Відомий тираспольчанам міст через Дністер, зданий в експлуатацію 21 квітня 1970 року, вірою і правдою служить придністровцям ось уже 55 років. За цей час він став однією з пізнаваних архітектурних споруд міста.
Взимку 1969 року розпочалися підготовчі роботи зі спорудження нового пішохідного мосту, який мав з’єднати місто із зоною відпочинку на правому березі річки, куди городянам непросто було дістатися. А мешканцям правобережних сіл, своєю чергою, важко було потрапити на лівий берег річки – безпосередньо до Тирасполя. Поромна переправа, якою користувалися десятки років, ледве справлялася зі своїми навантаженнями.
До початку основних робіт протягом літа робітники вибирали з дна камінь, поглиблювали русло, забивали шпунти, встановлювали металеві палі. Водолази, одягнуті у спеціальні костюми, змушені були працювати на глибині практично наосліп. Багато довелося повозитися будівельникам з улаштуванням шпунтових огорож. У дно річки забивали спеціальні профільовані сталеві смуги завдовжки понад 10 метрів. Вони утворювали сталевий паркан, а коли він замикався, виходила надійна огорожа – щось на зразок циліндра, стінки якого були зі шпунтів. З огорожі електронасосами відкачували воду, завдяки чому мостобудівники мали змогу працювати на «сухому» дні річки. Так зводилися опори мосту. Роботи було багато і найрізноманітнішої. У середині лютого почалося укладання плит настилу. До кінця березня вже встановили бордюри, перила та почали фарбувати конструкції.
Це був не перший міст на Дністрі, але метод, яким він будувався, застосували вперше в СРСР. Сам міст збирали секціями на березі. Точно підігнані щити очищали струменем піску, щоб не залишалося іржі.
Рівно о четвертій годині дня 21 квітня біля мосту розпочався багатолюдний мітинг, під час якого групі будівельників вручили ювілейні медалі, почесні грамоти, цінні подарунки та грошові премії. Перший секретар Тираспольського міському партії Молдавії Павло Петрик перерізав червону стрічку. Тисячі тираспольчан і гостей, що приїхали з Бендер, побували того дня на упорядкованій набережній, неспішно прогулювалися на правий берег річки новим мостом, милуючись чудовою архітектурною спорудою.
Спочатку міст через Дністер споруджувався як пішохідний, але під час військових подій 90-х через нього пустили техніку, і після 1992 року невеликій кількості транспорту дозволено й досі переїжджати через нього. Міст неодноразово ремонтували та оснастили інтелектуальним підсвічуванням. Останній ремонт був проведений у 2024 році. Тут здійснили заміну компенсаторів та дорожнього полотна, щоб навантаження на міст залишилося колишнім. На сьогодні воно становить 3,5 тонни, тобто одночасно на відстані 50 метрів мостом можуть пересуватися 3-4 автомобілі. Деталі для його ремонту виготовляли на заводі «Електромаш».
Тираспольський міст, що сполучає два береги Дністра, є візитною карткою нашого міста. Звідси відкривається чудовий краєвид на центральну частину столиці та широкий повноводний Дністер. Часто на ньому можна побачити молоді подружні пари, які знімаються на тлі красеня Дністра.
У соцмережаж то тут, то там можна побачити вже відомі краєвиди, зокрема з міським пляжем, корабликами для прогулянок, видами на Меморіал Слави тощо. Всі ці знімки виконані місцевими фотографами й прибулими туристами саме з центральної частини нашого мосту. Він залишається привабливим місцем попри свій поважний вік.
Уляна БОНДАРЧУК.