Ім’я твоє невідоме, ПОДВИГ ТВІЙ БЕЗСМЕРТНИЙ

На Меморіалі Слави в Тирасполі відбулася хвилююча і глибока за змістом подія – перепоховання останків Невідомого солдата – безіменного радянського воїна, полеглого у квітні 1944 року в Парканах і нещодавно знайденого пошуковцями молодіжного руху «Спадкоємці перемог».


У церемонії взяли участь Президент республіки Вадим Красносельський із сім’єю, Голова Уряду Олександр Розенберг, заступник Голови Верховної Ради Галина Антюфєєва, перший Президент Придністров’я Ігор Смирнов, Надзвичайний і Повноважний Посол РФ у РМ Олег Озеров, архієпископ Тираспольський і Дубоссарський Сава, керівники органів державної влади та управління, представники громадських організацій, військовослужбовці, кадети, юнармійці, ветерани та небайдужі мешканці нашої республіки.

Траурна процесія вирушила від кіно-театру «Тирасполь». Артилерійський лафет із труною, в якій лежали останки радянського бійця, очолював колону. Під звуки легендарної композиції «Від героїв минулих часів» у виконанні оркестру Головного штабу Збройних сил республіки процесія рухалася площею О. В. Суворова до Меморіалу Слави. Біля каплиці святого Георгія Побідоносця літію за покійним відслужив архієпископ Сава. Потім труну з останками воїна було поховано на оновленому меморіальному комплексі, де нещодавно встановили пам’ятник Невідомому солдатові. При цьому необхідно зазначити, що новий монумент на тираспольському Меморіалі Слави створювався за аналогією з тим, що був відкритий біля Кремлівської стіни в Олександрівському саду столиці Росії в 1967 році.У пам’ять про всіх захисників, полеглих за свободу та незалежність Батьківщини, оголосили хвилину мовчання. До присутніх звернувся Вадим Красносельський:

«Ми сьогодні віддаємо останні почесті невідомому солдату, перепоховуємо останки невідомого героя. Подія досить суперечлива: водночас і радісна, й сумна. Адже на сьогодні точно ніхто не може сказати, скільки таких невідомих солдатів ще лежать на полях битв. Сотні тисяч, можливо, набагато більше. Саме вони – ці невідомі солдати, невідомі герої – відстоювали нашу Батьківщину. Гинули. Горіли. Тонули на переправах, у тому числі через річку Дністер. Гинули в літаках. Гинули в полі. Саме вони визволили нашу Батьківщину – Радянський Союз. Саме вони звільнили всю Європу від німецько-фашистської чуми. Саме вони погасили печі, що топилися людськими кістьми в концтаборах. Це правда. Це зробив радянський солдат-визволитель, солдат славного покоління переможців», – наголосив він.Посол Росії Олег Озеров у своїй промові зазначив:

«Наші загиблі – як вартові. Вони охороняють нас, але й дають нам сили для того, щоб відстоювати ті ідеали, за які загинули мільйони людей під час Великої Вітчизняної війни».

Після траурно-меморіальної церемонії Глава республіки провів прес-брифінг із представниками ЗМІ. «Чому наш новий тираспольський монумент схожий на пам’ятник Невідомому солдатові біля Кремлівської стіни в Москві?» – запитали його.

«Московський Меморіал став символом Невідомого солдата, – відповів він. – І ми вирішили в менших формах відтворити символ доблесті Невідомого солдата, його могили. Композиція, на мою думку, досить гідно вписалася. Я дякую всім, це непроста справа. Ось цей прапор важить тонну двісті, він, як і належить, вилитий із чавуну в повних, так би мовити, розмірах. Знову ж таки, це пам’ять, і якщо берешся за щось подібне, то робити треба, як належить, на віки».

Церемонія стала частиною пам’ятних заходів, присвячених двом важливим датам – 80-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 81-й річниці з дня звільнення Тирасполя від німецько-румунських загарбників. Згадані історичні події уособлюють героїзм, мужність та самовідданість захисників Батьківщини, які визволяли придністровську землю від ворога.

Проведення церемонії саме в цей пам’ятний рік актуалізує проблеми згуртованості, єдності суспільства та наступності поколінь, а також важливість збереження пам’яті про безсмертний подвиг, який забезпечив наше мирне майбутнє.

Подію громадського значення широко висвітлили багато закордонних ЗМІ, зокрема центральні російські телевізійні канали та друковані видання.


Олександр ПЕТРЕНКО.

Фото Сергія МАРЧЕНКА.