Напередодні новорічних і різдвяних свят Придністровський державний ансамбль танцю і народної музики «Виорика» в черговий раз зробив тираспольчанам та гостям столиці передсвятковий подарунок – 22 грудня виступив у Палаці Республіки з великим традиційним концертом «Вине Анул Ноу».
У залі був очікуваний аншлаг, причому всі квитки розкупили заздалегідь. Широко відомий творчий колектив показав усі найяскравіші та запальні номери: молдавські народні танці «Хора сатулуй», «Рэзэшаскэ», «Зориле Нистрене»; танцювальні сюїти «Болгарська», «Циганська», які полюбилися глядачам; хореографічні фантазії російської й української тематики; гуцульський танець «Перетупи». Крім того, шанувальники мистецтва дістали можливість насолодитися українськими та молдавськими жартівливими постановками.
«Концерт тривав практично дві години, – сказав журналістам після його завершення художній керівник і головний балетмейстер колективу Iгор Чобану. – Програма була надзвичайно цікава, насичена і різноманітна. Наші шанувальники досить обізнані, виховані та вдячні глядачі, які тонко розуміють душу народного танцю. Вони вже не вперше насолоджуються репертуаром хореографічного ансамблю, в якому рівноправно вживаються ретельно відточені російські, українські, молдавські, болгарські та циганські хореографічні композиції. Всі номери були прий-
няті схвально. Упевнений, таке видовище додасть усім, хто відвідав концерт, гарного настрою та позитивних емоцій для завершення 2024 року і зустрічі Нового 2025-го».
За вже давньою традицією на передноворічних концертах ПДАТіНМ «Виорика» на одній сцені разом із придністровськими танцюристами й музикантами виступають спеціально запрошені іноземні гості. Цього разу таким учасником став відомий співак, телеведучий, композитор і поет із Кишинева Андріан Урсу. Свої пісні (тобто вірш і музику) він пише сам. І, зрозуміло, сам їх і виконує. Його концерти в Молдові на сьогодні надзвичайно популярні, вони наповнені музикою та емоціями, незвичайними інтерпретаціями улюблених пісень і новими композиціями народної та естрадної музики. Артист має талант дарувати радість серцям і душам глядачів.
«Я ніяк не чекав, що мене з такою гостинністю, доброзичливістю та розумінням приймуть тираспольчани, – сказав він журналістам після концерту. – Виступати було легко, всі мої пісні, що пролунали зі сцени, естрадні чи народні, публіка всіляко підтримувала. Для будь-якого артиста приємно, коли глядачі знають твої пісні або хоча б чули їх, коли в залі підспівують! Це справжнє єднання душ».
Дійсно, зал тепло приймав і бурхливо вітав як «Виорику», так і Андріана Урсу. Своє захоплення і любов цінителі музики й танцю висловлювали тривалими оплесками, цим вони дякували артистам за виконавську майстерність. Коли стихли останні овації, наш кореспондент звернувся до глядачів із проханням розповісти газеті про те, які почуття викликав у них концерт і що їм дало емоційне спілкування з артистами.
Ніна Петрівна: «Захват! Я зворушена красою танців, їх постановкою, синхронністю і самовіддачею танцюристів! Як красиво, як душевно, як щиро! Рекомендую всім обов’язково відвідати концерт Придністровського ансамблю танцю і народної музики «Виорика». Це наші традиції, наша культура, наша історія! Низький уклін усім організаторам та виконавцям».
Владислава: «Ансамбль «Виорика» – унікальний колектив, це наше надбання і гордість! Я обов’язково відвідую всі їхні концерти. Враження завжди прекрасне – цікава хореографія, фантастичні костюми, а головне – закоханість у свою справу. Я ніколи не бачила, щоб зал так довго не відпускав артистів, бурхливо аплодуючи».
Подружжя Бурлаченків: «Ми вперше побували на такому гарному концерті, чим дуже задоволені. Це було справжнє свято краси й гармонії. Кишинівський гість також виглядав різнопланово та гідно: і співак, і читець, і на дуду грець. Артисти на сцені танцювали та співали, а ми в залі живилися від їхніх духовних джерел. Майстерність виконавців заворожувала, дві години концерту пролетіли, як одна мить».
Олег та Валерія (одинадцятикласники): «Ми захоплюємося хореографією, особливо бальними та народними танцями. Серйозно ними займаємося. Тому сьогодні прийшли не просто відпочити й дістати задоволення, а і повчитися. Переймати професійний досвід старших товаришів, споглядаючи їх на сцені, – стократне задоволення».
Віктор РОМАНЮК.