На майданчику ДУ «Приднестровская газета» стартував цикл заходів, присвячених 80-річчю Перемоги. Учням столичної середньої школи № 7, Республіканського українського теоретичного ліцею-комплексу і студентам ПДУ показали художній фільм режисера Леоніда Бикова «В бій ідуть тільки «старики».
Творчий колектив республіканської газети «Гомін», що видається українською мовою, ініціював показ радянської кінокласики про подвиг народу у Великій Вітчизняній війні для молодого покоління. Мета проекту – дати молоді можливість не тільки дізнатися про події тих років через призму кіномистецтва, а й відчути важливість збереження миру і цінностей, за які боролися наші предки.
Зі вступним словом перед молодіжною аудиторією виступила відомий кінознавець, заслужений діяч мистецтв ПМР, актриса, ведуча ТСВ Світлана Солянкіна. Артистка зауважила, що радянське кіно – це більше, ніж кіно. Це ціла епоха, відображена в шедеврах, які стали частиною культурної спадщини народу і не втратили своєї актуальності. Створювалися такі фільми, які пережили час і стали символами стійкості, героїзму і любові до Батьківщини. Ці шедеври є невіддільною частиною нашої ідентичності, залишаючись актуальними й нині.
Ідея зняти фільм «В бій ідуть тільки «старики» прийшла режисерові Леоніду Бикову давно. У роки війни він мріяв стати льотчиком, проте через маленький зріст його не взяли в льотне училище. Однак любов до цієї героїчної професії жила в ньому. Після того, як на початку 70-х Биков переїхав з Ленінграда до Києва, він вирішив зняти свій перший фільм на кіностудії ім. О. Довженка саме про військових льотчиків.
Однак, написаний сценарій не сподобався службовцям Держкіно, його визнали «негероїчним, занадто музичним». Тоді Биков став зачитувати окремі сцени сценарію під час гастролей у різних містах Радянського Союзу. Це викликало інтерес і гарячий захват у глядачів, що переконало режисера у праві фільму на життя. Поступово сценарій підтримали учасники Великої Вітчизняної. Значну допомогу надав маршал авіації, тричі Герой Радянського Союзу Олександр Покришкін. Ознайомившись зі сценарієм буквально за одну ніч, він розпорядився видати знімальній групі відразу п’ять літаків.
Фільм розповідає про долю групи радянських льотчиків-винищувачів, що воювали з німецькими загарбниками. Ця картина вражає своїми глибокими характерами, емоційністю та яскравістю відтворення воєнної епохи. Сюжет стрічки немов складається з окремих історій.
Розповідь про льотчика-винищувача, який одного разу, не витримавши нелюдського напруження атаки, поступився противнику в повітряному поєдинку, вийшов із бою. І з тих пір – «зламався». Розповідь про любов узбецького юнака на прізвисько «Ромео» і дівчини-льотчиці Маші, про весілля, яке вирішено було зіграти попри війну, і якому не судилося збутися через загибель нареченого, а кількома днями пізніше і нареченої. Про те, як капітана Титаренка, що літав на трофейному «мессері», помилково збили свої зенітники.
«Візитною карткою» фільму є пісня «Смуглянка», а поряд із нею також лунають «Вечірній дзвін», «Ніч яка місячна», «Ой у лузі червона калина». Вони пронизують сюжет різними настроями та емоціями, в ролі їх виконавців виступають по черзі і курсант-випускник на прізвисько «Смуглянка», і старший лейтенант Скворцов, і всі герої разом, оскільки друга «співоча» ескадрилья уособлює дружну і злагоджену співочу капелу.
На широкий екран фільм вийшов 12 серпня 1974 року. За півроку стрічка зібрала на своїх сеансах понад 44 мільйони глядачів різного віку, посівши четверте місце в прокаті. Такий успіх став великою несподіванкою як для творців фільму, так і для Держкіно.
У своєму чудовому фільмі «В бій ідуть тільки «старики» Леонід Биков проникливо і майстерно розповів історію про подвиг, дружбу, кохання і героїзм. Через долі героїв режисер розкриває вічні цінності – вірність товаришеві, мужність перед лицем смерті та любов, яка залишається непереможною навіть у найважчих випробуваннях.
Своїм враженням поділилася студентка другого курсу ПДУ ім. Т. Г. Шевченка спеціалізації «Реклама та зв’язки з громадськістю» Анастасія Арнаут. Дівчина розповіла, що часто з батьками переглядає радянські фільми про війну. Для неї ці вечори стають невіддільною частиною сімейних традицій, де вони занурюються в атмосферу тієї епохи, відчувши не тільки трагізм подій, а й гордість за подвиг людей, які вистояли в найстрашніші часи.
«В бій ідуть тільки «старики» – це глибоко зворушлива історія про дружбу і ціну перемоги. Леонід Биков створив картину, в якій війна показана не тільки через сцени бою, а й через живі, щирі характери льотчиків, їхні мрії, гумор і сум за втраченим. Дивлюся не в перший раз, однак фільм усе ще залишає тепле, щемливе почуття – він змушує посміхатися, а потім усвідомлювати, наскільки крихке життя на війні. Його чарівність у щирості, людяності й тонкому смутку, який залишається в серці після перегляду», – підсумувала Анастасія.
Демонстрація фільмів про Велику Вітчизняну війну, що увійшли до золотого фонду не тільки радянського, а й світового кіномистецтва, триватиме протягом березня-квітня. У ці дні кінострічки не просто нагадують про минуле, а й змушують задуматися про те, як важливо зберігати пам’ять і цінувати світ, у якому ми живемо.
Ольга КВIТКА.
Фото автора.