I не порахувати, скільки молодих життів забрали наркотики. Це справжнє лихо для людства. Не обійшло воно і наш край. I хоча масштаби трагедії не такі, як у 90-ті, все ж таки перемогти це соціальне зло поки не вдається.
Наркоторговці «йдуть у ногу з часом», постійно видозмінюють способи поширення згубних для організму речовин, використовуючи сучасні засоби комунікації. Найчастіше вживаними є так звані «закладки». Незмінним залишається лише напрямок вістря удару наркомафії – це молодь, ті, хто тільки починає жити й не має відповідного досвіду.
Одними з перших, хто стає на шляху розповсюджувачів цієї зарази, є співробітники правоохоронних органів. Вони не лише затримують, викривають, розслідують, а і організовують профілактичну роботу. Саме в ній запорука успіху в боротьбі зі злочинними проявами.
Упродовж березня співробітники МВС республіки проводять спеціальну операцію під назвою «Кристал». Аудиторія – школярі та студенти.
Цього тижня інспектори у справах неповнолітніх Рибницького УВС побували в місцевій школі № 11. Відбувся довірливий діалог зі старшокласниками про наслідки участі у злочинах, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків. Встановленню неформального контакту сприяла демонстрація документального фільму з життєвими сповідями тих, хто відбуває покарання за збут заборонених речовин. Охоронці правопорядку докладно розповіли юнакам та дівчатам про кримінальну відповідальність, яка настає в разі вчинення протиправних діянь.
Міліціонери нагадали: нешкідливих наркотиків не буває, позбутися залежності практично неможливо. Особливу увагу приділили тому, що багато молодих людей прагнуть заробити гроші, не докладаючи особливих зусиль. Деякі навіть спілкуються в соціальних мережах із тими, хто поширює наркотики, пропонує приєднатися до «спільної справи», при цьому свідомо не згадуючи про сумні наслідки у вигляді суворого покарання за цей вид злочину. Заслуговує уваги те, що за поширення наркотичних і психотропних речовин кримінальна відповідальність настає з 16 років.
Під час профілактичної бесіди міліціонери відповіли на запитання школярів. Залишається тільки сподіватися на те, що роз’яснення не залишаться «голосом волаючого в пустелі».
Микола КОЛЕСНИК.
Фото mvdpmr.org