ІСТОРІЯ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ В АРХІВАХ
Державна служба управління документацією та архівами продовжує просвітницьку місію зі збереження історії придністровського краю та популяризації історичних знань із використанням сучасних засобів комунікації.
Починаючи з 2017 р., працівники архівної служби республіки під час реалізації науково-просвітницьких проектів продовжують знайомити читачів з архівними документами, а також біографіями видатних людей Придністров’я, які становлять суспільний інтерес.
Свідченням цього є чергова публікація, розміщена на офіційному сайті архівної служби (http://gsuda.gospmr.org/) в рубриці «Архівний документ місяця» (вкладка «Проекти»). Вона приурочена до Дня захисника Вітчизни та присвячена темі складання військової присяги, яка була дана 23 лютого 1939 р. старшим лейтенантом Охотниковим Сергієм Миколайовичем, військовослужбовцем першого батальйону 55-го залізничного полку внутрішніх військ НКВС. Особливої історичної цінності набуває його особистий підпис під важливим для кожного захисника Батьківщини документом, що накладає на нього додаткову відповідальність.
Складення військової присяги – знакова подія в житті кожного військовослужбовця. Це момент істини, коли кожен солдат, захисник рубежів Батьківщини починає усвідомлювати своє призначення та відповідальність, що лягає на його плечі. Слова урочистої клятви лаконічні і прості, однак у них міститься вся суть ратної справи.
У січні 1939 р. текст присяги був приведений у відповідність до Конституції СРСР, прийнятої 1936-го, яку історики-дослідники нерідко називають «сталінською». На додаток до цього було затверджено нове положення про порядок її складання. Відповідно до нього цій важливій для Збройних сил процедурі було повернуто колишню назву «Військова присяга», а також встановлювався індивідуальний порядок її ухвалення. І саме 23 лютого 1939 р., у день 21-ї річниці РСЧА та РСЧФ, особовий склад прийняв військову присягу, керуючись уже новим Положенням. Серед них був і боєць Охотников.
Хто ж такий Охотников Сергій Миколайович? Відповідь на це запитання також можна знайти в «Документі місяця». Він народився 1902-го в м. Кам’янець-Подільськ у сім’ї муляра, навчався в церковно-парафіяльному училищі, а у грудні 1919 р. вступив добровольцем до Кам’янець-Подільського червонопартизанського загону. Пізніше була служба у 25-му прикордонному загоні 153-ї бригади, перед якою стояло завдання охорони та оборони державного кордону на ділянці від Тирасполя до Чорного моря, демаркації кордону з Румунією. Для охорони цього військового підрозділу була виділена ділянка кордону довжиною 249,2 км, що охоплює території Дубоссарського, Григоріопольського, Тираспольського та Слободзейського районів. 1927-го Охотников був призначений на посаду начальника прикордонної застави 25-го прикордонного загону м. Тирасполь, а через чотири роки переведений начальником прикордонної застави 2-го прикордонного загону м. Рибниці. Важкими дорогами Великої Вітчизняної пройшов прикордонник з великої літери, підполковник Охотников, воюючи на різних фронтах. Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора та Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю «За оборону Москви», почесним знаком «Заслужений працівник НКВС».
Текст воїнської присяги зразка 23 лютого 1939 р.
«Я, громадянин Союзу Радянських Соціалістичних Республік, вступаючи до лав Робітничо-селянської Червоної Армії, приймаю присягу й урочисто присягаюся бути чесним, хоробрим, дисциплінованим, пильним бійцем, суворо зберігати військову та державну таємницю, беззаперечно виконувати всі військові статути та накази командирів, комісарів і начальників.
Якщо ж за злим наміром я порушу цю мою урочисту присягу, то нехай мене спіткає сувора кара радянського закону, загальна ненависть і зневага трудящих».
1946-го звільнився в запас з посади командира полку. Відтоді його життя пов’язане з Тирасполем. Понад два десятки років працював у системі кінофікації, зокрема на посаді директора кінотеатрів ім. Ткаченка та ім. Октябрської революції. Обирався засідателем народного суду м. Тирасполь. Помер 1984 р.
Це була людина, беззавітно віддана одного разу складеній воїнській присязі. Таких бійців і командирів, які залишилися вірними урочистій клятві на вірність Батьківщині у найсуворіших випробуваннях, були мільйони.
ДО ВІДОМА. Текст чинної в ПМР воїнської присяги був затверджений Постановою Уряду 20 грудня 1991 р.
Микола КОЛЕСНИК.