«Про амністію з нагоди 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років та тридцять п’ятої річниці утворення Придністровської Молдавської Республіки»
З нагоди 80-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 років і тридцять п’ятої річниці утворення Придністровської Молдавської Республіки, відповідно до підпункту в) пункту 3 статті 70 Конституції Придністровської Молдавської Республіки, керуючись статтею 141 Регламенту Верховної Ради Придністровської Молдавської Республіки, Верховна Рада Придністровської Молдавської Республіки ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Звільнити від покарання осіб, які вперше засуджені до реального позбавлення волі на термін до 3 (трьох) років включно.
2. Звільнити від покарання як позбавлення волі незалежно від призначеного терміну засуджених:
а) осіб, які брали участь у бойових діях із захисту Придністровської Молдавської Республіки;
б) жінок (чоловіків), які є вдовами (вдівцями) та (або) матерями (батьками), чиї чоловіки (дружини) та (або) сини (дочки) загинули, захищаючи Придністровську Молдавську Республіку, або стали інвалідами I чи II групи внаслідок поранення під час захисту Придністровської Молдавської Республіки;
в) осіб, батьки (один або обоє) яких загинули під час захисту Придністровської Молдавської Республіки чи померли внаслідок поранення, яке дістали під час захисту Придністровської Молдавської Республіки, або стали інвалідами I чи II групи внаслідок поранення під час захисту Придністровської Молдавської Республіки.
3. Звільнити від покарання засуджених до позбавлення волі, незалежно від призначеного терміну, інвалідів I та II груп, хворих на туберкульоз, віднесених до II групи диспансерного обліку, осіб, яким поставлено один із діагнозів, пов’язаних з ВIЛ-інфекцією, включений у IV клінічну стадію ВIЛ-інфекції по ВООЗ або в стадію А3, В3, С1, С2, С3 згідно з класифікацією СТЗ (синдром тривалого здавлення м’яких тканин), а також хворих на онкологічні захворювання, віднесені до II–IV клінічних груп.
4. Звільнити від покарання засуджених до реального позбавлення волі терміном до 6 (шести) років включно:
а) за злочини, скоєні віком до 18 (вісімнадцяти) років;
б) вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню (неповнолітніх) дитину (дітей) або дитину (дітей), визнану (визнаних) інвалідом (інвалідами) I чи II групи незалежно від віку; чоловіків, які мають неповнолітню (неповнолітніх) дитину (дітей) або дитину (дітей), визнану (визнаних) інвалідом (інвалідами) I чи II групи незалежно від віку, у разі якщо чоловік є єдиним батьком або другий із батьків (дружина) визнаний порядком, встановленим законодавством Придністровської Молдавської Республіки недієздатним;
в) жінок, старших 50 (п’ятдесяти) років та чоловіків старших 55 (п’ятдесяти п’яти) років;
г) осіб, визнаних відповідно до закону, які брали участь у бойових діях із захисту СРСР в інших війнах, збройних конфліктах, інших бойових операціях; осіб, визнаних відповідно до закону, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та інших радіаційних або техногенних катастроф;
ґ) осіб, визнаних відповідно до законодавства Придністровської Молдавської Республіки жертвами політичних репресій;
д) осіб, нагороджених орденами СРСР та (або) Придністровської Молдавської Республіки.
5. Звільнити від покарання у вигляді позбавлення волі за умисні злочини осіб, які вперше засуджені до реального позбавлення волі на строк:
а) понад 6 (шість) років за злочини, скоєні у віці до 18 (вісімнадцяти) років;
б) до 10 (десяти) років включно, які відбули не менше 2/3 (двох третин) строку покарання на день завершення виконання цієї Постанови;
в) на строк понад 10 (десять) років, які відбули не менше 3/4 (три чверті) від строку покарання на день завершення виконання цієї Постанови.
6. Звільнити від покарання засуджених до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, які відбули на день завершення виконання цієї Постанови не менше 1/3 (однієї третини) строку покарання.
7. Звільнити від покарання осіб, умовно засуджених, осіб, відбування покарання яким відстрочено, а також осіб, яким на день набуття чинності цієї Постанови не відбуту частину покарання замінено на більш м’який вид покарання.
8. Звільнити від не відбутої частини покарання осіб, звільнених умовно-достроково на день набуття чинності цієї Постанови.
Дія частини першої цього пункту не поширюється на осіб, які раніше були звільнені від відбування покарання у порядку помилування або відповідно до акта про амністію, у разі, якщо судимість за вироком (вироками), за яким (за якими) застосовувалися помилування чи амністія, не знята та не погашена в установленому законом порядку.
9. Звільнити від покарання, призначеного як основний вид покарання, не пов’язаного з позбавленням волі:
а) засуджених до виправних робіт, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, в яких не відбутий строк на день завершення виконання цієї Постанови та (або) призначений судом строк покарання не перевищує 6 (шість) місяців;
б) засуджених до обов’язкових робіт, у яких не відбутий строк покарання на день завершення виконання цієї Постанови та (або) призначений судом строк покарання не перевищує 240 (двісті сорок) годин.
10. Звільнити від покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, незалежно від терміну покарання:
а) які досягли до дня завершення виконання цієї Постанови віку 70 (сімдесят) років;
б) у яких не відбутий строк покарання на день завершення виконання цієї Постанови не перевищує 1 (одного) року;
в) вперше засуджених за умисні злочини, передбачені частиною першою статті 226-1 Кримінального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, які раніше не притягувалися до кримінальної відповідальності.
11. Звільнити від покарання осіб, які не підпадають під дію пунктів 1–6, 9 цієї Постанови, засуджених до позбавлення волі незалежно від призначеного строку покарання, які відбули на день завершення виконання цієї Постанови не менше ніж 3/4 (три чверті) строку покарання та відповідають одній з таких умов:
а) інваліди I та II груп, хворі на туберкульоз, віднесені до I групи диспансерного обліку, особи, яким поставлений один із діагнозів, пов’язаних з ВIЛ-інфекцією, включений до IV клінічної стадії ВIЛ-інфекції по ВООЗ або в стадію А3, В3, С1, С2, С3 згідно з класифікацією СТЗ, а також хворі на онкологічні захворювання, віднесені до клінічних груп;
б) жінки, старші 50 (п’ятдесяти) років та чоловіки старші 55 (п’ятдесяти п’яти) років;
в) жінки, які мають неповнолітню (неповнолітніх) дитину (дітей) або дитину (дітей), визнану (визнаних) інвалідом (інвалідами) I чи II групи незалежно від віку;
г) особи, які вчинили злочини віком до 18 (вісімнадцяти) років;
ґ) особи, які брали участь у бойових діях із захисту Придністровської Молдавської Республіки.
12. Припинити кримінальні справи, які перебувають у провадженні органів дізнання, органів попереднього слідства та судів про злочини, скоєні до дня набуття чинності цієї Постанови, стосовно до осіб, які раніше не відбували покарання в установах кримінально-виконавчої системи, що виконують покарання у вигляді позбавлення волі:
а) обвинувачених у скоєнні злочинів, за які передбачене покарання, що не перевищує 3 (три) роки позбавлення волі;
б) обвинувачених у скоєнні злочинів віком до 18 (вісімнадцяти) років, за які передбачене покарання, що не перевищує 6 (шість) років позбавлення волі;
в) осіб, вказаних у пунктах 2, 3 та 4 цієї Постанови, обвинувачених у скоєнні злочинів, за які передбачене покарання, що не перевищує 6 (шести) років позбавлення волі;
г) обвинувачених у скоєнні злочинів з необережності, за які передбачене покарання, що не перевищує 5 (п’яти) років позбавлення волі;
ґ) обвинувачених у скоєнні злочинів, за які передбачене покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
У кримінальних справах про злочини, за які передбачене покарання понад 3 (три) роки позбавлення волі та які вчинені до набуття чинності цієї Постанови, суд, якщо визнає за необхідне призначити покарання до 3 (трьох) років позбавлення волі включно, звільняє засуджених від покарання.
У кримінальних справах про злочини, за які передбачене покарання понад 6 (шість) років позбавлення волі та які вчинені до набуття чинності цієї Постанови особами, вказаними в підпунктах б) та в) частини першої цього пункту, суд, якщо визнає необхідним призначити покарання до 6 (шести) років позбавлення волі включно, звільняє засуджених від покарання.
У кримінальних справах про злочини, вчинені з необережності, за які передбачене покарання понад 5 (п’ять) років позбавлення волі та які вчинені до набуття чинності цієї Постанови, суд, якщо визнає за необхідне призначити покарання до 5 (п’яти) років позбавлення волі включно, звільняє засуджених від покарання.
У кримінальних справах про злочини, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі та які вчинені до набуття чинності цієї Постанови, суд, якщо визнає за необхідне призначити покарання, не пов’язане з позбавленням волі, звільняє засуджених від покарання.
13. Скоротити не відбуту на день набуття чинності цієї Постанови частину покарання особам, які не підпадають під дію пунктів 1–6, 9, 11 цієї Постанови з урахуванням терміну утримання під вартою наполовину:
а) засудженим за злочини, скоєні у віці до 18 (вісімнадцяти) років;
б) засудженим за злочини, скоєні з необережності;
в) засудженим, які брали участь у бойових діях із захисту Придністровської Молдавської Республіки;
г) засудженим за здійснення підготовки до злочину;
ґ) засудженим жінкам, які мають неповнолітню (неповнолітніх) дитину (дітей) або дитину (дітей), визнану (визнаних) інвалідом (інвалідами) I чи II групи незалежно від віку, а також засудженим вагітним жінкам;
д) засудженим інвалідам i та II груп, хворим на туберкульоз, віднесеним до I групи диспансерного обліку, особам, яким поставлено один із діагнозів, пов’язаних з ВIЛ-інфекцією, включений до IV клінічної стадії ВIЛ-інфекції по ВООЗ або до стадії А3, С3, С1, С3, С1 онкологічними захворюваннями, віднесеними до II–IV клінічних груп;
е) засудженим жінкам, старшим за 50 (п’ятдесят) років, та чоловікам, старшим за 55 (п’ятдесят п’ять) років.
14. Скоротити не відбуту частину покарання особам, що не підпадають під дію пунктів 1–6, 11, 13 цієї Постанови, які відбули на день завершення виконання цієї Постанови не менше 1/4 (однієї чверті) від терміну покарання з урахуванням терміну утримання під вартою:
а) засудженим за умисні злочини до позбавлення волі на строк до 6 років – наполовину;
б) засудженим за умисні злочини до позбавлення волі на строк понад 6 (шість) років – на 1/3 (одну третину).
Дія частини першої цього пункту не поширюється на осіб, яким скорочувався строк призначеного покарання за цією судимістю відповідно до акта помилування або акта про амністію та (або) які раніше були звільнені від відбування покарання через помилування чи відповідно до акта про амністію, якщо судимість за вироком (вироками), за яким (якими) застосовувалися помилування чи амністія, не знята і не погашена в установленому законом порядку.
15. Не поширювати дію пунктів 1–7, 12 цієї Постанови на:
а) засуджених за злочини, передбачені статтею 88, статтею 121, частиною третьою статті 218, частиною другою статті 227, статтею 227-1 Кримінального кодексу МРСР;
б) засуджених за злочини, передбачені статтею 104, частиною другою статті 109, частиною другою статті 109-1, статтею 110, частиною другою статті 114, частиною третьою статті 119, статтею 123, частинами другою та третьою статті 123-2, частиною третьою статті 124, частиною другою статті 125, статтями 128 та 129, частиною третьою статті 130, частинами другою, третьою, четвертою статті 131, частинами другою, третьою та четвертою статті 132, частиною третьою статті 134, частиною третьою статті 138-1, частинами третьою та четвертою статті 146, частиною четвертою статті 154, частиною третьою статті 157, статтею 158, частиною третьою статті 159, статтею 160, частинами другою, третьою та четвертою статті 162, частиною третьою статті 163, частиною третьою статті 171, частиною другою статті 175, статтею 18 185-1, статтями 186 та 187, частиною другою статті 188, частиною четвертою статті 198, частиною другою статті 198-4, частинами третіми статей 211 та 213-1, частиною другою статті 214, частиною другою статті 217, частинами другими статей 218 та 219, частинами другою та третьою статті 220, частинами другою та третьою статті 221, частиною другою статті 224, 226, частинами другою та третьою статті 226-1, статтею 227, частинами другою, третьою та четвертою статті 228, частиною другою статті 229, частинами другою та третьою статті 230, частиною третьою статті 232, частинами другою та третьою статті 238, частинами другою та третьою статті 239, частиною третьою статті 240, частиною другою статті 240-1, частиною третьою статті 245, частиною другою статті 257, частиною третьою статті 259, частинами четвертою, п’ятою та шостою статті 260, частиною третьою статті 262, частинами другою та третьою статті 263, частиною третьою статті 264, частиною третьою статті 265, частиною другою статті 269, статтею 296, частиною другою статті 298, частиною третьою статті 299, частиною третьою статті 302, частиною другою статті 311, частинами другими статей 330 та 331, частиною третьою статті 332, частиною другою статті 336, статтею 336-1, частиною другою статті 337, частиною другою статті 342, частиною третьою статті 345, частиною третьою статті 346, статтями 347, 348 Кримінального кодексу Придністровської Молдавської Республіки;
в) які засуджувалися раніше до позбавлення волі двічі й більше за умисні злочини та знову вчинили умисні злочини, а також на раніше засуджених до позбавлення волі за умисні злочини, передбачені статтями Кримінального кодексу МРСР і Кримінального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, зазначеними в підпунктах а) та (або) б) цього пункту, які знову вчинили умисні злочини, якщо судимість за цими вироками не знята або погашена в установленому законом порядку;
г) засуджених, які вчинили злочин за особливо небезпечного рецидиву;
ґ) засуджених, які раніше були звільнені від відбування покарання у порядку помилування або відповідно до акту про амністію та знову вчинили умисні злочини, у разі якщо судимість за вироком (вироками), за яким (за якими) застосовувалося помилування чи амністія, не знята і не погашена в установленому порядку;
д) засуджених, які вчинили умисні злочини в установах кримінально-виконавчої системи, які виконують покарання у вигляді позбавлення волі;
е) засуджених за замах та підготовку злочинів, зазначених у підпунктах а); б) цього пункту.
16. Не поширювати дію цієї Постанови на засуджених, які злісно порушують установлений порядок відбування покарання.
17. Не поширювати чинність цієї Постанови на засуджених за злочини, передбачені статтею 123-1, частинами третьою та четвертою статей 155, 156, статтями 167, 168, 170, 171-1, 174, 184, 185, частинами другою та третьою статті 185-1, статтями 195, 196, частиною третьою статті 198-4, статтями 203-204, 206–210, частиною третьою статті 219, частинами другими статей 234, 235, статтею 240-2, частиною другою статті 242, статтями 242-1, 272, 278-3, частиною другою статті 279, статтями 281, 282, 286–292, частиною третьою статті 295, частиною третьою статті 297, частиною другою статті 301, частиною четвертою статті 305, частиною другою статті 309, статтями 314, 316, 316-1, 318, частиною третьою статті 327, частиною другою статті 335, статтями 349–357 Кримінального кодексу Придністровської Молдавської Республіки.
18. Не поширювати дію цієї Постанови на осіб, засуджених до обмеження військової служби.
19. Припинити кримінальні справи, які перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства та судів стосовно осіб, обвинувачених у скоєнні злочинів, передбачених статтею 334, частиною першою статті 335, статтею 336 Кримінального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, які добровільно з’явилися для подальшого проходження військової служби.
Підставою для припинення кримінального переслідування відповідно до частини першої цього пункту є:
а) копія наказу командира військової частини про зарахування особи, зазначеної у частині першій цього пункту, до списків особового складу військової частини;
б) особиста заява особи, зазначеної в частині першій цього пункту, про згоду на застосування амністії.
Припинити кримінальні справи, що перебувають у провадженні органів дізнання, попереднього слідства та судів, стосовно до осіб, обвинувачених у скоєнні злочинів, передбачених статтею 334, частиною першою статті 335, статтею 336 Кримінального кодексу Придністровської Молдавської Республіки, які пройшли військову службу в іншій державі строком не менше, ніж встановлено Законом Придністровської Молдавської Республіки «Про загальний військовий обов’язок та військову службу».
Підставою для припинення кримінального переслідування відповідно до частини третьої цього пункту є:
а) оригінал або нотаріально засвідчена копія військового квитка (тимчасового посвідчення, виданого натомість військового квитка) або іншого документа, що підтверджує факт і строк проходження військової служби в іншій державі;
б) особиста заява особи, зазначеної в частині третій цього пункту, про згоду на застосування амністії.
У випадку, зазначеному в частині третій цього пункту, заява та необхідні документи можуть бути подані:
а) особисто;
б) через іншу особу, зокрема командира військової частини;
в) направлені поштою.
У випадках, зазначених у підпунктах б) та в) цієї частини, справжність підпису особи, яка підписала заяву, нотаріально засвідчується.
Документ, зазначений у підпункті а) частини другої цього пункту, надсилається командиром військової частини протягом 3 (трьох) днів уповноваженому органу для розв’язання питання щодо застосування амністії.
Установити, що звільнення від кримінальної відповідальності осіб, зазначених у частині першій цього пункту, щодо яких обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту, провадиться після передачі їх під нагляд командування військової частини та оформлення документів, передбачених частиною другою цього пункту. Рішення про передачу під нагляд командування військової частини приймається органом дізнання, попереднього слідства, судом, у провадженні яких перебуває кримінальна справа, відповідно до кримінально-процесуального законодавства Придністровської Молдавської Республіки.
20. Не розповсюджувати дію пунктів 1, 4–9, 11, 12 цієї Постанови на обвинувачених, підсудних та засуджених, які відшкодували потерпілим та (або) цивільним позивачам збитки в розмірі менше половини та (або) тих, хто сплатив менше половини штрафу, призначеного судом як додаткове покарання, за винятком сплати заборгованості за аліментами, до дня завершення виконання цієї Постанови включно.
21. Зняти судимість особам, засудженим лише до штрафу, призначеного судом як основне покарання, які сплатили штраф до дня завершення виконання цієї Постанови.
22. Звільнити від покарання у вигляді штрафу у розмірі до 750 (семисот п’ятдесяти) РР МЗП включно, призначеного судом як основне покарання.
23. Ця Постанова набирає чинності з дня офіційної публікації та підлягає виконанню впродовж 6 (шести) місяців, за винятком пункту 19 цієї Постанови.
Пункт 19 цієї Постанови набирає чинності з дня офіційного опублікування та підлягає виконанню впродовж 1 (одного) року.
Заступник Голови Верховної Ради Галина АНТЮФЄЄВА
м. Тирасполь, 30 квітня 2025 р., № 3866