Захоплення і гордість викликав масштабний огляд художньої самодіяльності: цього року 164 колективи з різних куточків Придністров’я підтверджували звання «народний» або «зразковий», ще 16 вперше тримали цей творчий іспит. Вони представляли музичне, хореографічне, декоративно-прикладне мистецтво.
Різні жанри та стилі, переплетення старовинних звичаїв і новаторських ідей, колоритні художні образи та різноманіття народних традицій – усе це було продемонстровано компетентній комісії Держслужби з культури та історичної спадщини. Широка глядацька аудиторія теж побачить нові концертні програми та виставки витворів народних умільців. Апофеозом повсякденної скрупульозної та натхненної праці у царині мистецтва (щоденних репетицій, розучування мелодій, створення нових композицій) стають цікаві конкурси, унікальні експозиції, яскраві фестивалі та самобутні творчі проекти.
Сьогодні ж – напередодні професійного свята працівників культури – розповімо про кращі самодіяльні колективи Кам’янщини. Вони зберігають і передають юному поколінню духовний досвід придністровського народу, виступаючи на сценічних майданчиках у містах і селах, прикрашають наше дозвілля танцями та піснями. Завдяки їхнім талантам, будні перетворюються на свята.
Завмирає все на землі,
Коли музика звучить
Жива музика – саме так говоримо ми, наголошуючи, що колектив виступає без фонограми. Доторкнувшись до клавіш або струн, музиканти створюють мелодію прямо на наших очах. Щоб мідь задзвеніла, щоб голоси всіх інструментів звучали в унісон, потрібний не лише талант, а і роки навчання, невпинне прагнення до професійної майстерності.
У століття цифрових технологій і відкритості інтернет-простору, де можна знайти будь-яку мелодію і заспівати під неї (а потім ще й обробити запис за допомогою спеціальних комп’ютерних програм), кількість колективів, що грають «наживо» скоротилося до мінімуму. Тим цінніша їхня творчість – завжди унікальна, неповторна.
Кам’янський районний Будинок культури пишається трьома колективами, що виконують різну музику. Старший з-поміж них – народний духовий оркестр. Заснував його 1985 року ветеран війни та праці, прекрасний педагог Леонід Мєшкой, який знав, що музика надихає на подвиг і на працю, подвоює радість і втішає у скорботі. Оркестр створював атмосферу урочистості під час найважливіших державних свят і зазивав у танок на народних гуляннях.
Промайнуло 40 років, а під його марші, як і раніше, крокують військовослужбовці на парадах, задаючи тон багатолюдній колоні, та кружляють у вальсах придністровці й наші гості літніми вечорами в Кам’янці під гаслом «Парк, танцюй!».
На огляді оркестранти під управлінням відмінного працівника культури ПМР Михайла Оларя показали тільки частку свого великого і цікавого репертуару, проте представлена була вся палітра барв: мелодії відомих композиторів і пісні, які завжди мають відгук глядачів. Голоси Світлани Мензарар, Віталія Дашка, Василя Ступкевича та інших солістів повертали в ті часи, коли лунали танго і фокстрот, а юний Артем Зубко став втіленням того маленького сурмача, який у воєнну пору надихав товаришів на битву, закликав до перемоги.
Вокально-інструментальні ансамблі, без яких за радянських часів неможливо уявити жоден концерт і будь-який танцювальний майданчик, сьогодні теж стали величезною рідкістю. У Кам’янці з 1991-го успішно діє народний ВIА «Акорд», очолюваний відмінним працівником культури ПМР Валерієм Стенжицьким.
Три гітаристи, клавішник і барабанщик наповнюють кожен виступ такою енергетикою, яка не залишає байдужих слухачів. Вони грають все: рок і фолк, диско та сучасні твори. Це талановиті музиканти та вокалісти
. Проте окремо необхідно розповісти про солістку Аллу Тригуб, яка трьома офіційними мовами дивовижно виконує пісні різних епох і різних жанрів. Якось мені довелося спостерігати форс-мажорну ситуацію: у розпал концерту над артистами згасло світло. Був пізній вечір, і здавалося: гулянням кінець… Однак, музика грала, як і раніше, й Алла співала та співала, не звертаючись до нотного зошита, не забуваючи слова десятків творів!
Всі учасники народного естрадного ансамблю «Лагуна» – професійні музиканти, а ще вони родина. Керівник і засновник гурту Руслан Мельник – віртуозний акордеоніст. Його дружину (за яскраву харизму) багато земляків із повагою називають Оленою Прекрасною. На початку своєї трудової дороги вона навчала дітей грі на фортепіано в Кам’янській школі мистецтв. Тепер солістка колективу стала музою для чоловіка та брата. Валентин Пастіка грає на саксофоні та співає таким же чарівним оксамитовим голосом, який властивий цьому інструменту.
Особливістю ансамблю «Лагуна» є авторські твори в обширному репертуарі.
«Ми зіткані з музики. Вона відгукується в нас любов’ю: торкнувшись тонких струн душі, знаходить втілення в наших нових піснях і аранжуваннях, у творчих ідеях, якими ми з радістю ділимося з глядачами, – зізнається Олена. – Напередодні 80-річчя Великої Перемоги в колективі народилася зворушлива пісня «Безсмертний полк». Знятий до неї кліп показували 9 травня на Першому Придністровському телеканалі».
Щира, світла, промениста
Хай усіх єднає пісня
Під таким гаслом працюють вокальні колективи Кам’янщини, в репертуарі яких російські, українські, молдавські пісні та чимало творів багатьма іншими мовами. Постійний пошук, знахідки та розчарування, виступи на районних і республіканських заходах, на конкурсах і фестивалях – це рядки їх творчих біографій. Попри спільне, кожен колектив має своє «обличчя».
Варто почути слово «ретро», і вже чекаєш ті твори минулого століття, що стали шлягерами та хітами. Їх відрізняють музична гармонія та змістовні вірші, тому вони не виходять із моди, улюблені старшим поколінням і цікаві молоді.
Зберігати кращі зразки пісенної творчості, передавати їх новому поколінню – такий шлях обрали для себе учасники народного естрадного вокального ансамблю «Ретро» три з половиною десятиліття тому. З тих пір мінялися його керівники та солісти, незмінними залишалися майстерність і задушевність виконання. Ці риси прийшлися до душі глядачам, які охоче підспівують кам’янським артистам на чолі з Вікторією Цуркану на будь-якому концерті.
Чимало самобутніх вокальних колективів є і в інших населених пунктах району. Хрустова, наприклад, широко відома в нашій республіці та за кордоном завдяки заслуженому колективу ПМР «Хрустовчанка». Проте в сільському Будинку культури діє ще кілька чудових гуртів.
«Дністряни» – це гармонійне поєднання високого професіоналізму досвідчених музикантів з ентузіазмом молоді, яка перманентно поповнює ряди народного вокально-естрадного ансамблю. Співробітники БК славляться своїм умінням знаходити юні таланти, залучати їх до занять у художній самодіяльності.
Для багатьох дебют на хрустовській сцені стає першим кроком у світ мистецтва. Наприклад, для заслуженого артиста ПМР Сергія Владимира, який нині прагне підкорити російську столицю, саме «Дністряни» були стартовим майданчиком до успіху. Тепер його приклад надихає на навчання в музичній школі, на шліфування своєї виконавської майстерності інших талановитих юнаків і дівчат.
В ансамблі їх навчають цінувати народні пісні, голосом передавати весь спектр людських почуттів, оспіваних у ліриці, розуміти глибинний сенс патріотичних творів. I коли юний соліст Ростислав Мензарар дзвінко виводить «Встанемо!» – повірте: глядачі завжди відгукуються на заклик вшанувати пам’ять захисників Вітчизни.
Козацтво відвіку було частиною придністровського народу, вплітало в нашу спільну культуру свої традиції, які викристалізувалися в унікальному симбіозі слов’ян, що оберігали рідні рубежі. Особливу частину цієї багатої спадщини становлять пісні. У них вміщені та живуть безмежна любов до свого краю, спогади про історичні події та героїчні подвиги, гіркота втрат і радість перемог.
Твори, які оспівують кохання і вірність, красу природи й наших почуттів, зробив основою репертуару ансамблю «Черемушка» художній керівник Катеринівського Будинку культури. Потомствений козак Петро Ломака зумів поділитися з землячками своєю любов’ю до російського й українського фольклору.
Завдяки душевному виконанню з дитинства знайомих пісень, «Черемушка» одержала відразу два статуси: від Держслужби з культури – народний колектив, а від Чорноморського козацького війська – окружний ансамбль козацької пісні. Талановита солістка Людмила Гребенюк стала обличчям республіканського фестивалю козацької культури!
Журналістам, які висвітлюють усі аспекти життя республіки, часто вдається душевно поспілкуватися з мешканцями міст і сіл. Нерідко доводиться відповідати на запитання не за профілем, інколи вони звучать досить різко. Наприклад, чому (м’яко кажучи) в не найсприятливіших для республіки економічних умовах ремонтуються сільські будинки культури, клуби, інші об’єкти не первинного значення.
Самодіяльний вокальний колектив «Подоймянка» – краща відповідь усім скептикам. Років 15 тому сільський БК був на межі руйнування. Працювати в умовах, коли протікав дах, зі стін обсипалася штукатурка, прогнили віконні рами та дошки підлоги, було неможливо. Проте селяни тягнулися навіть до цього осередку культури, репетирували у промерзлому вестибюлі, виступали на ґанку БК і на великому майданчику перед ним. Будівлю таки врятували завдяки державній підтримці. Тепер тут кипить життя, діють гуртки та колективи, що об’єднали селян різного віку.
В огляді самодіяльності ансамбль «Подоймянка» брав участь уперше і претендував на звання фольклорного. Щоб пропагувати молдавську культуру, в його арсеналі є народні дойни, сирби, хори та сучасні пісні. Старовинні твори та новинки колектив виконує так завзято, що пританцьовують навіть найбільш солідні й стримані глядачі.
Особливого національного колориту надають ансамблю унікальні костюми, що зародилися в Подоймі в давнину та згодом поширилися ще в кількох навколишніх селах, куди переїжджали цілі общини подоймян. Перед концертами артистки дбайливо дістають зі скринь пишні сарафани, що дісталися у спадок, розкішні вінки, які називають корониці, вишиті в народній традиції сорочки, квітчасті хустки та прикраси, що свідчили про статки сім’ї.
З гордістю демонструють учасниці колективу красу старовинних молдавських обрядів. Справжня перлина в цьому яскравому намисті – подоймське весілля, воно поєднує традиційні ритуали з автентичними. На урочистостях обов’язково грає оркестр, виконується символічний танець, який демонструє багате придане нареченої, а пісні супроводжують подачу на святковий стіл головної страви (голубців) і пригощання гостей добрим вином.
На минулорічному республіканському огляді «Джерело традицій» артисти з Подойми цим яскравим номером закривали конкурсну програму і перетворили весь зал (разом із професійним журі, іншими колективами та численними глядачами) на дорогих гостей на весіллі. Разом із жінками, які виходили заміж саме за цими канонами, що існують від першої третини ХIХ століття, в обряді брали участь молоді гуртківці Подоймського БК. Вони знають своє коріння, цінують багатство рідної культури, а головне – гордо несуть старовинні звичаї в нове століття, забезпечують тісний зв’язок і наступність поколінь.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.