Місяць та собака); «В кого кам’яна сорочка?» (В черепахи); «Хто на собі ліс носить». (Олень)
Загадки-розповіді можемо назвати найменшими художніми творами з найрізноманітнішою тематикою. Наприклад, певні загадкові формули становлять маленькі ескізи, замальовки з навколишнього життя, хоч за цими картинками «проглядає» всього одна річ, якесь одне явище: «Гуска плавала, плавала і загубила хвіст». (Голка); «Стоять коні на припоні, не п’ють, не їдять, а щоденно гладшають». (Огірки). Часто такі малюнки забарвлені доброзичливим народним гумором: «Сидить дід за дошками, стріля в бабу галушками». (Ткацький верстат) «Між двома осиками б’ються хлопці язиками». (Дрова і вогонь). Деякі з цих творів нагадують сатиричні каламбури: «Півень каже «Кудкудак», курка каже «Так!» (Чоловік їсти просить, а жінка каже – чортового батька).
Загадки-байки – це короткі, здебільшого ритмізовані, з м’яким полиском гумору сюжетні твори. Вони мають струнку композиційну будову, зазвичай складаються з двох-трьох розповідних речень, часом містять питальне. Вони вимагають не лише образного сприйняття довколишнього світу, але й досконалого його знання. «Прийшла шайда-байда, взяла штрики-брики; як почули м’якиники та сказали житникам: «Сідайте на вівсяники, доганяйте шайду-байду, віднімайте штрики-брики». (Вовк вхопив козу, почули собаки й почали гавкати, ніби кажучи людям: «Сідайте на коней, доганяйте вовків та відніміть козу»), або загадка: «Прийшла Тота під наші ворота, питається Лепети: «Чи вдома Понура?» (Прийшов вовк і питає собаки, чи вдома свиня).
У цій загадці-байці назви тварин сховані під іменами, в яких зашифровано риси, характерні для тварин, про які йдеться.
«Книжні» загадки, міні-твори, що мають сюжет і, очевидно, потрапили до фольклору. Наприклад, «Ко мні, растущу у землі, прийде сівня Адамова; обрубаста мі руці і нозі, возложиша на главу мою вінець і омрачихомся ми світ». (Млинове каміння) «Із землі создан, яко Адам; ввержен в пещ огненную, яко три отроці; на колесницю возведен, яко Іосихв; от чрева єго всі ми питаємся; а умроша п не погребова». (Горщик глиняний)
► Загадки у формі стислого діалогу. Як відомо, діалог – це тип усного мовлення, який за своєю формою є розмовою двох або кількох осіб. Загадка (за будовою двочленна), також передбачає діалог. Наприклад, «Швидка-прудка, куди йдеш?» – «А тобі, стрижене-мижене, нащо?» (Вода і очерет); «Стукотни, грукотни, куди ви йдете?» – «Смалене, палене, на що вам те?» (Відра й горшки).
Тестове опитування
1. Від якого слова походить слово «загадка»?
А Говорити; Б відтворювати; В гадати; Г сміятись.
2. Яка загадка складається з одного питального речення за допомогою слів «Що то», «Хто»?
А Загадка-розповідь; Б загадка-байка; В загадка-діалог; Г загадка-запитання.
3. Яку загадку можемо назвати найменшим художнім твором?
А Загадка-розповідь; Б загадка-байка; В загадка-діалог; Г загадка-запитання.
4. Які є загадки з гумористичним сюжетом?
А Загадка-розповідь; Б загадка-байка; В загадка-діалог; Г загадка-запитання.
5. Які загадки за своєю формою є розмовою двох або кількох осіб?
А Загадка-розповідь; Б загадка-байка; В загадка-діалог; Г загадка-запитання.
6. Яка тематика загадки «Вдень мовчить, а вночі кричить»?
А Рослинний і тваринний світ; Б трудова діяльність; В людина; Г явище природи.
7. Яка тематика загадки «В лісі росте, у коня колихається, у баби теліпається»?
А Рослинний і тваринний світ; Б трудова діяльність; В людина; Г явище природи.
8. Яка тематика загадки «Між білими берізками телепай плеще»?
А Рослинний і тваринний світ; Б трудова діяльність; В людина; Г явище природи.
9. Яка тематика загадки «А що сходить без насіння?»
А Рослинний і тваринний світ; Б трудова діяльність; В людина; Г явище природи.
10. Яка тематика загадки «А що плаче — сліз не має»?
А Духовне життя людини; Б трудова діяльність; В людина; Г явище природи.
11. Відгадайте загадку «Під одним козирком чотири козаки стоять»:
А Ніжки стола; Б стіни хати; В ліжко; Г піч.
12. Відгадайте загадку «А що горить без полум’я?»:
А ненависть; Б любов; В зрада; Г радість.
На уроках української мови можна використовувати загадки для розвитку в дітей кмітливості, уміння зіставляти, у звичайному бачити прекрасне, привабливе, гарне і таємниче. Загадка найбільше зацікавлює дітей, коли вона стає відправним моментом для бесіди про те, яку нову тему вивчатимуть, щоб закріпити слова зі словника, для логічних вправ і класифікації предметів. Отже, в будь-якому разі загадка на уроці допомагає справі виховання, навчання, розвитку мовлення і мислення дітей
Хто ти? Що? Твоє ім’я?
– Іменна моя сім’я.
Знають всі в ній поіменно.
А зовуть сім’ю – … (іменник)
Наче лицарі казкові,
Вірно служать рідній мові.
Так слова єднати вміють,
Що усі їх розуміють. (Відмінки)
Є в людини на прикметі
Сотні, тисячі предметів.
Та щоб їх розмежувати,
Що й кому належить знати,
Поділив усіх як слід,
Добре нам відомий … (рід)
Я іменник і вживаюсь тільки в множині, — А закінчення ви, друзі, замініть мені –
Стану травкою, що сохла у погожі дні,
І вживатимусь відтоді в однині.
Який я іменник? (Сіни – сіно)
Вправа «Кросворд»
1. Дві тополі донизу вершинами ростуть. (Коси)
2. Десять хлопців на спинах крижинки несуть. (Пальці)
3. Язика не має, а розповідає. (письмо)
4. Зелене теля на прив’язі товстіє. (Кавун)
5. Куди мені треба, туди й полечу, там і заговорю. (Лист)
6. Сам ще далеко, а круглі чорні вже добігли. (Очі)
7. Не розбивши горщичка, не з’їси кашки. (Горіх)
Шарль Бодлер, класик світової літератури, говорив:
«У загадках виблискує весь утаємничений світ з його символічними змістами, подібностями, аналогіями. Розгадати ці смисли вдається дуже спостережливій людині».
Бажаю вам завжди бути спостережливими, творчими та мудрими. І пам’ятайте: «Думати добре, а відгадувати – ще краще».
Галина КРИЖАНIВСЬКА.