Проблема викривлення та спотворення історії останнім часом набула яскраво вираженої актуальності. Етика пам’яті – це не просто моральне питання, а основа для формування світогляду людини та її громадянського виховання. Фальсифікація історії загрожує не лише історичній науці, а й політичній стабільності, культурній ідентичності та міжнаціональній довірі.
Саме тому в Інституті державного управління та соціально-гуманітарних наук ПДУ (ІДУіСГН) 23 квітня відбувся V Міжнародний молодіжний круглий стіл «Актуальні проблеми політичної теорії та політичної практики».
Його тема була сформульована так: «Історична пам’ять та історичне безпам’ятство: відлуння Другої світової в сучасній політичній історії». Гостями круглого столу виступили викладачі та студенти університету, члени Молодіжного парламенту при Верховній Раді, школярі та представники громадського руху «Юнармія», а також викладачі російських вишів і представники міськради міста Саки (Республіка Крим), які встановили онлайн-зв’язок з учасниками придністровського круглого столу за допомогою сервісу Яндекс.Телеміст.
Подію присвятили 35-річчю заснування ПМР. Голова ради молодих вчених ПДУ імені Т. Г. Шевченка, депутат Молодіжного парламенту республіки Василь Бадян оголосив учасникам форуму вітальний лист до ректора держуніверситету, професора Владислава Соколова.
Директор ІДУіСГН доктор соціологічних наук Олена Бобкова у своєму вступному слові зазначила, що нині на професійному рівні ведеться серйозна боротьба за уми та душі молодого покоління. Адже від того, на яких цінностях, переконаннях та ідеалах буде вихована нинішня молодь, залежить майбутнє нашої республіки.
«І саме вона, нинішня молодь, є сьогодні ареною, на якій розгортаються надзвичайно серйозні «бойові дії», що мають на меті завоювання (будь-якими шляхами та способами) умів і душ нових поколінь. Ми стоїмо на порозі святкування 80-річчя Великої Перемоги. Поміж заходів, які проводить наш університет, є і цей круглий стіл, орієнтований саме на молодих людей», – наголосила вона.
У першій доповіді «Структурні, змістові та методичні аспекти викладання історії Великої Вітчизняної війни в контексті робочої програми «Історія Росії» старший викладач кафедри гуманітарних наук Фінансового університету при Уряді РФ (м. Москва) Iгор Шорников наголосив, що більшість подій, які відбуваються нині в міжнародній політиці, багато в чому є результатом історичного забуття і тієї політики, що проводилася у Європі та на пострадянському просторі. Придністров’я на цьому тлі виглядає досить гідно і, на його думку, може послужити прикладом для будь-якої європейської держави щодо того, як слід будувати свої політичні системи та як захищати громадянський мир і народну єдність у своїй країні.
Доповідач поділився своїм досвідом викладання історії, детальніше зупинившись на темах, пов’язаних із Великою Вітчизняною війною. Він розповів про те, що проекти, які передбачають вивчення найбільш кровопролитної в історії людства війни через конкретні історії своїх дідусів і бабусь, більш ефективні, ніж звичайні уроки історії, вони допомагають глибше перейнятися темою.
«Коли я дав студентам завдання познайомитися з біографіями своїх рідних (дідусів і бабусь), вони, звичайно, спочатку виявляли невдоволення: навіщо їх ось так навантажують тим, що не належить до програми. Та згодом, у міру виконання завдань, стали дякувати мені за те, що дізналися про свою сім’ю багато такого, що просто вразило їх. Говорили, що відчували гордість за своїх рідних, за свою Батьківщину. Це реальний результат. Тепер ми щороку випускаємо збірку зі спогадами та свідченнями тих людей, які пройшли ту війну. І знаєте, це надзвичайно проникливі історії», – поділився власним досвідом Ігор Шорников.
Викладач кафедри політології та політичного аналізу ІДУіС-ГН Василь Бадян у своєму виступі «Значення публічної дипломатії в процесі протидії фальсифікації історії Великої Вітчизняної війни в умовах гібридних інформаційних маніпуляцій» підкреслив, що знання своєї історії допомагає людині краще розуміти та відчувати свою національну ідентичність та культурну спадщину. Він зазначив:
«Вивчення таких ключових подій, як Друга світова та Велика Вітчизняна війни, – це не тільки академічне завдання, а й моральний обов’язок перед майбутніми поколіннями. Ці події формують наше сприйняття світу, впливають на політичні процеси та суспільний настрій. Нинішня тенденція фальсифікації історичних фактів підриває основи нашого розуміння минулого і може призвести до спотворення історичної правди».
Голова молодіжного проекту «Співдружність Незалежних Держав», депутат Сакської міськради Республіки Крим Олександр Соценко говорив про причини та наслідки забутих уроків історії:
«Це скорочення у навчальних програмах годин, відведених на вивчення Великої Вітчизняної війни; це звернення до ветеранів тільки у свята; це формальне проведення заходів, які б сприяли збереженню історичної пам’яті. Ми перетворюємо пам’ять про війну на якийсь ритуал, не замислюючись про те, чому це сталося і що послужило причиною війни».
Асистент кафедри політології Факультету соціальних наук і масових комунікацій Фінансового університету при Уряді РФ (м. Москва) Віра Табак поділилася особистим досвідом додаткової мотивації студентів у процесі вивчення важливих історичних тем. Вона впевнена, що використання сучасних технологій навчання допомагає боротися з апатією, викликає інтерес у студентів та мотивує їх глибше занурюватися в тему.
Усього було заслухано 14 інформативних і пізнавальних досліджень та доповідей.
Віктор РОМАНЮК.
Фото прес-служби Верховної Ради.